Кіноклуб

Article Details

Category Читацькі об'єднання

Рейтинг користувача:  / 0

1. A Beautiful Mind (Russel Crowe)

2. A Chorus Line Traffic (Michael Douglas)/Musical/

3. A League of Their Own (Tom Hanks, Geena Davis, Madonna)

4. A River Runs Through It. Robert Redford Film (Brad Pitt)

5. Air Force One (Harrison Ford)

6. Ali (Will Smith)

7. Alice in Wonderland (Johnny Depp)

8. All Quiet on the Western Front/based on the novel by Erich Maria Remarque

9. All the King’s Men (Sean Penn, Jude Law, Kate Winslet, Anthony Hopkins)

10. All the President’s Men (Robert Redford ,Dustin Hoffman)

11. All the Pretty Horses (Matt Damon, Penelope Cruz)

12. America. The Story of US

13. Amistad. Steven Spielberg Film (Morgan Freeman, Anthony Hopkins, Matthew McConaughey)

14. An Affair to Remember/Classics/ 1957 (Cary Grant, Deborah Kerr)

15. An American in Paris (Gene Kelly)/Musical/

16. Animal House /Comedy/

17. Antwone Fisher (Denzel Washington)

18. Apocalypse Now. Francis Ford Coppola Film (Marlon Brando, Martin Sheen)

19. Apollo 13 (Tom Hanks)

20. Arsenic and Old Lace/Classics/ 1944 (Cary Grant)

21. Avatar (James Cameron)

22. Bambi

23. Ben-Hur (1959 Best Picture)

24. Big (Tom Hanks)

25. Black Swan

26. Born on the Fourth of July (Tom Cruise, Kyra Sedgwick)

27. Breakfast at Tiffany’s (Audrey Hepburn)

28. Bringing Up Baby/Classics/ 1938 (Cary Grant)

29. Brother, Where Art Thou? Joel Coen Film (George Clooney, John Turturro, John Goodman )

30. Butch Cassidy and the Sundance Kid (Robert Redford, Paul Newman)

31. Casablanca /Classics/1943

32. Chicago (Renee Zellweger, Catherine Zeta-Jones, Richard Gere)

33. Children of a Lesser God (William Hurt, Marlee Matlin)

34. Citizen Kane /Classics/1941

35. Cold Mountain (Jude Law, Nicole Kidman, Renee Zellweger)

36. Dances with Wolves (Kevin Costner)

37. Dave (Kevin Kline, Sigourney Weaver)

38. Dead Poets Society (Robin Williams)

39. Dick Tracy/Comedy/

40. Doctor Zhivago /Russian Epic/

41. Dr. Strangelove. Stanley Kubrick Film

42. Dreamgirls (Jamie Foxx, Beyonce Knowles, Eddie Murphy)

43. Election ( Matthew Broderick, Reese Witherspoon)

44. Erin Brockovich (Julia Roberts)

45. Fahrenheit 451

46. Fargo/A Thriller by Joel & Ethna Coen

47. Father of the Bride (Steve Martin)

48. Ferris Bueller’s Day Off (Matthew Broderick)

49. Field of Dreams (Kevin Costner)

50. Finding Nemo

51. Forrest Gump. Robert Zemeckis Film (Tom Hanks)

52. Giant /Classics/ 1946 (Elizabeth Taylor, Rock Hudson, James Dean)

53. GiGi (Leslie Caron)/Musical/

54. Glory (Denzel Washington, Morgan Freeman, Matthew Broderick)

55. Gone With the Wind (Clarc Gable, Vivien Leigh)

56. Good Fellas. Martin Scorsese Film (Robert De Niro, Ray Liotta, Joe Pesci)

57. Good Morning, Vietnam (Robin Williams)

58. Grumpy Old Men (Jack Lemmon, Walter Matthau, Ann-Margret)

59. Harlan County War (Holly Hunter)

60. Harold and Maude/1971

61. Hoosiers (Gene Hackman, Barbara Hershey, Dennis Hopper)

62. Ice Age

63. Into the West

64. It’s A Wonderful Life /Classics/

65. Jaws

66. Julie & Julia (Meryl Strip,Amy Adams)

67. Kramer vs. Kramer (Dustin Hoffman)

68. Lean On Me (Morgan Freeman)

69. Lost in Translation. Sofia Coppola Film (Bill Murray, Scarlett Johansson)

70. Madagaskar

71. MASH (Mobile Army Surgical Hospital):Comedy/Season 5

72. Matilda (Danny DeVito)

73. Midnight in the Garden of Good and Evil. Clint Eastwood Film (Kevin Spacey,John Cusack)

74. Milk (Sean Penn)

75. Million Dollar Baby. Clint Eastwood Film (Clint Eastwood, Hilary Swank, Morgan Freeman)

76. Mr. Smith Goes to Washington /Classics/1939

77. My Big Fat Greek Wedding (Nia Vardalos, John Corbett)

78. My Fair Lady (Audrey Hepburn) /Musical/

79. Mystic River. Clint Eastwood Film (Sean Penn)

80. Network (Faye Dunaway, Robert Duvall)

81. No Country for Old Men (Tommy Lee Jones, Javier Bardem, Josh Brolin)

82. Norma Rae (Sally Field)

83. North By Northwest. Alfred Hitchcock’s Film (Cary Grant)/1959

84. North Country (Charlize Theron)

85. October Sky (Jake Gjllenhaal)

86. Once Upon a Time in America. Sergio Leone Film ( Robert De Niro)

87. One Flew Over the Cuckoo’s Nest (Jack Nicholson)

88. Patton (George C. Scott )

89. Pearl Harbor (Ben Affleck, Kate Beckinsale)

90. Philadelphia (Tom Hanks, Denzel Washington, Antonio Banderas)

91. Pirates of the Caribbean. The Curse of the Black Pearl. Jerry Bruckneimer’s film (Johny Depp, Orlando Bloom, Keira Knightley)

92. Planes, Trains and Automobiles (Steve Martin)

93. Platoon. Oliver Stone Film (Charlie Sheen)

94. Quiz Show. Robert Redford Film (John Turturro)

95. Rear Window. Alfred Hitchcock’s Film (James Stewart, Grace Kelly)

96. Rebel Without a Cause (James Dean, Natalie Wood)

97. Remember the Titans (Denzel Washington)

98. Rocky (Sylvester Stallone)

99. Saving Private Ryan. Steven Spielberg Film (Tom Hanks)

100. Schindler’s List. Steven Spielberg Film

101. Seabiscuit (Tobey Maguire, Jeff Bridges, Chris Cooper)

102. Sleepless in Seattle

103. Sophie’s Choice (Maryl Streep, Kevin Kline)

104. Stanley Kubrick’s 2001: a space odyssey

105. Star Wars. George Lucas Film (Mark Hamill, Harrison Ford)

106. Strangers on a Train. Alfred Hitchcock’s Film

107. Sweet Home Alabama (Reese Witherspoon)

108. The Aviator

109. The American President (Michael Douglas, Annette Bening)

110. The Best Years of our Lives /Classics/ 1946

111. The Big Chill (Tom Berenger, Jeff Goldblum)

112. The Big Lebowski. Joel Coen Film (Jeff Bridges, Julianne Moore)

113. The Birth of a Nation/Classics/ about 1915 (America’s most controversial cinematic landmark)

114. The Boy in the Striped Pajamas

115. The Breakfast Club (Emilio Estevez)

116. The Bridge on the River Kwai (1957 Best Picture)

117. The Candidate (Robert Redford)

118. The Color Purple. Steven Spielberg Film (Danny Glover, Whoopi Goldberg)

119. The Conversation. Francis Ford Coppola Film (Gene Hackman)

120. The Departed (Leonardo DiCaprio, Matt Damon, Jack Nicholson)

121. The Firm. Sydney Pollack Film (Tom Cruise)

122. The Godfather. Francis Ford Coppola Film (Al Pacino, Robert De Niro, Robert Duvall,Andy Garcia, Bridget Fonda…)

123. The Graduate (Dustin Hoffman)

124. The Grapes of Wrath/Classics/1940 (Henry Fonda)/ based on the novel by John Steibeck

125. The Great Gatsby (Robert Redford, Mia Farrow)

126. The Greatest Man In the World (Brad Davis, Carol Kane)

127. The Green Mile (Tom Hanks)

128. The Horse Whisperer (Robert Redford, Kristin Scott Thomas)

129. The Hours (Meryl Streep, Julianne Moore, Nicole Kidman)

130. The Jazz Singer. (Nail Diamond)/Musical/

131. The Joy Luck Club. An Oliver Stone Production

132. The Kennedys

133. The Last of the Mohicans/based on the novel by James Fenimore Cooper

134. The Man That Corrupted Handleyburg (Robert Preston, Fred Gwynne)

135. The Manchurian Candidate (Frank Sinatra) /Classics/ 1962

136. The Natural (Robert Redford)

137. The Nightmare before Christmas (Tim Burton)

138. The Nines (Ryan Reynolds, Hope Davis)

139. The Patriot (Mel Gibson)

140. The Pirsuit of Happyness

141. The Princess Frog

142. The Prize Winner of Defiance, Ohio (Julianne Moore, Woody Harrelson)

143. The Russians are Coming, the Russians are Coming (Carl Reiner, Eva Marie Saint, Brian Keith)

144. The Shawshank Redemption (Tim Robbins, Morgan Freeman)

145. The Sixth Sense. M. Night Shyamalan Film (Bruce Willis)

146. The Sound of Music (Julia Andrews)/Musical/

147. The Talented Mr.Ripley (Matt Damon, Gwyneth Paltrow, Jude Law)

148. The Tangled

149. The Truman Show (Jim Carrey)

150. Thelma & Louise. Redley Scott Film (Susan Sarandon, Geena Davis)

151. Thirteen Conversations About One Thing (Matthew McConaughey, John Turturro)

152. Thirteen Days (Kevin Costner)

153. This is America, Charlie Brown / animated film /

154. Titanic. James Cameron Film (Leonardo DiCaprio, Kate Winslet)

155. To Kill a Mockingbird (Gregory Peck)

156. Tootsie. Sydney Pollack Film (Dustin Hoffman)

157. Tortilla Soup (Hector Elizondo)

158. Total recall (Arnold Schwarzenegger, Rachel Ticotin, Sharon Stone)     

159. Toy Story/Animated Film

160. Traffic (Michael Douglas, Catherine Zeta-Jones)

161. Twelve Angry Men/Classics/1957 (Henry Fonda)

162. Uncle Tom’s Cabin

163. Vertigo. Alfred Hitchcock’s Film

164. Wall Street. Oliver Stone Film (Michael Douglas, Charlie Sheen)

165. West Side Story (Natalie Wood) (1961 Best Picture )

166. Who Framed Roger Rabbit. Robert Zemeckis Film

167. Witness for the Prosecution/Classics/ 1957 (Marlene Dietrich)

168. World Trade Center (Nicolas Cage)

169. Wuthering Heights (Juliette Binoche)

170. Yankee Doodle Dandy/Classics/ 1942

171. You’ve got Mail (Tom Hanks, Meg Ryan)

Проекти

Article Details

Category Проекти

Рейтинг користувача:  / 0

• "Створення локальної комп'ютерної мережі бібліотеки" (1996 рік);
• "Впровадження в практику роботи бібліотеки програмних комплексів херсонського підприємства МАК-КОМ" (1996-1997 роки);
• "Створення електронного каталогу бібліотеки" (1996 рік);
• "Впровадження комп'ютерних технологій в практику роботи Центру електронних засобів інформації" (1997 рік);
• "Впровадження використання можливоcтей мережі INTERNET в практику роботи бібліотечного Центру електронних засобів інформації (ЦЕЗІ)" (1997-1998 роки);
• "Облік користувачів з використанням пластикових карток" (1999 рік);
• "Створення регіонального WEB-серверу" (2001 рік);
• "INTERNET для публічних бібліотек" (2001 рік).
• "Створення регіональних інформаційних порталів та інформаційних центрів на базі публічних бібліотек України" (2002-2004 рр.).
• "Вікно в Америку" (2004-2005 рр.).
• "Створення Центру європейської інформації на базі ОУНБ у Миколаєві" (2008-2009 рр.).
• Відкриття Регіонального тренінгового центру та Центру доступу громадян до офіційної інформації органів державної влади (2010 р.).
• Запровадження Інтернет-обслуговування за технологією Wi-Fi (2011 р.).

