Пропонуємо для Вас аудіозаписи прози та поезії української письменниці Людмили Олексіївни Василевської-Березіної (Дніпрова Чайка)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека продовжує реалізацію проєкту «Книги без бар’єрів: аудіобібліотека для людей з вадами зору». Пропонуємо для Вас аудіозаписи прози та поезії української письменниці Людмили Олексіївни Василевської-Березіної, яка відома під літературним псевдонімом Дніпрова Чайка.

Захоплюючі твори авторки перенесуть вас у таємничий світ українських легенд, переказів, пісень, приказок, загадок Причорномор’я. Найбільшу популярність письменниці принесли її поетичні поезії в прозі – це романтично-символічні мініатюри на «морську тематику».

Перші вірші письменниці «Вісточка», «Пісня» та оповідання «Знахарка» побачили світ у 1885 році, вони були надруковані в збірці «Нива» під псевдонімом Дніпрова Чайка. У 1886 році в Херсоні вийшов альманах «Степ», в якому творчість поетеси була представлена двома віршами «На лимані» та «Зірка». Починаючи з 1887 р., письменниця друкується у альманахах «Перший вінок», журналах «Дзвінок», «Правда», «Зоря», виходить цикл «Морські малюнки».

Значну кількість творчого доробку письменниці складають поезії в прозі «Суперечка», «Скеля», «Морське серце», «Дівчина-чайка», «Шпаки», «Самоцвіти» та ін.

Православний світ вшановує пам’ять святих Кирила і Мефодія

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

24 травня православний світ вшановує пам’ять святих Кирила і Мефодія, які створили слов’янську абетку. Нова азбука отримала назву «кирилиця» на честь молодшого брата, який знав багато мов та захоплювався наукою.

Кирило і Мефодій переклали на слов’янську мову «Псалтир», «Апостол», «Євангеліє» та багато інших книг, тим самим започаткувавши слов’янську літературну мову та книжкову справу. Двадцятирічна діяльність просвітників та їхніх учнів мала велике значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на новий рівень, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності.

У фонді Музею книги Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігається колекція видань ХІХ – поч. ХХ ст., надрукованих кириличним шрифтом. Зібрання нараховує 18 примірників. Переважну більшість книг колекції становлять видання Святого Письма, богослужбові книги, а також зразки проповідницької літератури. Ці стародруки є унікальним джерелом відомостей щодо історії культури, книгодрукування та мистецтва книги. На сторінках деяких примірників збереглися цінні прикмети часу: печатки та написи колишніх власників.

Лауреат Нобелівської премії з літератури 1944 р. Йоганнес Єнсен (1873-1950)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Данський поет і прозаїк Йоганнес Єнсен (1873-1950) – лауреат Нобелівської премії з літератури 1944 р.

Йоганнес Вільгельм Єнсен народився у м. Фарсе, що в північній частині Ютландського півострова. Початкову освіту отримав удома. Навчався в Кафедральній школі м. Віборга. З 1893 вивчав медицину та природничі науки у Копенгагенському університеті, проте більше цікавився літературою. Юнак читав Гейне, Золя, Шекспіра, перші романи Кнута Гамсуна. А твори Редьярда Кіплінга, за словами Єнсена, відчинили перед ним ворота у світ і заохочували до подорожей далекими країнами.

Залишивши навчання, працював у журналах, пишучи романи під псевдонімом Івар Люкк. У цей же час письменник-початківець створив роман «Датчани» (1896) і на виручені за книгу гроші поїхав до США. Вражений високим індустріальним рівнем країни, Єнсен написав твір «Ельнар Елькер» (1897), що мав успіх.

Подальше життя Єнсена складалося із подорожей та наполегливої праці над новими книгами. Як кореспондент данської газети «Політика», він відвідав Іспанію, Францію та інші країни світу, здійснив дві навколосвітні мандрівки.

Воєнно-історичний роман Тимура Нагалевського «Гвардія наступу. Самовидець»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Чергова публікація про книжки-подарунки від Міністерство культури та інформаційної політики України та пана Ростислава Карандєєва.

«Ця книга загартовує. Коли ти перегортаєш її сторінки і на якихось робиш паузу, ти розумієш, що вона – про тебе, про тих, хто поруч, хто іде перед нами, і вона – про нас усіх…» Інна Ящук, держсекретар МВС.

Воєнно-історичний роман Тимура Нагалевського «Гвардія наступу. Самовидець» (Київ : Саміт-Книга, 2023) містить спогади добровольців про початок повномасштабної війни, перші бойові втрати серед побратимів. Кожен із них змінив своє мирне життя заради боротьби за Україну.

Ідея створення книги народилася під час рекрутингової кампанії з набору бійців до штурмових бригад Гвардії наступу навесні 2023 року. Автор разом із колегами по службі відвідав бази підготовки новостворених бригад Національної поліції, Національної гвардії і Державної прикордонної служби, де мав можливість поспілкуватися з кількома десятками учасників битви за Київ, оборони Маріуполя, звільнення Сумщини, Херсонщини, Харківщини та Чернігівщини.