Відділи

Article Details

Category Відділи

Рейтинг користувача:  / 0

Відділ маркетингу і бібліотечної статистики

Самостійний структурний підрозділ, що здійснює повний комплекс практичних заходів, пов’язаних з реєстрацією, статистичним обліком користувачів бібліотеки, рекламою та маркетинговою діяльністю. Працівники відділу працюють над формуванням позитивного іміджу бібліотеки, займаються рекламною діяльністю, розробкою комплексу заходів щодо формування і підтримки зв’язків з громадськістю та ЗМІ регіону.

Послуги відділу:

- оформлення, переоформлення та видача реєстраційних документів користувачам бібліотеки;

- надання консультацій та довідок щодо послуг, структури, розміщення відділів, правил користування бібліотекою, розпорядку роботи, а також з будь-яких питань, що виникають у користувачів бібліотеки;

-  організація і проведення екскурсій по бібліотеці для різних категорій відвідувачів;

 - організація і проведення Декади першокурсника.

Місце розташування: І поверх, каб. № 6,

тел. (0512) 37-34-20.

Відділ обслуговування користувачів

(загальний читальний зал)

Відділ створений у 2018 р. та поєднує роботу сектору документів з гуманітарних наук, сектору документів з економічних, технічних та природничих наук та сектору періодичних видань.

До послуг користувачів:

- 21 тис. примірників книг суспільно-політичного і гуманітарного профілю;

- 45 тис. примірників книг економічного, технічного, природничого, сільськогосподарського та наукового профілю;

- понад 200 назв періодичних видань;

- 1,2 млн  патентів та інших спецвидів.

З книжковими новинками користувачі мають змогу ознайомитися під час проведення Днів фахівця, Днів інформації, науково-практичних конференцій, постійно діючих виставок літератури.

З 2001 р. на базі відділу діє обласний гендерний центр. Основна мета діяльності центру – просвітництво громадян, створення надійної, гнучкої актуальної інформаційної бази з усіх напрямків жіночого руху, координація роботи жіночих організацій області, надання методичної допомоги. Послугами центру користуються представники жіночих організацій та об’єднань області, установ культури, освіти, медицини, студенти гуманітарних вузів міста. До участі у заходах запрошуються психологи-практики, соціальні працівники, представники органів внутрішніх справ, громадських організацій, благодійних фондів міста та області.

У 2008 р. за сприяння Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області на базі відділу був відкритий Університет правових знань. Його завдання - популяризація правових знань серед населення, надання юридичної допомоги, забезпечення вільного доступу до інформації. Заходи Університету правових знань спрямовані на розгляд найактуальніших проблем і питань, заняття проводять провідні фахівці Головного територіального управління юстиції, представники органів виконавчої влади, викладачі вищих навчальних закладів області. Це уроки права, семінари, юридичні години, презентації, круглі столи. Вони супроводжуються експозиціями виставок літератури, що включають унікальні видання навчального та довідкового характеру з усіх галузей права.

2018 рік ознаменувався створенням на базі відділу нових проектних ініціатив – Клубу молодих і креативних «Територія Науки» та студії письменницької майстерності «Мистецтво слова». Клуб молодих і креативних «Територія Науки» створений для координації заходів щодо виявлення та пропагування новітніх досягнень науки, інноваційних проектів та винаходів у сфері технічних технологій серед молоді. Основною метою Клубу є виявлення та підтримка талановитої молоді у сфері наукової та винахідницької діяльності. У рамках роботи Клубу організовуються та проводяться наукові конференції, круглі столи, презентації, семінари, зустрічі науковців та фахівців.

Проектна ініціатива – студія письменницької майстерності «Мистецтво слова» направлена на популяризацію літературної творчості та сприяння письменницькій майстерності. Викладачами студії є відомі письменники та журналісти Миколаєва, популярні українські автори.

Місце розташування:

- сектор документів з гуманітарних наук, сектор періодичних видань – праве крило, ІІ поверх, каб. №52, тел. (0512) 37-39-46;

- сектор документів з економічних, технічних та природничих наук – праве крило, ІV поверх, каб. № 70, тел. (0512) 37-31-81.

Інформаційно-ресурсний центр міжнародного партнерства

Створений у 2013 р., поєднує діяльність бібліотечного ресурсного центру «Вікно в Америку» (діє з 2005 р.), Центру європейської інформації (діє з 2009 р.), Зони вільного читання (діє з 2017 р.) та Творчої лабораторії «Mykolaiv FabLab» (діє з 2018 р.).

Бібліотечний ресурсний центр «Вікно в Америку»

Забезпечує доступ до інформації про США через користування друкованими та електронними виданнями, базами даних, спеціалізованими програмами.

Послуги Центру:

- надання доступу до:

* оригінальних видань (друкованих та електронних) з різних галузей знань про США англійською мовою;

* колекції ліцензійних англомовних художніх та документальних фільмів;

* електронних книг Amazon Kindle та аудіокниг англійською мовою;

* англомовної повнотекстової бази даних «Elibrary USA»;

* ліцензійного програмного забезпечення для вивчення англійської мови «Rosetta  Stone»;

* сучасної комп'ютерної та копіювальної техніки (ноутбуки, планшети);

* мережі Інтернет за технологією WI-FI;

- надання консультацій щодо отримання освіти у США;

- участь у засіданнях англійського розмовного клубу «Діалог» та кіноклубу;

- навчання на курсах «Англійська для початківців», «Англійська для дітей», «Англійська для молоді»;

- участь в ігрових сесіях англійською мовою;

- організація зустрічей з носіями мови, учасниками програми академічних обмінів імені Фулбрайта, студентської програми «Global Ugrad», програми для майбутніх лідерів «FLEХ»;

- організація та проведення інтерактивних заходів (дискусії, віртуальні веб-конференції, тренінги, вікторини тощо);

- ознайомлення з  книжковими виставками та оглядами літератури.

У 2018 р. за підтримки Посольства США в Україні реалізуються проекти «Основи академічної доброчесності та боротьби з плагіатом», «Mykolaiv FabLab» та спільно з відділом – локальний проект «Будь на хвилі – читай, думай, дискутуй!».

Місце розташування: І поверх, каб. №12,

тел. (0512) 37-34-92.

Центр європейської  інформації

Сприяє підвищенню обізнаності громадян з різних аспектів європейської інтеграції.

Послуги Центру:

- надання доступу до інформаційних ресурсів та електронної бази даних з питань європейської інтеграції;

- надання консультацій з питань європейської інтеграції;

- організація та проведення інтерактивних заходів (дискусії, веб-конференції, вуличні акції, тренінги, вікторини тощо);

- підготовка книжкових виставок, оглядів літератури;

- надання доступу до сучасної комп'ютерної техніки з підключенням до мережі Інтернет за технологією WI-FI.

У 2018 р. спільно з сектором документів іноземними мовами реалізує проект «Сузір’я злагоди», метою якого є співпраця з національними товариствами міста та створення на базі бібліотеки платформи для обміну культурним досвідом представників різних національних меншин України, виховання толерантного ставлення до культур інших народів  та мотивації молодого покоління до активної громадянської позиції у сучасному багатонаціональному суспільстві.

Місце розташування: І поверх, каб. №12,

тел. (0512) 37-34-92.

Зона вільного читання

Створена за підтримки Посольства США в Україні як новий комфортний майданчик для читання та проведення різноманітних презентацій, зустрічей, дискусій, ігрових сесій, «відкритого мікрофону» та ін.

До послуг користувачів:

- сучасна література з різних галузей знань, у т. ч. й англомовна, науково-популярні журнали;

- сучасні комп’ютери з доступом до мережі Інтернет;

- інформаційний кіоск з переліком актуальних ресурсів та послуг бібліотеки;

- телевізійна панель з інформацією про заходи бібліотеки.

Місце розташування: І поверх, хол бібліотеки,

тел. (0512) 37-34-92.

Творча лабораторія «Mykolaiv FabLab»

Створена за підтримки Посольства США в Україні як місце для реалізації проектної та дослідницької діяльності з використанням технологій  3D-моделювання.

До послуг користувачів:

- користування 3D-принтером, 3D-сканером, 3D-ручками та розробка архітектурних і дизайнерських проектів із застосуванням 3D- технологій;

- сучасні комп’ютери з доступом до мережі Інтернет з програмним забезпеченням для 3D-моделювання;

- проведення майстер-класів, презентацій творчих доробків відвідувачів,

- проведення конкурсів, заходів науково-технічної спрямованості.

Місце розташування: І поверх, каб. №8,

тел. (0512) 37-34-92.

Відділ науково-дослідної роботи з рідкісними і цінними виданнями

Відділ створено у 1992 р. на базі сектору рідкісної  книги. Фонд рідкісних видань універсальний за змістом, налічує більше 40 тис. творів друку XVIII - поч. XX ст. Серед них – унікальне зібрання прижиттєвих та перших видань творів українських і зарубіжних художників слова (Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ`яненка, І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, Л. Українки, І. Франка, Г. Державіна, О. Пушкіна, О. Бальзака, Е. Золя та ін.), наукові праці основоположників науки і техніки, діячів культури і мистецтв, книги видатних типографів минулого, комплекти рідкісних журналів та газет. У відділі сформовані колекції видань з дарчими написами авторів та  з особистих зібрань визначних діячів Миколаївщини XIX - поч. XX ст., у т. ч. книги родини Аркасів, відомого лікаря О. Понятовського, адмірала М. Манганарі.

Відділ має розширений довідково-бібліографічний апарат, що включає алфавітний та систематичний каталоги, систематичну картотеку статей, картотеки персоналій, портретів, видавців, колекцій та ін. До послуг користувачів –  електронна база даних «Статті  з періодичних видань ХVІІІ - поч. ХХ ст.».

На базі відділу здійснюється оцифрування краєзнавчих видань ХІХ - поч. ХХ ст. З 2018 р. спільно з відділом зберігання та реставрації фонду та відділом документів і наукових розвідок з питань краєзнавства реалізується проект «Цифрова колекція раритетів»,  у рамках якого оцифровуються книги з приватних зібрань відомих миколаївців.

Фондом відділу користуються наукові працівники, студенти та викладачі вузів.

Місце розташування: праве крило,  ІІ поверх, каб. №51,

 тел. (0512) 37-32-89.

Відділ документів і наукових розвідок з питань краєзнавства

Відділ відокремлений у структурі бібліотеки з 1995 р.

Загальний фонд нараховує близько 13 тис. книг, брошур, картографічних видань, альбомів, більше 100 назв періодичних видань (підшивки більшості місцевих газет, починаючи з 1893 р., та районних газет Миколаївської області  з 1956 р.). На сьогоднішній день це найбільше унікальне краєзнавче зібрання з питань історії, освіти, економіки та культури в регіоні.

Довідково-бібліографічний апарат відділу включає алфавітний та систематичний краєзнавчі каталоги, картотеки «Хроніка подій на Миколаївщині» та персоналій, електронну базу даних «Краєзнавство». Доповнюють каталоги і картотеки бібліографічні покажчики краєзнавчої тематики «Література про Миколаївську область», «Рідне Прибужжя» та ін.

На базі відділу здійснюється оцифрування краєзнавчих видань ХІХ - поч. ХХ ст., що в подальшому поповнюють «Електронну бібліотеку місцевих видань».

У відділі проводяться зустрічі з місцевими письменниками, краєзнавчі конференції, масові заходи тощо. З 2018 р. на базі відділу діє краєзнавчий клуб «БібліоКліо».

Місце розташування: ліве крило, ІІ поверх, каб. №22,

 тел. (0512) 37-39-40.

Відділ документів з питань культури і мистецтв

Відділ створено у 1978 р. на основі нотно-музичного відділу бібліотеки.  До складу більш ніж 62-тисячного фонду надходять книги з усіх жанрів мистецтва, художньої культури та культурології. Особливість інформаційних ресурсів відділу – різноманітність видів та типів видань. До уваги користувачів відділ пропонує: альбоми, книги, ноти, грамзаписи,  репродукції,  листівки, CD-диски  із записами музичних скарбів народів світу різних жанрів й музичних напрямків, DVD-диски з фільмами мистецтвознавчого характеру, періодичні видання.  

Відділ має довідковий апарат, що детально розкриває склад фонду:

- алфавітний каталог нот;

- систематичний каталог нот;

- алфавітна картотека назв вокальних творів (ноти);

- алфавітний каталог звукозаписів (композитори);

- алфавітний каталог звукозаписів (виконавці);

- алфавітна картотека назв вокальних творів (звукозаписи).

Інформаційні ресурси відділу відображаються в електронних каталогах й картотеках бібліотеки.

Співробітники відділу раз у півріччя пропонують до уваги користувачів списки нових надходжень за темами: «Нові надходження документів з питань музики», «Нові надходження документів з питань образотворчого мистецтва», «Нові надходження документів з питань художньої культури та культурології».

При відділі існує художня вітальня «В гостях у 9 муз», у рамках якої бібліотекарі  проводять зустрічі з представниками творчої інтелігенції міста (художниками, композиторами, виконавцями), організовують літературно-музичні вечори, присвячені відомим митцями України і світу.  

Відділ постійно співпрацює з Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, факультетом мистецтвознавства МФ КНУКіМ, кафедрою музикознавства МНУ ім. В.О. Сухомлинського, Миколаївським вищим державним музичним училищем, творчими спілками міста.

Місце розташування: праве крило, ІІ поверх, каб. №52,

 тел. (0512) 37-39-46.

Відділ наукової інформації і бібліографії

Відділ орієнтує свою діяльність на найбільш повне задоволення інформаційних потреб населення міста та області.

У фонді відділу зосереджено більше 2000 документів – довідкова література та бібліографічні посібники з різних галузей знань.

Бібліографи здійснюють різнопланову інформаційну, довідково-бібліографічну та видавничу діяльність.

На базі відділу працює сектор інформування органів влади та місцевого самоврядування, працівники якого надають інформаційну підтримку органам державної влади і управління на основі систематичного моніторингу бібліотечних та електронних інформаційних ресурсів вітчизняних засобів масової інформації.

Відділ бере участь у формуванні електронного каталогу, створює бібліографічні бази даних «Алфавітний каталог періодичних видань» та «Фонд виконаних довідок».

Для користувачів видаються науково-допоміжні, бібліографічні та рекомендаційні бібліографічні покажчики.

Основні послуги відділу:

- консультування користувачів щодо правил користування довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки;

- виконання  бібліографічних довідок;

- визначення індексу УДК для наукових публікацій;

- редагування бібліографічних описів документів (на платній основі).

Місце розташування: ліве крило, ІІ поверх, каб. № 23,

 тел. (0512) 37-39-40.

Відділ соціокультурної діяльності

Створений у 2014 р. як самостійний структурний підрозділ.

Мета роботи відділу: активізація роботи читацького активу, залучення нових користувачів, формування позитивного іміджу бібліотеки серед громади.

Протягом року відділ проводить близько 40 бібліотечних соціокультурних заходів, надає допомогу в організації заходів установам, громадським організаціям, творчим об’єднанням тощо.

Залучає до співпраці владні структури, вищі та середні навчальні заклади, розширює мережу соціальних партнерів, здійснює комунікацію з користувачами у соціальній мережі Facebook.

З 2015 р. при відділі діє клуб любителів поезії «Поетичний зорепад».

З 2016 р. відділ курирує інформаційно-комунікаційний проект «Україна – моя Батьківщина!» з патріотичного виховання громади, у 2018 р. – проект з популяризації видань 50-80-х рр. XX ст. «Новий погляд на знайомі речі»,  проект  «Регіональна акція «FOTOКрай: Миколаївщина в об’єктиві» у рамках відзначення Року відновлення та реставрації культурної спадщини України.

Місце розташування: праве крило, IV поверх, каб. № 67,

 тел. (0512) 37-34-74.

Сектор документів іноземними мовами

Сектор пропонує читачам понад 22 тис. книг, журналів і газет з різних галузей знань 62 мовами світу.

Довідково-бібліографічний апарат сектору складається з алфавітного, систематичного (традиційних)  та електронного каталогів видань іноземними мовами і картотек.

Завдяки співпраці з міжнародними організаціями фонд сектору поповнюється оригінальною довідковою, учбовою, методичною, художньою та галузевою літературою.

Працівники сектору систематично готують бібліографічні списки нових надходжень та тематичні покажчики літератури.

Сектор співпрацює з Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, кафедрами іноземних мов учбових закладів, спеціалізованими школами міста.

При секторі з 1986 р. працює клуб перекладачів міста «Поліглот», де вони обговорюють свої професійні проблеми.

З 2018 р. сектор разом із Інформаційно-ресурсним центром міжнародного партнерства реалізує локальний проект «Сузір’я злагоди», при активній співпраці з двома національними товариствами – німецьким національним товариством «Wiedergeburt» та Миколаївським обласним товариством поляків. Протягом реалізації  проекту  будуть проведені заходи з метою розкриття національних особливостей задіяних у проекті народів, їхньої матеріальної та духовної культури, історії перебування у місті Миколаєві.

Місце розташування: ліве крило, ІІІ поверх, каб. № 46,

тел. (0512) 37-31-09.

Відділ зберігання та реставрації фонду

Головна функція відділу – зберігання та раціональне розміщення основного фонду бібліотеки. У фонді відділу зосереджено більше півмільйона документів – це література з різних галузей знань,  видана з     50-х рр.  XX століття до сьогодення. Різноманітність та універсальність фонду здатні задовольнити різні інформаційні потреби користувачів.

Відділ разом з іншими структурними підрозділами бібліотеки бере участь у формуванні електронного каталогу.

Спільно з відділом наукової організації та бібліографії та відділом обслуговування користувачів реалізовується проект «Періодика у «цифрі» для більш повного та якісного інформування користувачів про традиційні та електронні періодичні видання. На сайті можна переглянути тематичні відео презентацій журналів та каталог web-сайтів електронних українських періодичних видань «УкрПрес on-line».

На базі відділу функціонують  міжбібліотечний абонемент та сектор реставрації бібліотечних фондів.

Послуги відділу:

- видача користувачам книг та періодичних видань;

- виконання палітурних, брошуровальних робіт друкованих видань на замовлення (на платній основі).

Місце розташування: праве крило,  ІІ поверх, каб. № 55,

тел. (0512) 37-31-81.

Міжбібліотечний абонемент

Міжбібліотечний абонемент (МБА) Миколаївської ОУНБ ім. О. Гмирьова пропонує скористатися наступними послугами:

- тематичний підбір інформаційних джерел;

- замовлення по телефону;

- пошук необхідної літератури в інших бібліотеках нашої країни;

- електронна доставка документів (статті з журналів, окремі розділи з книг та ін.).

Надання послуг абонентам МБА здійснюється на підставі Договору про інформаційно-бібліотечне обслуговування, що укладається щорічно.

Договір визначає вартість бібліотечних послуг відповідно до кількості одержаних абонентами видань.

Відповідальна особа: Паламарчук Ольга Андріївна.

Місце розташування: праве крило, ІІ поверх,

  тел. (0512) 37-31-81.

Відділ науково-методичної роботи

Відділ науково-методичної роботи є:

- регіональним науково-методичним та інформаційно-консультаційним центром для 483 бібліотек області;

- центром впровадження інновацій у бібліотеках регіону;

- інформаційно-аналітичним центром з питань бібліотекознавства та розвитку бібліотечної справи;

- центром безперервної освіти бібліотечних працівників області.

Відділ:

- здійснює аналітико-прогностичну діяльність та експертну оцінку роботи бібліотек Миколаївської області;

- збирає інформаційні та статистичні  матеріали бібліотек;

- організовує проведення обласних та локальних бібліотекознавчих соціологічних досліджень;

- надає практичну, консультативну допомогу бібліотекам щодо організації різних напрямків бібліотечної діяльності;

- видає оглядово-інформаційні та інформаційно-аналітичні матеріали про діяльність бібліотек області з питань впровадження новітніх технологій, інноваційних форм обслуговування користувачів та інших провідних напрямків роботи;

- ознайомлює  бібліотекарів з актуальними питаннями теорії і практики бібліотечної роботи вітчизняних та зарубіжних бібліотек;

- координує діяльність ГО «Миколаївське регіональне відділення УБА».

Ресурси відділу:

- вeb-сторінка «Методична служба on-line» на сайті бівліотеки (http://www.reglibrary.mk.ua);

- бази даних «Бібліотечні кадри Миколаївської області» та  «Статті з періодичних видань» (питання бібліотекознавства);

- професійна література;

- періодичні бібліотекознавчі видання.

Партнери відділу:

- Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого;

- Українська бібліотечна асоціація;

- управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації;

- структурні підрозділи у сфері культури райдержадміністрацій та ОТГ;

- централізовані бібліотечні системи та публічні бібліотеки ОТГ;

- селищні та сільські ради області.

Методи та форми роботи:

- аналіз діяльності бібліотек області;

- соціологічні розвідки;

-  засідання Ради керівників бібліотечних установ;

- семінари-тренінги;

- моніторинги діяльності;

- конкурси професійної майстерності;

- експрес-обговорення;

- майстер-класи.

Місце розташування: ліве крило, ІІІ поверх, каб. №31,

 тел. (0512) 37-31-09.

Відділ формування фондів

Здійснює:

- поточне комплектування документів на традиційних і електронних носіях інформації;

- контроль за повнотою надходжень обов’язкових примірників;

- оперативну облікову реєстрацію та опис отриманих документів в електронній базі даних;

- списання застарілих та зношених видань.

Забезпечує:

- науково обґрунтоване формування фонду обласної бібліотеки з урахуванням господарського і культурного профілю регіону, соціального та професійного складу користувачів;

- систематичний контроль за збереженням фондів у відділах бібліотеки;

- розподіл документів, отриманих за державними, обласними  програмами серед  бібліотек області;

- співпрацю з видавництвами, книгорозповсюджуючими установами для придбання документів і поповнення бібліотечного фонду;

- формування обмінно-резервного фонду та організацію книгообміну з іншими бібліотеками;

- експертне оцінювання роботи бібліотек області по формуванню документально-інформаційних ресурсів.

Надає методичну, практичну, консультаційну допомогу структурним підрозділам та бібліотекам області з питань управління фондами та веденням відповідної облікової документації.

Розробляє:

- інструктивно-методичні, технологічні і нормативні документи, що регламентують виробничі процеси формування і збереження фондів та діяльність відділу;

- тематико-типологічний план комплектування фондів бібліотеки та інформаційних ресурсів бібліотеки та систематично його коригує;

Видає щорічний  довідник «Перелік періодичних видань, що одержує  ОУНБ ім. О. Гмирьова».

Підвищує кваліфікаційний рівень бібліотечних фахівців області та міста, бере участь у наукових дослідженнях, що проводить бібліотека.

Місце розташування: праве крило, IV поверх, каб. № 63,

тел. (0512) 37-35-74.

Відділ опрацювання документів та організації каталогів

Відділ забезпечує обробку літератури з метою розкриття бібліотечного фонду у системі каталогів і картотек та його організацію для повного і оперативного задоволення читацьких запитів. Основним завданням роботи відділу є формування традиційного довідково-бібліографічного апарату бібліотеки та електронних баз даних, забезпечення найбільш повного розкриття в них змісту фондів бібліотеки й оперативного відображення нових надходжень документів.

Відділ веде каталоги та картотеки: електронний каталог, генеральний каталог (виконує функцію службового), читацький алфавітний каталог, читацький систематичний каталог, каталог періодичних видань.

Важливий напрямок роботи відділу – надання консультаційної, методичної і практичної допомоги бібліотекам ЦБС області з питань бібліографічного опису, систематизації, застосування УДК, ведення каталогів та організації електронної бази даних IRBIS.

Місце розташування: праве крило, IV поверх, каб. № 64,

тел. (0512) 37-35-74.

Центр комп'ютерних технологій

Створений у 1997 р. з метою впровадження нових технологій в практику роботи бібліотеки та організації інформаційного обслуговування користувачів. Здійснює технічну підтримку локальної комп’ютерної мережі бібліотеки та автоматизованих робочих місць. Забезпечує доступ користувачів до електронних інформаційних ресурсів (електронного каталогу, електронних повнотекстових баз даних) та мережі Інтернет. Здійснює технічну підтримку та поповнення контенту он-лайн ресурсів бібліотеки: офіційного вeb-сайту бібліотеки, регіонального інформаційного порталу «Прибужжя», вeb-сайту дистанційного навчання в Регіональному тренінговому центрі ОУНБ ім. О.Гмирьова. 

Регіональний тренінговий центр (РТЦ) є структурним підрозділом Центру комп'ютерних технологій. Створений у 2010 р. в рамках програми «Глобальні бібліотеки «Бібліоміст-Україна». У центрі проходять тренінги з вивчення комп’ютерних технологій та інноваційної діяльності для бібліотекарів, а також щодо роботи з комп’ютером та сервісами мережі Інтернет для різних груп користувачів.

РТЦ обладнаний усіма необхідними для навчання технічними засобами (10 комп’ютерів, інтерактивна дошка, веб-камери, комп’ютерна гарнітура, принтер, сканер).

На базі РТЦ проводяться тренінги у рамках діяльності Дистанційного консультаційного центру для підприємців, що сприяє формуванню інфраструктури  інституційної підтримки і розвитку малого підприємництва, підвищенню ефективності функціонування, конкурентоспроможності та потенціалу суб’єктів малого та середнього бізнесу в Миколаївській області.

З 2016 на базі РТЦ проводяться курси «З основ програмування» у рамках всеукраїнського проекту з безкоштовного навчання основ програмування «Technology Nation».

У 2017 р. реалізований соціальний проект «Успішна жінка» - твоя платформа для саморозвитку», що сприяв саморозвитку жінок міста Миколаєва шляхом організації неформального навчання та соціальної комунікації у бібліотеці.

Місце розташування: праве крило, ІІІ поверх, каб. № 68,

 тел. (0512) 37-34-74.

Фонди

Article Details

Category Фонди

Рейтинг користувача:  / 0

Фонд бібліотеки налічує 2,4 млн. документів з усіх галузей знань, у тому числі:

• 500 тис. примірників книг українською, російською та іноземними мовами;
• 230 тис. примірників журналів і газет українською, російською та іноземними мовами, які зберігаються постійно у фонді бібліотеки з дня виходу їх у світ;
• 33 тис. нот, в т.ч. клавірів, партитур творів українських класиків;
• 9 тис. грамзаписів, в т.ч. таких майстрів бельканто, як М.Каллас, П.Домінго, О.Петрусенко, С.Крушельницька;
• 1,5 млн. описів винаходів до авторських свідоцтв (патентів) з 1937 по 1992 рр;
• СD - rom, в т.ч. "Базы данных ВИНИТИ" з 1998 р. та "Законодавство України", які постійно поновлюються.

Щорічно бібліотека одержує:

• 520 назв журналів та 100 назв газет;
• 80 назв періодичних видань, які виходять на території Миколаєва та Миколаївської області.

Бібліотека має безцінні краєзнавчі видання XIX-початку XX ст., які є предметами її гордості й авторитету серед інших бібліотек:

1. Адрес-календари и справочные книжки г. Николаева на 1900, 1902, 1904, 1907, 1912, 1915, 1917 гг.
2. Ге Г.Н. Исторический очерк столетнего существования города Николаева при устье Ингула (1790-1890). - Николаев, 1890. - 122 с.
3. Общий морской список. - СПб, 1885-1900. Ч. 1-12. (дає службові біографічні відомості про всіх офіцерів корабельного флоту, починаючи від заснування флоту до 1900р.).
4. Скальковский А. Хронологическое обозрение истории Новороссийского края, 1730-1825. - Одесса, 1836. - 288 с.
5. Макаров С. О непотопляемости судов. - СПб.: Типогр. Морского мин-ва, 1875. - 41 с.
6. Брун Ф. Черноморье: Сб. исследований по исторической географии Южной России (1852-1877гг.). - Одесса: Типогр. Г.Ульриха, 1879. - 408 с.
7. Лоция Черного моря. - Николаев: Типогр. Черномор. Гидрограф. Депо, 1851. - 476 с.
8. Сборники Херсонского земства за 1873-1906 гг.

Особливу увагу привертають до себе видання XVIII століття, яких у фонді більше 250 прим. Серед них:

• Ломоносов М. Собрание разных сочинений в стихах и прозе (М.,1757).
• Белл Д. Белевы путешествия через Россию в разные Азиатские земли (СПб., 1776)
• Голиков И.И. Деяния Петра Великого, мудрого преобразителя России. Ч.2-12 (М., 1788-1789).
• Георги И.И. Описание обитающих в Российском государстве народов. Ч.1 (СПб., 1795); Ч.2 (СПб., 1796); Ч.3 (СПб., 1777).
• Нехачин И.В. Новое ядро Российской истории (М., 1795).
• Фомин А. Описание Белого моря (СПб., 1797).

     Значне місце у фонді займає україніка, склад якої універсальний, але особливо широко представлена художня та історична література. Є видання, "Енеїди" Івана Котляревського 1842 та 1878 років, його "Собрание сочинений на малороссийском языке", перше та друге видання 1873 та 1874 років; прижиттєве видання П.Куліна "Чорна Рада" 1857 року; трагедія В. Шекспіра "Гамлет" у перекладі П. Куліша з передмовою і поясненнями І. Франка (Львів, 1899).

Бібліотека має окремі примірники часописів кінця XVIII ст.:

• "Беседующий гражданин" (1789);
• "Российский магазин" (1793);
• "Свободные часы" (1763);
• "Сочинения и переводы к пользе и увеселению служащим" (1762).

     Велику наукову цінність мають періодичні видання, що збереглися в бібліотеці з середини XIX ст.
     У фонді знаходяться майже всі підшивки журналів "Русская старина", "Исторический вестник", "Украинская жизнь","Киевская старина" та інші.
     Особливу цінність має перший український журнал "Основа", в якому друкувалися Т.Шевченко, М.Вовчок, М.Гоголь та ін. Бібліотека має річний комплект цього часопису за 1861 рік.

Має бібліотека і журнали, які були видані в Миколаєві:

• "Астрономическое обозрение" (1907-1917);
• "Керамическое обозрение" (1901-1904);
• "Природа" (1910-1916);
• "Физик-любитель" (1904-1917);
• "Электричество и жизнь" (1910-1918);

а також газети, які видавалися в Миколаєві:

• "Южанин" (1893-1901);
• "Южная Россия" (1902-1904);
• "Николаевская газета" (1906-1917) та ін.

Download Video: MP4, WebM, Ogg
HTML5 Video Player by VideoJS

Возродить роль библиотек

Article Details

Category Про нас пишуть

Рейтинг користувача:  / 0

 В июле-сентябре 2011 г. с целью выполнение новой концепции гуманитарной политики, определенной Президентом Украины на заседании Общественного гуманитарного совета, в областном центре и районных централизованных библиотечных системах Николаевской области были проведены широкие общественные обсуждения, касающиеся путей решения наиболее актуальных проблем библиотечной жизни и форм работы современных библиотечных учреждений. Инициаторами проведения обсуждений стали Украинская библиотечная ассоциация (УБА), Николаевское региональное отделение УБА и Николаевская областная универсальная научная библиотека им. А. Гмырева.

Необхідні основи соціального партнерства

Article Details

Category Про нас пишуть

Рейтинг користувача:  / 0

 Сьогодні існує проблема нерівності у доступі громадян України до інформації. Загальновідомо, що мешканці обласних центрів та великих міст мають більшу перевагу у доступі до інформації, комп'ютерних технологій, освітянських, професійних програм, правових ресурсів, ніж жителі сільської місцевості та невеликих населених пунктів. Особливо це впливає на ті верстви населення, які потребують окремої уваги громади, - дітей, молодь, соціально незахищені категорії, людей з фізичними обмеженнями тощо.

 Бібліотека здатна вирішити ці проблеми, адже це - один із найближчих до місцевої громади закладів. У невеликих населених пунктах бібліотеки дуже часто є єдиними центрами інформації, знань і спілкування.

Використання мультимедійних та інтерактивних технологій в практиці роботи бібліотеки

Article Details

Category Медіа/Інтерактив

Рейтинг користувача:  / 0

 Підключення обласних бібліотек до Інтернету водночас із завершенням повного циклу автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів засвідчило становлення нової епохи в їх діяльності. Так було реалізовано концепцію загального доступу до інформації, як на національному так і на глобальному світовому рівні. Завдання бібліотек і бібліотечних фахівців в цей період були чітко сформульовані в матеріалах ІФЛА (Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ) на поч. ХХІ ст.).

 Мультимедійні технології (ММТ) перетворили Інтернет і зробили його значно більшим ніж окремою мережею, а фактично – глобальним комунікаційним простором, де інформація передається, представляється, переробляється за допомогою різних засобів, що доступні для сприйняття у будь-якому вигляді, а також навіть у процесах її створення і використання. Нове середовище ставить перед обласними бібліотеками крім завданнями оволодіння ММТ певні завдання з організаційної перебудови своєї діяльності.

 Тому, останніми роками ММТ привернули значну увагу бібліотечних фахівців, бо саме вони на сьогоднішній день є найбільш сучасним напрямом використання інформаційно-комп’ютерних технологій в бібліотечній сфері.

 Мультимедіа (у перекладі – багатоваріантне середовище) є новою інформаційною технологією, тобто сукупністю прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання й  передавання аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні компакт–дисків (CD - ROM). Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо –  та відеоінформацію, анімацію, 3D - графіку. А комп’ютери, оснащені мультимедіа, можуть відтворювати одночасно кілька видів інформації самого різноманітного характеру, що впливає на перспективи розвитку та форми сучасного процесу навчання. Важливою властивістю мультимедіа також є інтерактивність, що дає змогу користувачеві отримати зворотний зв’язок.

 Найсуттєвішою ознакою ММТ є гіпертехнологія, що дозволяє поєднувати у єдину систему різні одиниці інформації будь-якого вигляду на основі багатомірних зв’язків асоціативної природи. Середовище ММТ може бути описане у термінах: мультимедіа процеси, мультимедіа системи, мультимедіа програми, мультимедіа послуги, мультимедіа ресурси, мультимедіа користувач, мультимедіа середовище.

 Засоби мультимедійних технологій розділяють на два класи: на основі взаємодії і на основі використання самих мультимедійних технологій.

 До першого класу доцільно віднести засоби синхронної взаємодії (відеоконференції), асинхронної взаємодії, он-лайн режим (вебінари, електронні навчальні матеріали). До другого класу належать різноманітні віртуальні об'єкти, реальні відеофрагменти, аудіофрагменти, анімаційна графіка тощо.

 Для створення і реалізації мультимедійних технологій потрібні мультимедійний комп'ютер, відповідне прикладне програмне забезпечення (авторські засоби мультимедіа) та засоби проектування мультимедійних проектів на великі екрани - мультимедійні проектори.

 Мультимедійний проектор підключається до комп'ютера, що забезпечує динаміку зображення, різні кольори об'єктів та звуковий супровід зображення. З їхньою допомогою можна проектувати зображення від комп'ютера, відеомагнітофона, телевізора на великі екрани з діагоналлю понад 10 м. Мультимедійним проекторам властиві висока якість зображення та інтенсивний світловий потік, що дає можливість застосовувати їх для презентацій у великих незатінених приміщеннях. Серед їх переваг - портативність і мобільність: маса деяких з них не перевищує 2 кг. Практично всі мультимедійні проектори мають об'єктиви зі змінною фокусною відстанню, завдяки чому розміри зображення можна задавати, не переміщуючи проектора. Разом із розвитком інформаційних технологій майже щомісяця з'являються нові, досконаліші моделі мультимедійних проекторів. Вони стають яскравішими, легшими, економічнішими і дешевшими.

 Проте, зазначені засоби допомагають лише відтворювати тим чи іншим способом певні матеріали, але не дають користувачам можливості ефективно та безпосередньо взаємодіяти з об'єктом, що демонструється. Останнє можна вирішити за допомогою комплексу технічних засобів навчання, який складається з мультимедійного проектора, комп'ютера та чутливого до дотику екрану (SMART Board). SMART Board сприяє максимально ефективному використанню цілого комплексу засобів мультимедійних технологій (комп'ютера, проектора, принтера, сканера тощо) при проведенні навчальних занять, нарад, семінарів, конференцій тощо. За допомогою дотиків до поверхні самої дошки можна керувати роботою комп'ютера, не відволікаючись від розповіді та роблячи при цьому необхідні помітки та виділення.

 SMART Board є гнучким інструментом, у якому поєднуються простота звичайної маркерної дошки із можливостями комп'ютера. У поєднанні з мультимедійним проектором SMART Board стає великим та чутливим до дотику екраном з діагоналлю майже 2 м. Одним дотиком до поверхні цього екрану можна відкрити будь-яку комп'ютерну програму, продемонструвати потрібну інформацію, робити нотатки, малювати тощо. Такі екрани можуть з успіхом використовуватися у роботі бібліотекарів при створенні рекламних продуктів, проведенні відео-лекторіїв, майстер-класів, тренінгів, семінарів, демонстрації широкій аудиторії необхідного матеріалу. Однією з беззаперечних переваг засобів мультимедіа є можливість створення на їх основі презентацій, що розробляються авторськими засобами мультимедіа.

 Авторські засоби мультимедіа - це прикладне програмне забезпечення (додатки), яке має заздалегідь підготовлені елементи для розробки мультимедійних програм.

 Їх використання є прискореною формою розробки мультимедійного проекту, що в кілька разів зменшує вартість робіт. Ці засоби різняться спеціалізацією, можливостями і зручністю освоєння. Найпоширенішим в Україні авторським засобом мультимедіа є прикладна програма типу PowerPoint, яка входить до складу інтегрованого пакета MS Office. Цей тип авторських засобів є потужним завдяки застосуванню мови сценаріїв, великої кількості шаблонів, прикладів і готових графічних елементів, призначених для користувача інтерфейсу.

 Підвищення якості бібліотечно-бібліографічного обслуговування сьогодні визначається саме використанням цих нових методів і засобів.

 Перш за все широке застосування мультимедійних технологій в обласній бібліотеці здатне різко підвищити ефективність проведення масових заходів.

 Експериментально встановлено, що при усному викладі матеріалу за хвилину слухач сприймає і здатний обробити до однієї тисячі умовних одиниць інформації, а при «підключенні» органів зору до 100 тисяч таких одиниць. Тому абсолютно очевидна висока ефективність використання мультимедійних засобів, основа яких – зорове та слухове сприйняття матеріалу.

 Мультимедійні продукти (ММП) представляють широкі можливості для різних аспектів в обслуговуванні користувачів бібліотеки. Під мультимедійними продуктами будемо розуміти документи, які несуть в собі інформацію різних типів і припускають використання спеціальних технічних пристроїв для їх створення та відтворення (тобто мультимедійні продукти створюються засобами ММТ).

 Сучасні комп’ютерні програми (електронні підручники, навчальні посібники, книги, гіпертекстові інформаційно-довідкові системи – архіви, каталоги, довідники, енциклопедії, тестуючі та моделюючі програми-тренажери тощо) розробляються на основі мультимедійних технологій, які виникли на стику багатьох галузей знання.

 До програмних інструментів включають: слайд-шоу, програму сценаріїв, управління потоками даних, конструювання складних інформаційних об’єктів, системи гіпермедіа посилань (RTF, HTML, Hyper Method for Windows та інші). До програмних продуктів, які широко розповсюджуються в бібліотеках можна віднести Microsoft Power Point. Необхідними елементами діяльності бібліотек в медіапросторі стали «гіпертекстова побудова даних» з можливістю створення графічних об’єктів з використанням HTML (Hyper Text Transport Protocol), інструменти інтеграції із сервісами Інтернету (FTP, Gother, Telnet) та інші можливості WWW (World Wide Web) Інтернету, наприклад, VRML (Virtual Reality Modeling Language) - язик моделювання віртуальної реальності.

 Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.Гмирьова активно використовує інструменти інтеграції із сервісами Інтернету. Так, на сайті бібліотеки розміщено інтерактивні форми зв’язку з користувачами у вигляді сервісів «Віртуальна довідка», «Гостьова книга».

 Сайт навіть містить цілий розділ, який так і називається «Медіа/інтерактив» в ньому є можливість переглянути фотографії, відео про бібліотеку. Також там є можливість завітати користувачеві на бібліотечний Web-форум, який дозволяє обмінюватися думками про ті чи інші події, питання, проблеми і просто поспілкуватися всім бажаючим.

 Зареєструвавшись на сайті користувачі можуть розміщувати на сайті свої статті, фото, відео, інформацію тощо.

 Завдяки (ММТ) бібліотекар отримує потужний інструмент для представлення інформації в різнорідній формі (текст, графіка, анімація, звук, цифрове відео та ін.). В якості джерела ілюстративного матеріалу в цьому випадку найбільш зручно використовувати CD ROM чи HTML документи.

 Якість і степінь засвоєння матеріалу, а також вплив на активізацію пізнавальної діяльності користувача, як показує практика істотно зростає.

 Використання мультимедійного супроводу під час проведення масових заходів істотно покращує сприйняття і осмислення питань, що розглядаються, створює більш комфортні умови.

 Активація емоційного впливу на масовому заході із застосуванням мультимедійних засобів пов’язана з тим, що:

 по-перше, середовище створюється з наочним представленням інформації в кольорі (психологами доведено, що запам’ятовування кольорової фотографії майже в 2 рази вище в порівнянні з чорно-білою);

 по-друге, використання анімації є одним із ефективних засобів привернення уваги і стимулювання емоційного сприйняття інформації (разом з тим заміна статистичних зображень динамічними доцільна лише в тому випадку, коли сутність об’єкту, що демонструється, пов’язана з процесом, динамікою, відношення яких не може передати статистика);

 по-третє, наочне представлення інформації у вигляді фотографій, відеофрагментів змодельованих процесів має більш сильну емоційну дію на людину, ніж традиційні, оскільки воно сприяє покращенню розуміння і запам’ятовування фізичних і технологічних процесів (явищ), які демонструються на екрані.

 Традиційно при проведенні масових заходів в обласні бібліотеці використовуються презентації – набір слайдів, представлених у певному порядку. Презентація демонструється на великому екрані за допомогою мультимедійного проектора і служить ілюстрацією до розповіді бібліотекаря. В якості інформаційного наповнення презентації можуть бути використані різні види інформації (текстова, аудіо, графічна, анімація, відео та ін.).

 В якості методичних рекомендацій по застосуванню презентацій при проведенні масових заходів в стінах бібліотеки можна застосувати алгоритм, слідуючи якому бібліотекар може успішно підготуватись до заходу:

 - визначити тему, ціль і тип заходу;

 - скласти тимчасову структуру заходу, у відповідності із основною ціллю намітити задачі і необхідні етапи для їх досягнення;

 - продумати етапи, на яких необхідні інструменти мультимедіа;

 - із резервів комп’ютерного забезпечення відбираються найбільш ефективні засоби;

 - розглядається доцільність їх застосування в порівнянні з традиційними засобами;

 - відібрані матеріали оцінюються по часу: їх тривалість не повинна перевищувати санітарних норм, рекомендується продивитись і врахувати інтерактивний характер матеріалу;

 - створюється часова розгортка заходу;

 - при нестачі комп’ютерного ілюстративного матеріалу чи програмного матеріалу проводиться пошук в бібліотеці, Інтернеті чи складається авторська програма;

 - із знайденого матеріалу складається презентаційна програма. Для цього пишеться її сценарій;

 - апробація заходу.

 Також можна рекомендувати, плануючи масовий захід із застосуванням мультимедіа, керуватись такими критеріями відбору інформації:

 - зміст, глибина і об’єм інформації повинні відповідати пізнавальним можливостям тієї категорії користувачів, які будуть запрошені на масовий захід, враховувати їх інтелектуальну підготовку і вікові особливості;

 - слайди презентації повинні містити тільки основні моменти (основні визначення, схеми, анімаційні та відео фрагменти, що відображають сутність явищ, які буде представлено на заході);

 - при відборі матеріалу для зорового ряду опису моделі уникати дальніх планів і дрібних деталей;

 - категорично потрібно уникати великих текстових фрагментів. Недопустимо використовувати для читання тексту полоси прокрутки чи кнопки переходу від екрану до екрану;

 - виділяти в текстах найбільш важливі моменти, використовуючи напівжирний чи курсивний шрифт;

 - загальна кількість слайдів не повинна перевищувати 20-25 (більша кількість слайдів уже не буде сприйматись слухачами);

 - не варто перенавантажувати слайди різноманітними спец ефектами, інакше увага слухачів буде зосереджена саме на них, а не на інформаційному наповненні слайду;

 - на рівень сприйняття матеріалу великий вплив має кольорова гама слайда, тому необхідно підібрати правильне забарвлення презентації, щоб слайд добре «читався»;

 - необхідно чітко розрахувати час на показ того чи іншого слайду, щоб презентація була доповненням до масового заходу, а не навпаки.

 Таким чином, мультимедійні засоби в бібліотеці дозволяють:

 - підвищити інформативність масового заходу;

 - стимулювати мотивацію користувача бібліотеки до пошуку більш поглибленої інформації по тематиці заходу;

 - підвищити наочність масового заходу за рахунок структурної надмірності;

 - здійснити повтор найбільш складних моментів (тривіальна надмірність);

 - реалізувати доступність і сприйняття інформації за рахунок паралельного представлення інформації в різних модальностях: візуальної і слухової (перманентна надмірність);

 - організувати увагу аудиторії в фазі її біологічного зниження (25-30 хвилин після початку заходу та останні хвилини заходу) за рахунок художньо-естетичного виконання слайдів-заставок або за рахунок доцільно застосованої анімації та звукового ефекту.

 При проведенні засідань читацьких об’єднань також доцільно використовувати мультимедійні засоби, проте тут є свої особливості. Презентацію можна демонструвати як за допомогою проектора, так і (при проведенні занять в тренінговому центрі) на екранах моніторів. При проведенні таких  засідань доцільно використовувати презентації як частину заходу. У даному випадку презентацією може керувати і бібліотекар, і активний читач.

 Основна схема засвоєння інструментальних мультимедійних засобів при проведенні засідань заключається в тому, щоб спочатку підпорядкувати свої дії логіці, що задається цими засобами, а потім – цілями і задачами своєї діяльності, отримавши нові можливості досягнення результатів цієї діяльності. На першому етапі мультимедійних засіб або ресурс виступає предметом діяльності, в ході якої набуваються знання про роботу засобу, вивчаються мови і прийоми взаємодії з ним, засвоюються навички роботи. На другому етапі цей мультимедійних ресурс перетворюється саме в засоби вирішення будь-яких професійних задач.

 Останнім часом багато уваги приділяється створенню і удосконаленню електронних книг, підручників, посібників з різних галузей знань. Важливим моментом тут являється використання мультимедійних засобів для підвищення наочності інформації до такої міри, яка не йде в порівняння з використанням звичайних «паперових» книг, підручників. Електронні книги та підручники з великим успіхом застосовуються на різних заходах, які проводить бібліотека.

 Так, наприклад, у відділі документів іноземними мовами активно використовується Rosetta Stone. Rosetta Stone – одне з найкращих програмних забезпечень у світі для вивчення іноземних мов. Ця програма успішно використовується мільйонами людей у 150 країнах світу. Базується Rosetta Stone на вивченні мови у спосіб, аналогічний тому, яким дитина вивчає свою першу мову. Тобто програма стимулює утворення асоціативних рядів між словами, предметами і ситуаціями, а не вивчення слів на літеру А, В чи С, як це заведено в більшості мовних програм.

 Динамічне занурення у мовне середовище допомагає думати мовою, що вивчаєте, швидко розвиває мовні навики і запам’ятовування конструкцій, за допомогою яких можна спілкуватися.

 Досвід використання електронних книг та підручників, навчальних програм і електронних тренажерів показує, що їх ефективність залежить, в першу чергу, від наявності зворотного зв’язку з користувачами.

 Перспективним напрямком використання технологій мультимедіа в бібліотеці є демонстрація трьохвимірних анімованих моделей об’єктів. Трьохвимірна анімація дозволяє відтворити динамічні явища, які скриті від спостереження. Основні труднощі в реалізації даного напрямку виникають в зв’язку з необхідністю використання досить складного програмного забезпечення і, як правило, великими часовими затратами на створення одного анімаційного ролика.

 Демонстрація відеофільмів є одним із компонентів мультимедійних технологій. Наявність спеціальних програм – відео редакторів дозволяє досить швидко змонтувати фільм із відзнятих фрагментів, накласти звук на відеоряд і додати необхідні коментарі – субтитри. Найбільш істотним при створенні фільму є наявність якісного сценарію, і, як наслідок, логічна послідовність викладення матеріалу, яка обмежена в часі. Трьохвимірна анімація відеоролики можуть використовуватися в обласній бібліотеці як в складі мультимедійної презентації, так і поза нею.

 Таким чином, розглянуті основні напрями використання мультимедійних технологій в бібліотеці. Як відмічалося вище, використання мультимедійних технологій дозволяє істотно підвищити ефективність бібліотечно-бібліографічної роботи. Проте, поряд з очевидними перевагами даних технологій існують проблемні питання їх використання:

 - для створення і використання мультимедійного матеріалу необхідне знання бібліотекарем персонального комп’ютера та навики роботи зі спеціальним програмним забезпеченням;

 - створення мультимедійних продуктів – процес, який вимагає серйозних часових затрат і знань з різноманітних галузей знань;

 - зловживання спецефектами і надмірні об’єми інформації, які представлені мультимедійними засобами, можуть відволікати увагу в процесі проведення масового заходу;

 - рівень інтерактивної взаємодії користувача з мультимедіа-програмою все ще дуже далекий від рівня спілкування між людьми і ні в якому разі не може замінити живого спілкування бібліотекаря з користувачем;

 - вимагається відповідність між апаратними засобами та мультимедійними програмами, так як останні мають високу ресурсоємність;

 Так або інакше, частина проблем впровадження мультимедійних технологій може бути успішно вирішена, наприклад, залучення спеціалістів в області мультимедійних технологій або підвищення кваліфікації бібліотекарів на спеціальних курсах і семінарах.

 В цілому, мультимедіа є виключно бажаною в бібліотечно-бібліографічному обслуговуванні технологією, завдяки притаманній їй якості інтерактивності, гнучкості і інтеграції різноманітних типів мультимедійної інформації, а також завдяки можливості враховувати індивідуальні особливості користувачів та сприяти підвищенню їх мотивації до пошуку нової для них інформації. Мультимедійні засоби в обласній бібліотеці є перспективним і високоефективним інструментом, що дозволяє надати масиви інформації у більшому об’ємі, ніж традиційні джерела інформації і в тій послідовності, яка відповідає логіці пізнання.

 Отже, застосування мультимедійних технологій у процесі відбору, накопичення, систематизації і передачі користувачам бібліотеки потрібної інформації, а також в організації бібліотечно-бібліографічного обслуговування є однією із значущих рис бібліотечної сфери, що формується зараз.

Напрямки роботи Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки

Article Details

Category Напрямки роботи

Рейтинг користувача:  / 0

Напрямки роботи:

 • участь у формуванні регіональної бібліотечної політики, науково-методичне керівництво бібліотеками області;

 • організація роботи колегіальних органів управління бібліотечною справою області: об’єднаної науково-методичної Ради обласних бібліотек для дорослих, дітей та юнацтва при управлінні культури, національностей та релігій облдержадміністрації;

 • забезпечення вільного доступу до інформації через фонди бібліотеки та глобальну мережу Інтернет, організація бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування;

• науково-дослідна діяльність щодо вивчення документів XVII-XXI ст., в тому числі краєзнавчого напрямку;

• технічне та методичне забезпечення функціонування регіональної бібліотечної комп'ютерної мережі, зведеного корпоративного каталогу бібліотек;

• запровадження новітніх комп’ютерних технологій у практику роботи бібліотек області;

• здійснення культурно-просвітницької, освітньої і видавничої діяльності;

• реалізація інформаційно-бібліотечних проектів і програм;

• вивчення та розповсюдження інноваційного досвіду роботи бібліотек, організація безперервної професійної освіти бібліотечних кадрів області;

• взаємодія з регіональними, всеукраїнськими, міжнародними організаціями та фондами у галузі бібліотечної справи.

Історія бібліотеки

Article Details

Category Історія

Рейтинг користувача:  / 0

     Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека (ОУНБ) завжди займала особливе місце у культурному, духовному розвитку міста. Крім того, до її заснування й подальшого розвитку були причетні кращі представники регіону. На підтвердження цих слів досить згадати умови, що передували наприкінці XIX ст. виникненню бібліотеки, що первісно одержала назву – Миколаївська громадська бібліотека. У цьому сенсі великий внесок зробила громадськість міста, завдяки якій відбулося відкриття, а у подальшому – потужний розвиток першої значної інформаційної установи краю.

Відкриття публічної бібліотеки у Миколаєві стало знаменною подією для городян. Адже до цього у місті було лише кілька бібліотек: морського відомства, навчальних закладів і приватних власників. Користування цими бібліотеками було обмежено. Щоб стати, наприклад, передплатником (читачем) Севастопольської морської бібліотеки, необхідно було внести заставу - 15 крб. і річну платню – 7 крб.

 У 1863 р. у своєму звіті Херсонський цивільний губернатор писав: «У містах і містечках, підвідомчих губернському управлінню, ні публічних, ні приватних бібліотек немає… потреби в них у губернії немає». І тільки в 1881 р. у м. Миколаєві з'явилася перша громадська бібліотека. В обласному архіві збереглася доповідна записка Миколаївського міського голови М. П. Де-Ла-Валетта на адресу військового губернатора м. Миколаєва, адмірала М. П. Манганарі від 12 червня 1881 р., в якій говориться: «Через численні скарги на незручність умов, якими обставлено у нашому місті користування книгами для читання, декілька місцевих громадян прийшли разом зі мною до думки про заснування у Миколаєві громадської бібліотеки, на зразок бібліотек цього роду, що існують у Херсоні, Єлисаветграді й багатьох інших містах...». Разом із цим міський голова попросив дозволити опублікувати окремою брошурою звернення групи городян «Пора й нам мати публічну бібліотеку».

 Серпень 1881 р. ознаменувався першими організаційними зборами членів бібліотеки, що відбулися у залі міських зборів. Пізніше була обрана Дирекція бібліотеки. Першим головою Дирекції був М. П. Де-Ла-Валетт. За його клопотанням адмірал М. П. Манганарі 15 вересня 1881 р. представив міністрові внутрішніх справ Статут Миколаївської громадської бібліотеки для затвердження. Статут було затверджено 29 жовтня (11 листопада – за новим стилем) 1881р. Миколаївський обласний архів зберіг документ, в якому начальник Головного управління у справах друку при Міністерстві внутрішніх справ, князь П. П. В'яземський офіційно повідомив владу міста про затвердження Статуту. Дата затвердження Статуту вважається днем заснування Миколаївської громадської бібліотеки.

 Своїх перших читачів бібліотека прийняла 28 січня 1882 р. о 12-й год. в орендованому приміщенні по вул. Спаській, ріг вул. Молдаванської (нині вул. Декабристів). Газета «Николаевский вестник» повідомляла: «На відкриття читальні запрошується губернатор міста». Іншим запрошеним висувалася така вимога: «...військовим бути у мундирах, а цивільним — у чорних сюртуках».

 Бібліотека являла собою одну кімнату у приватному будинку, що у будь-який момент могла бути відібрана. Існувала бібліотека за рахунок плати читачів-передплатників та коштів, що збиралися за публічні читання й інші заходи. Першим бібліотекарем читальні була М. К. Арсеньєва.

 У 1882 р. бібліотека переїхала на вул. Нікольську, 47, а бібліотекарем стала М. Стоян. Незважаючи на те, що книги вже дозволялося брати додому, інтерес до бібліотеки не був високим. Книжковий фонд збільшувався повільно. В 1891 р. у бібліотеці налічувалося 3 825 примірників (3 600 назв) книг. Хоча бібліотека й називалася «публічною», відвідувати її могли не всі: за Статутом книги не видавали особам, які вчаться, солдатам і тим, хто перебував під наглядом поліції. Це обмежувало коло читачів і змушувало підвищувати ціни за користування бібліотекою. За користування абонементом і читальним залом стягувалася платня - 30 коп. на місяць із правом одержання додому однієї книги та 50 коп. - із правом одержання двох книг. Також вносилася застава на випадок втрати книги - 1 або 2 крб. відповідно. Згодом сума застави зросла: річний читацький квиток, що надавав право відвідувати читальний зал і одержувати на абонементі дві книги без застави, коштував 5 крб.

 Фінансові надходження до бібліотеки формувалися із членських внесків, а також із субсидій і добровільних пожертвувань. Бібліотека одержувала щорічну допомогу у сумі 1 тис. крб. від міського громадського управління. Нові надходження до бібліотеки поповнювалися за рахунок зборів від публічних лекцій, концертів, вистав.

 У 1894 р. для бібліотеки було побудовано спеціальне приміщення по вул. Різдвяній, 6 (нині вул. Лягіна), ріг вул. Спаської. Значну частину коштів на будівництво бібліотеки (9 тис. крб.) пожертвував відставний підполковник О. В. Нужнов. Ще 3 тис. крб. він надав у вигляді позики; цей борг із відсотками бібліотека виплачувала спадкоємцям Нужнова до жовтня 1917 р. О. В. Нужнов був обраний почесним членом Дирекції бібліотеки, його портрет був виставлений у читальному залі. Решту необхідних для будівництва коштів бібліотека одержала у вигляді позик з інших джерел.

 Загальна вартість будинку бібліотеки оцінювалася у 19 050 крб. 20 коп. Будівництвом керували, не одержуючи ніякої платні, міський архітектор Є. А. Штукенберг, начальник торговельного порту, інженер Л. К. Стус і секретар-скарбник Миколаївського відділення Імператорського Російського технічного товариства Л. П. Бєлявін. Відкриття бібліотеки у новому будинку відбулося 27 грудня 1894 р. о 13-й год., у цьому приміщенні вона розміщалася до 1964 р. Зараз там знаходиться Палац урочистих подій.

 Бібліотека постійно поповнювала свої фонди. За 5 років (1898-1903) кількість книг збільшилася у два рази - з 7 327 томів (5 974 назв) до 15 104 томів (10 375 назв). На 1 січня 1916 р. книжковий фонд нараховував 30 370 томів (19 724 назви), періодичних видань на той час у бібліотеці було 18 379 томів (514 назв). Протягом багатьох років (1892–1925) бібліотекарем громадської бібліотеки була колишня сільська вчителька О. Л. Пухальська.

 Разом з фондом збільшувалася й кількість відвідувань читачами бібліотеки: в 1886 р. вона складала 24 845 од., у 1888 р. - 35 367, 1889 р. - 39 279, 1912 р. - 86 628, 1913 р. - 87 773, 1917 р. - 156 406.

 Самих читачів можна охарактеризувати таким чином: у 1905 р. читачів було 2978 чол. (1536 чоловіків і 1442 жінки). За національною ознакою вони розподілялися так: 1 015 росіян і українців, 1 779 євреїв, 55 поляків, 49 німців, 35 караїмів, 22 француза, 12 греків, 6 вірмен, 2 латиша, а також сербів, угорців і молдаван по 1 людині. За родом занять: 781 учень, 73 студента, 218 осіб вільних професій, 142 купця, 119 ремісників, 99 прикажчиків, 65 чиновників, 59 військових, 26 робітників, 10 артистів, 5 духовних осіб та ін. Зі збережених до сьогоднішнього дня звітів Миколаївської громадської бібліотеки з 1893 по 1917 рр. можна довідатися про читацькі інтереси зазначених груп відвідувачів, про те, які книги користувалися найбільшим попитом.

 1 серпня 1900 р. з ініціативи «Комітету піклування про народну тверезість» і за підтримки Дирекції бібліотеки на перехрещенні вул. Різдвяної (Лягіна) та 1-ї Піщаної (Защука), будинок 28, відкрилося відділення Миколаївської громадської бібліотеки. Бібліотекарем стала О. І. Пушкарська.

 У 1910 р. відділення бібліотеки переміщається у пристосоване приміщення у будинку Ведренка на перехрещенні вулиць Одеської і 5-ї Слобідської, де відкрилася читальня для дітей. На 1 січня 1912 р. у філії було 4 834 томи (3 708 назв), на 1 січня 1916 р. — 6 147 томів (4 632 назви). В 1916 р. вийшов каталог книг відділення у  кількості 200 примірників.

 Формування фондів Миколаївської громадської бібліотеки здійснювалося на основі замовлень за видавничими каталогами і каталогами книгарень Москви, Петербурга, Одеси. Приблизно одна третина книг і журналів, що поступали, була пожертвуванням різних організацій і установ — урядових, наукових, громадських. Надходили також видання від університетів та інших навчальних закладів. Міська управа, Біржовий комітет, товариства Взаємного страхування, Порятунку на водах, Допомоги бідним євреям, Миколаївське відділення Імператорського Російського технічного товариства, портова митниця передавали річні звіти й інші видання до фондів бібліотеки.

 Передавали бібліотеці книги й самі видавці. На прохання видавця К. Т. Солдатенкова Московська міська Дума подарувала бібліотеці 73 книги, видавниця О. П. Горська передала 7 томів. Дарували книги й автори: Ц. П. Балталов, В. Беренштам, Ф. Блюменталь, М. П. Василевський, М. Лахтін, Н. А. Морозов, В. В. Рюмін, П. Стоян, М. І. Фадєєв та ін.

 Бібліотека була вдячна й приватним дарувальникам, що поповнювали її фонди. Прізвища цих людей щорічно друкувалися у звітах бібліотеки. З них видно, що лікар О. Понятовський заповів Миколаївській громадській бібліотеці колекцію книг у 1 730 томів: твори російських класиків, художні видання, наукову та історичну літературу. У бібліотеці зберігся окремий каталог книг, подарованих О. Понятовським. Інженер-хімік Г. Е. Вейнберг, член Дирекції бібліотеки, пожертвував 664 томи, Є. О. Баласогло - 109 томів, міський голова В. Ф. Соболєв - 184 томи, О. С. Пескер передала бібліотеці 130 юридичних посібників, О. А. Вімут - 88 книг з медицини, Н. В. Горбатова - 70 томів з механіки і будівельної справи російською, французькою, англійською та німецькою мовами. Серед дарувальників була й О. І. Аркас, дружина відомого українського історика і композитора.

 З 1 серпня 1908 р. у бібліотеці почав працювати нотний абонемент, основу якого становили 800 примірників нот, а на 1 січня 1913 р. їх було вже 1 244 примірники. Користування нотами на абонементі коштувало 30 коп. на місяць за одну назву, 50 коп. - за дві та 70 коп. - за три.

 Збільшення фонду бібліотеки згодом призвело до виникнення проблеми розміщення книг. Питання про необхідність розширення приміщень за рахунок прибудов неодноразово розглядалося на засіданнях Дирекції.

 У 1912 р. Г. І. Кранцфельд пожертвував для будівництва бібліотеки ділянку і три хлібних магазини (сховища) на Поповій Балці вартістю 25 тис. крб. Однак Дирекція бібліотеки визначила, що перебудова магазинів з добудуванням лекційного залу на 500 осіб буде коштувати майже 45 тис. крб. У 1913 р. Г. І. Кранцфельд замінив свій дарунок на грошову суму у розмірі 25 тис. крб. Було прийняте рішення про зведення нового будинку для бібліотеки та передачі старого приміщення міському музею.

 Цим планам перешкодила Перша світова війна. Оскільки будівництво нового будинку стало неможливим, Дирекція повернулася до рішення прибудови до старого будинку бібліотеки.

 Наприкінці XIX - початку XX ст. активними членами Ради бібліотеки були М. Ге, М. Аркас, В. Рюмін, М. Рубакін; у бібліотеки було 3 488 передплатників, а її книжковий фонд становив 50 тис. книг.

 1917 р. став переломним в історії України, відбулися кардинальні зміни у суспільстві. Бібліотека продовжувала працювати, збільшувалося число читачів, зростав попит на книги, газети, журнали. У зв'язку із цим Правління намагалося розв'язати питання про розширення площі читальні. Бібліотека виявилася у складній фінансовій ситуації, що не могло не відбитися на матеріальному стані її працівників. Якщо у 1918 р. Правління тричі на рік підвищувало платню працівникам на 50%, то у 1919 р. було прийняте рішення про скорочення штату.

 Виникали труднощі й з комплектуванням фондів бібліотеки. Правління було вимушено вжити додаткових заходів щодо збереження фондів. Збільшилася застава на літературу, що видавалася додому. У 1920 р. застава на 1 книгу збільшилася з 50 до 200 крб. для жителів міста і з 250 до 500 крб. для приїжджих. Складалися списки рідкісних і цінних видань, заборонених до видачі додому. Запис до бібліотеки здійснювався тільки при наявності посвідчення особи.

 На 1 січня 1919 р. бібліотека нараховувала 3 745 передплатників, з них - 520 дітей. Усього було видано 166 305 примірників книг і 21 935 періодичних видань. Кількість читачів постійно збільшувалася і на 1 січня 1921 р. становила 6 153 чол., у тому числі 1 796 дітей.

 У 1920 р. Правління закрило дитячий абонемент через незадовільний стан фонду: понад 80% книг потребувало реставрації, 600 примірників затримувалося читачами, 71 книга була загублена. Після закриття абонемента діти почали активно відвідувати читальню (до 150 дітей на день), щомісяця їм видавалося приблизно 4 000 примірників літератури.

 У грудні 1920 р. Миколаївська громадська бібліотека була націоналізована і змінила свою назву на Миколаївську центральну бібліотеку. Керувати бібліотекою став завідувач, а не Правління. На 1 січня 1922 р. у штаті бібліотеки було 17 працівників, а у грудні того ж року їх залишилося тільки 5.

 З 1924 р. бібліотека стала працювати з одним вихідним у понеділок. Місячна відвідуваність становила 2 300. Відкрилися пересувні пункти на заводі «Склопром» і біржі праці. Була створена бібліотечна рада й гурток самоосвіти.

 З 1925 р. почав свою роботу гурток підтримки бібліотеки, членами якого стали 100 читачів. Завданнями гуртка були: пошук додаткових асигнувань для бібліотеки (платні вистави, вечори, лекції), участь у рекламі бібліотеки на сторінках місцевої преси, виконання технічної роботи. З ініціативи гуртка підтримки бібліотеки у квітні 1925 р. було відкрите нове приміщення читальні, а також створене консультаційно-довідкове бюро, де працювали 30 авторитетних фахівців різних галузей знань, допомагаючи усім, хто бажав, відбирати літературу.

 Серед методів популяризації літератури у 20-ті рр. ХХ ст. у бібліотеці найпоширенішими були заняття читацьких гуртків різної тематики, рекомендаційні плакати та списки літератури політичного характеру, лекції. Бібліотека брала обов'язкову участь у всіх політичних кампаніях, що проходили у місті. У 1924 р. вона взяла участь у заходах, присвячених 60-річчю створення І-го Інтернаціоналу, 10-річчю початку імперіалістичної війни.

 У 20-ті рр. йшов процес формування функцій бібліотеки відповідно до основних завдань того часу. Співробітники бібліотеки змогли зберегти її фонди та читачів. Позитивним моментом у роботі бібліотеки було створення читацьких об'єднань і збереження існуючих традицій щодо залучення громадськості до управління бібліотекою.

 У 1938 р. Миколаївська центральна бібліотека одержала статус обласної. З цього часу вона є інформаційно-методичним і координаційним центром з питань бібліотекознавства й книгознавства для бібліотек усіх систем та відомств Миколаївської області.

 У важкі окупаційні роки бібліотека працювала й обслуговувала читачів. Матеріали Миколаївського обласного архіву підтверджують цей факт. Згідно зі звітом бібліотеки за 1944 р., з 1 серпня 1941 р. по 3 березня 1944 р. її працівники обслужили 6 391 читача, видавши 65 158 примірників літератури. Умови існування бібліотеки були важкими. На вимогу окупантів з фондів була вилучена єврейська література. Під час окупації постраждала будівля і фонди бібліотеки. За офіційними даними сума збитку, нанесеного бібліотеці, склала 529 895 крб., у тому числі постраждало книжкове майно – на 514 325 крб., інвентар – 7 170 крб., будівля – 8 100 крб. і т. д. До 1941 р. фонд бібліотеки нараховував 156 тис. книг, а за час окупації Миколаєва бібліотека втратила згідно з різними даними від 21 до 27 тис. томів.

 Втрати могли бути набагато більшими, якби не самовідданість працівників бібліотеки. Вони ховали у підвалі і маскували у стелажах книги та періодичні видання. Бібліотечні працівники Л. Бабкова, О. Прокоф'єва, 3. Юрченко були нагороджені медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.».

 У газеті «Бугская заря» за вересень 1945 р. повідомлялося, що в обласній бібліотеці налічується 168 тис. томів технічної, наукової та художньої літератури. Читальний зал обслуговував щодня 250-300 чол., абонементом користувалися 8 100 осіб на рік. Бібліотека обслуговувала по місту і районах області 40 точок.

 З 1964 р. і по сьогоднішній день обласна бібліотека обслуговує своїх читачів у приміщенні по вул. Московській, 9, що приблизно у 10 разів більше, ніж попереднє.

 З 19 травня 1968 р., згідно з постановою Ради Міністрів УРСР, Миколаївська обласна бібліотека носить ім'я Олексія Гмирьова.

 На початку 70-х XX ст. у бібліотеці відкрилися нові відділи: патентно-технічної літератури, мистецтв, обслуговування працівників сільського господарства, літератури іноземними мовами, бібліографічний, міжбібліотечного абонемента.

 У 1973 р. за зразкову роботу по підготовці до 50-річчя створення СРСР і проведені заходи у рамках Міжнародного року книги бібліотека була представлена на Виставці досягнень народного господарства СРСР у Москві.

 У 1981 р. за багаторічну плідну роботу та з нагоди 100-річчя Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гмирьова колектив був нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Кращим бібліотекарям були вручені значки «За відмінну роботу».

 У 90-ті рр. XX ст. позиції обласної універсальної наукової бібліотеки як провідного інформаційного і культурного центру області, найбільшого державного сховища творів друку на Півдні України зміцнилися.

 Сьогодні найбагатшими фондами бібліотеки користуються понад 26 тис. читачів, яким щорічно надається понад 700 тис. примірників видань і 6,5 тис. бібліографічних довідок та консультацій.

 Універсальний бібліотечний фонд нараховує понад 1 млн патентів, близько 1,1 млн книг, періодичних видань, аудіовізуальних і образотворчих матеріалів, електронних ресурсів, карт, нот та інших документів з усіх галузей знань 44 мовами народів світу.

 Миколаївська ОУНБ посідає друге місце серед обласних бібліотек за кількістю видань до 1917 р., яких налічується близько 40 тис. Особливий інтерес представляють цінні зразки писемності XVII – XX ст., серед яких – перші і прижиттєві видання праць видатних учених (М. Ломоносова, М. Карамзіна, М. Пирогова та ін.), прижиттєві і найрідші видання творів знаменитих українських, російських і зарубіжних художників слова (Т. Шевченка, М. Квітки-Основ'яненка, І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, І. Франка, Лесі Українки, О. Пушкіна, М. Лермонтова, Е. Золя, Ч. Діккенса). Найціннішою частиною фонду рідкісних і цінних видань є колекція стародруків XVIII ст., що нараховує 240 примірників.

 У фондах бібліотеки зібрані колекції періодичних видань, що передплачувалися ще у XIX – на початку XX ст., а також і сьогодні: «Вокруг света», «Киевская старина», «Основа» та ін. Крім того, у фондах зберігається максимально повне зібрання краєзнавчих періодичних видань з 1893 р. і по сьогоднішній день, оскільки ОУНБ ім. О. Гмирьова – депозитарій краєзнавчих видань (найбільший у регіоні центр інформаційних ресурсів про край).

 З метою надання актуальної та оперативної інформації користувачам бібліотека щорічно передплачує понад 800 назв журналів і газет.

 Відділи бібліотеки інформують про літературу та електронні ресурси з різних галузей знань учених, фахівців, представників місцевих органів влади, народних депутатів, управлінські кадри. В останні десятиліття обслуговування користувачів базується на використанні новітніх інформаційних технологій.

 З 1995 р. почалася комп'ютеризація бібліотечно-бібліографічних процесів, що якісно змінило обслуговування користувачів. Також з'явилася можливість дистанційного користування ресурсами бібліотеки за допомогою офіційного сайту, обміну інформацією з бібліотеками України і зарубіжжя за допомогою автоматизованих систем.

 Комп'ютерний парк бібліотеки нараховує 55 ПК, використовується 3 програмних комплекси, дворівнева локальна мережа.

Бібліотека має декілька Інтернет-ресурсів: офіційний сайт (http://www.reglibrary.mk.ua), електронний каталог (http://www.opac.mk.ua), інформаційний портал «Прибужжя» (http://www.regportal.mk.ua).

Активно поповнюються електронні бази даних, надається необмежений доступ користувачам до інформаційних ресурсів та нових комп'ютерних технологій. Електронний каталог нараховує понад 130 тис. записів. До нього входять бази даних нових надходжень, тематичні бази даних, що функціонують у галузевих відділах бібліотеки («Розпорядження обласної державної адміністрації», «Рішення обласної ради», «Хроніка основних подій Миколаївського регіону», «Гендерна політика в Україні» та ін.). Бібліотека формує електронну бібліотеку місцевих видань (електронні версії випущених у місцевих видавництвах книг) і передплачує такі бази даних, як «Ліга: Закон» (законодавчі акти України), «EBSCO» (електронні журнали іноземними мовами) та ін. Крім того, усі бібліографічні й методичні матеріали, що видаються обласною бібліотекою як методичним центром, доступні в електронному вигляді на її офіційному сайті (щомісячні матеріали «Актуальні проблеми нашого часу», «Хроніка культурного життя Миколаївської області»; щорічні – «Аналіз діяльності бібліотек Миколаївської області», «Знаменні і пам'ятні дати» та ін.).

 Актуальним на сьогоднішній день є впровадження віртуальних сервісів для користувачів. На базі офіційного сайту ОУНБ ім. О. Гмирьова усім, хто бажає, надається можливість не тільки користуватися електронним каталогом, повними текстами електронних документів, але й здійснювати інформаційний запит за певними темами й одержувати кваліфіковану відповідь бібліографів за допомогою віртуальної довідкової служби, замовляти й одержувати електронні копії окремих фрагментів документів з фондів бібліотеки за допомогою служби електронної доставки документів.

 У цілому новітні інформаційні технології сприяють формуванню сучасного рівня бібліотечних послуг і створенню позитивного іміджу інформаційної діяльності. У процесі реалізації цих напрямків ключову роль відіграє ефективне співробітництво бібліотеки з Радою міжнародних наукових досліджень і обмінів (IREX), Міжнародним фондом «Відродження», Центром інформаційних ресурсів Посольства США в Україні та ін.

 Бібліотека має багаторічний успішний досвід реалізації бібліотечних проектів у партнерстві з названими міжнародними фондами, а також власними силами: «Створення локальної комп'ютерної мережі бібліотеки» (1996), «Впровадження в практику роботи бібліотеки 17 програмних комплексів» (1996-1997), «Впровадження комп'ютерних технологій у практику роботи Центру електронних засобів інформації» (1996-1997), «Створення мережі бібліотек, об'єднаних електронною поштою» (1997), «Використання всесвітньої мережі Інтернет Центром електронних засобів інформації» (1997-1999), «Облік читачів з використанням пластикових карток» (1999), «Інтеграція інформаційних бібліотечних ресурсів регіону за допомогою створення Регіонального комп'ютерного бібліотечного центру» (1999), «Створення регіонального Web-сервера» (2000), «Інтернет для публічних бібліотек» (2001-2003), «Створення і забезпечення функціонування комп'ютерної бібліотечної мережі Миколаївської області» (2001-2007), «Сприяння «прозорості» влади за допомогою інформування населення про нормативно-правові документи регіонального рівня» (2001-2007), «Створення регіональних інформаційних порталів та інформаційних центрів на базі публічних бібліотек України» (2002-2007), «Корпоративна каталогізація бібліотек області» (2003-2007), «Створення інформаційного центру «Вікно в Америку» (2005-2007), «Стратегія розвитку сільських бібліотек. Створення модельних бібліотек» (2007-2012), «Створення Центру європейської інформації на базі ОУНБ ім. О. Гмирьова в м. Миколаєві» (2009), «Продовження та інтенсифікація діяльності Центру європейської інформації на базі ОУНБ ім. О. Гмирьова в м. Миколаєві» (2010), «Топоровські читання» (2010-2011), «Територія творчого спілкування» (2009-2011), «Створення регіональних навчальних центрів» (2010-2011), «Відкрита мобільна бібліотека – простір для розвитку» (2011), «Створимо націю читачів!» (2011), «Співпраця заради добробуту» (2011).

 Реалізовані проекти дозволили на якісно новому рівні організувати роботу бібліотеки: значно поповнили і різноманітили її ресурсний потенціал, забезпечили користувачів та співробітників автоматизованими робочими місцями, надали необмежений доступ до електронних джерел, у тому числі до ресурсів Інтернет, сформували простір творчості і професіоналізму, підвищили імідж бібліотеки у місцевому співтоваристві та професійних колах.

 Обласна наукова бібліотека впроваджує новітні інформаційні технології не тільки у свою діяльність, але й у практику роботи бібліотек регіону. Сьогодні ОУНБ  – центр технічної і методичної підтримки регіональної комп'ютерної мережі бібліотек Миколаївської області, зведеного корпоративного каталогу періодичних видань бібліотек регіону. Зараз усі центральні районні бібліотеки, а також ряд сільських філій широко використовують нові інформаційні можливості, створюючи власні ресурси (електронні каталоги, повнотекстові бази даних), відкриваючи Інтернет-центри, реалізуючи інформаційні проекти, одержуючи гранти та фінансову підтримку партнерів.

 Науково-методичний напрямок роботи є одним з головних в ОУНБ, яка курує роботу 501 бібліотеки Миколаївщини. Аналітична і моніторингова діяльність, експертна оцінка роботи бібліотечних систем області, організація системи безперервної професійної освіти – от лише деякі аспекти методичної служби. Близько 10 років на базі ОУНБ  працює тренінг-центр для фахівців міських, районних і сільських бібліотек, у рамках якого проводяться семінари, тренінги, практикуми, майстер-класи в усіх напрямках професійної діяльності. Форми навчання вищої ланки керівників бібліотек регіону, а також реалізовані ініціативи одержали високу оцінку у професійних колах. Серед них – I Форум сільських бібліотекарів Миколаївського регіону, Форум соціального партнерства, Міжрегіональна Рада директорів ЦБС Півдня України, виїзні засідання Ради директорів Миколаївської області та ін.

 Зміст діяльності ОУНБ підпорядковується інтересам і потребам населення міста й області, тому бібліотека перебуває у постійному пошуку нових і актуальних форм роботи. Створені нові структурні підрозділи – Центр комп'ютерних технологій, сектор інформування депутатів і державних службовців, Інтернет-центр, Центр європейської інформації, інформаційно-ресурсний центр «Вікно в Америку», Регіональний інформаційний центр, читальний зал електронних ресурсів, Регіональний тренінговий центр. У названих відділах і центрах бібліотеки користувачі можуть працювати з новітніми видами джерел інформації – аудіо-, відео-, електронними, цифровими ресурсами.

 Велика увага приділяється  організації дозвілля читачів. Найбільш привабливі для користувачів обласної наукової бібліотеки інтерактивні форми заходів – брифінги, web-конференції, засідання «круглого столу», дискусії, диспути та ін. У той же час, як і раніше, читачів цікавлять творчі зустрічі з відомими людьми краю: вченими, письменниками, музикантами. Популярні й різноманітні громадські об'єднання. Так, в ОУНБ ім. О. Гмирьова  наукову і творчу еліту міста об’єднує регіональне відділення всеукраїнської організації «Інтелектуальний форум України», жіночі громадські організації області працюють під егідою інформаційного центру з гендерних питань, знавці англійської мови мають можливість зустрічатися на засіданнях розмовного клубу «Dialogue», клубу перекладачів «Поліглот» або кіноклубу «Tuesday Film Evening» («Кіновечори по вівторках»), науково-технічні фахівці відвідують Клуб винахідників, відвідувачі, які цікавляться юридичними і соціальними питаннями – Університет правових знань, а представники усіх творчих організацій, об'єднань, а також усі, хто бажає, мають можливість зустрічатися на заходах постійно діючої акції «Територія творчого спілкування».

 Головним стимулом розвитку бібліотеки, безперервного удосконалення її діяльності завжди був і залишається користувач. Цього принципу бібліотека дотримувалася за всіх часів. Сьогодні до послуг користувачів ОУНБ – затишні зали, сучасний інтер'єр, якісне обслуговування, необмежений доступ до різноманітних інформаційних ресурсів, можливості розвитку свого духовного рівня і т. д. Бібліотека постійно вивчає читацький попит, інформаційні потреби, оцінку діяльності бібліотеки та ін., проводячи соціологічні дослідження як локально, так і широкомасштабно із залученням Центру по вивченню громадської думки «Наваль-Експерт».

 Бібліотека пишається тим, що серед її читачів у свій час були великі люди, які прославили, можливо, завдяки інформації, почерпнутої в бібліотеці, наш край на всю країну та на увесь світ. Серед них – відомий видавець журналу «Электричество и жизнь», популяризатор ідей К. Ціолковського В. Рюмін; учені: Герой Соціалістичної Праці О. В. Квасницький, заслужений діяч науки УРСР К.М. Алеутський, фахівець у галузі технічних наук, член-кореспондент АН УРСР, колишній ректор Миколаївського кораблебудівного інституту В.М. Бузник, письменники: М. Лисянський, Л. Вишеславський, Я. Городськой, П. Ходченко, С. Крижанівський, М. Владимов, М. Божаткін, О. Сизоненко, В. Бойченко, народний художник М. Божій, композитор І. Домінчен і багато інших. На літературних вечорах бібліотеки перед читачами виступали відомі поети і письменники: В. Сосюра, Ю. Смолич, П. Усенко, О. Гончар, В. Кучер, П. Воронько, П. Загребельний, В. Розов, М. Тихий, М. Мар та ін.

 І нині часті гості бібліотеки – представники наукової і творчої інтелігенції міста та області: М. Шитюк, Є. Горбуров, Д. Кремінь, В. Жадько, В. Марущак, Л. Чижова, Є. Мирошниченко, Т. Базилевська-Барташевич, В. Пустильник, І. Черкесова, О. Таганов, О. Сичьов, О. Артим, О. Петренко, Н. Сапак.

 ОУНБ  плідно співпрацює з вищими навчальними закладами (Національним університетом кораблебудування імені адмірала Макарова, Національним державним університетом ім. В. О. Сухомлинського, Миколаївським державним аграрним університетом, Чорноморським державним університетом ім. П. Могили, Миколаївською філією Київського національного університету культури і мистецтв та ін.), громадськими організаціями (Миколаївськими обласними організаціями Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, Національної спілки художників України та ін.).

 Успішна діяльність бібліотеки пов'язана з дієвою підтримкою Миколаївської обласної державної адміністрації, Миколаївської обласної ради. Затвердження документів місцевого рівня, що стосуються інформаційно-бібліотечної сфери, фінансування, сприяння соціальному захисту бібліотечних фахівців, підтримка творчих починань – допомагають бібліотеці та її колективу не залишатися на досягнутому й прагнути до зміцнення позицій в інформаційному просторі регіону.

 Колектив бібліотеки – колектив професіоналів – має серйозний творчий потенціал і знає, як зробити бібліотеку відкритою, доступною, інтелігентною, він опирається на досвід, мудрість і знання своїх ветеранів та на інноваційне рішення багатьох бібліотечних завдань молодого покоління фахівців. Співробітники бібліотеки мають почесні звання та державні нагороди.

 Авторитет бібліотеки створений її директорами – К. Т. Чибріковою (Селіверстовою), Н. А. Селівановою, О. П. Франчук, ветеранами бібліотечної роботи – Е. І. Гайсинським, М. І. Сучковою, Р. А. Березович, 3. Г. Овчинниковою, Л. І. Дараган, Н. А. Поліводою, С. А. Кустовською, В. М. Дороховою. Добру славу бібліотеки гідно підтримують її провідні спеціалісти: Т. С. Астапенко, Н. В. Моісеєва, Л. М. Трегуб, Т. М. Вірьовка, О. М. Визір, Н. Ш. Громова, Л. В. Зубарева, Т. М. Петруня, Н. О. Ліпа, М.В. Саричева, В.М. Жевнер та ін.

 Визнання досвіду ОУНБ  як одного з кращих в Україні підтверджується тим, що бібліотека стала місцем проведення міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій, базою для обміну інноваціями з колегами з інших бібліотек. У той же час працівники бібліотеки представляють свою установу на професійних заходах різних рівнів: всесвітніх конгресах ІФЛА (Німеччина, Бразилія, Аргентина) і Бібліотечній Асамблеї Євразії (Росія), міжнародних семінарах і стажуваннях (США, Бельгія, Австрія, Польща), щорічних міжнародних кримських конференціях, здобуваючи новий досвід для подальшого його впровадження у практику своєї роботи.

 З дня заснування громадської бібліотеки у Миколаєві минуло 130 років. Формуючи свою подальшу стратегію, бібліотека обрала для себе модель гармонійного поєднання традиційних, суто бібліотечних функцій, що формувалися протягом багатьох років, з новітніми напрямками інформаційної діяльності. Зміст діяльності бібліотеки підпорядкований інтересам і потребам населення регіону, що дозволяє їй залишатися регіональним інформаційним та культурно-освітнім центром, багатофункціональною установою з розвиненими сервісними послугами та широкими партнерськими зв'язками.

«Технічна підтримка Центрів вільного доступу до Інтернет»

Article Details

Category Новини РТЦ

Рейтинг користувача:  / 0

        3 липня 2011 року на базі Миколаївського Регіонального тренінгового центру відбувся тренінг за темою «Технічна підтримка Центрів вільного доступу до Інтернет» для інженерно-технічних фахівців ЦБС-переможців І та ІІ раунду конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» програми «Бібліоміст».
    Метою тренінгу є підвищення спроможності регіональних ІТ-спеціалістів технічно підтримувати створені у бібліотеках Миколаївської області Центри вільного доступу до Інтернет, чітко володіти навичками встановлення, активації та оновлення програмного забезпечення. Тренінг провів регіональний координатор з питань технічного розвитку програми «Бібліоміст» Олександр Шлєєнков.