Нові книжки-подарунки від Міністерства культури та інформаційної політики України та пана Ростислава Карандєєва

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Чергова публікація про книжки-подарунки від Міністерство культури та інформаційної політики України та пана Ростислава Карандєєва.

Унікальна за своїм змістом документально-художня збірка життєвих історій «Бахмут: хроніки незламної фортеці» (Київ : Саміт-Книга, 2023), написана Євгенією Богословською у співавторстві з істориком, членом Національної спілки краєзнавців України Микитою Безменом. На сторінках видання зафіксовано десятки реальних історій-спогадів волонтерів, вчителів, медиків та місцевих жителів про мирне життя до війни та руйнівне сьогодення, що спричинене активними бойовими діями.

«Мені дуже хотілося написати книгу про моє місто. Не про місто, яке зруйноване, а про місто, яке має дуже велике історичне надбання – це спадщина нашої України», – зазначає письменниця.

Оповідь у книзі ведеться від імені самого міста-фортеці. Кожен розділ поділено на місяці, де описується хронологія подій з лютого 2022 року до січня 2023. Також читачі познайомляться з 450-річною історією Бахмута, його таємницями та легендами. Кожна сторінка книги проілюстрована фотографіями з різних моментів життя міста.

«Коли люди читатимуть, вони побачать дуже багато цікавих фактів, які є історичними, але вони не перевантажені науковими термінами. Це просто життя людей, які опинилися в умовах гуманітарної катастрофи. Якщо людина має хоч маленьку емпатію до страждань громадян своєї країни, то їй буде цікаво», – зауважує керівник проєкту Олексій Кононенко.

В межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? презентовано цільову модель системи у сфері психічного здоров’я

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та інформаційної політики України 

У межах ініціативи першої леді Олена Зеленська з розробки та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я відбулось десяте засідання Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії рф проти України.

«МКІП активно долучається до ініціатив та реалізує свій флагманський проєкт «Мистецтво допомагати». Заклади культури поступово мають стати своєрідним простором для того, аби кожен, хто цього потребує, міг отримати там належну психосоціальну підтримку. В рамках цього проєкту, проводяться тренінги для працівників закладів освіти сфери культури з опанування техніками самодопомоги та надання першої психологічної допомоги», – розповіла начальниця відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я МКІП Lesya Khemrayeva.

Під час засідання учасникам презентували цільову модель системи у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, розроблену Координаційний центр КМУ / Mental Health UA за підтримки Представництва ВООЗ в Україні (World Health Organization Ukraine). На базі цільової моделі підготовлено й комплексний законопроєкт про психічне здоров’я.

Послуги з ментального здоров’я мають бути доступними насамперед там, де живе людина – без її відриву від соціуму. Тому нині акцент робиться на посиленні амбулаторної ланки, комплектуванні мультидисциплінарних команд. А у подальшому стаціонарні форми поступово замінять центри ментального здоров’я, що створюються на базі кластерних лікарень.

Детальніше:

https://mcip.gov.ua/.../v-ramkah-vseukrayinskoyi.../

Лауреат Нобелівської премії з літератури 1949 р. Вільям Фолкнер (1897-1962)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Вільям Фолкнер (1897-1962) – американський романіст і новеліст, лауреат Нобелівської премії з літератури 1949 р.

В. Фолкнер народився в Нью-Олбані (штат Міссісіпі). Згодом його сім’я переїхала у містечко Оксфорд, де письменник провів більшу частину свого життя. Через початок Першої світової війни, Фолкнер не закінчив школу, він поступив в авіаційне училище в Торонто (Канада). Через кілька місяців війна закінчилася і Вільям повернувся додому вивчати філологію в Міссісіпському університеті.

У 1920 р. Фолкнер залишив навчання, не отримавши диплома, і переїхав до Нью-Йорка, де працював продавцем у книгарні. Через деякий час майбутній письменник повертається в Оксфорд і влаштовується поштмейстером при університеті, але його звільняють за читання книг на робочому місці.

У 1925 р. Фолкнер опублікував збірку віршів «Мармуровий фавн», але вона не мала успіху. Того ж року він вирушив у Новий Орлеан, де познайомився з письменником та журналістом Шервудом Андерсоном. Той порадив Фолкнеру описати місце, де він народився, і керував роботою літератора-початківця, пишучи листи від імені вигаданих персонажів. Так історія американського Півдня та перекази його родини стали матеріалом для відомих творів Фолкнера.

Свій перший роман «Солдатська винагорода» Фолкнер видав у 1926 р. Далі з’являються твори – «Москіти» (1927), «Сарторіс» (1929), «Шум і лють» (1929). Бестселером став роман автора «Святилище» (1931).

Всесвітній день донора крові

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

14 червня відзначається Всесвітній день донора крові, запроваджений у травні 2005 р. на 58-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я у Женеві.

Ініціаторами відзначення цього дня виступили чотири міжнародні організації, що закликали до добровільної та безоплатної здачі крові – Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародна федерація Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, Міжнародна федерація донорів крові та Міжнародне товариство з переливання крові. Рішення відзначати цей день саме 14 червня, пов’язане з Карлом Ландштейнером, австрійським лікарем, імунологом, хіміком, який отримав у 1930 р. Нобелівську премію в галузі фізіології/медицини за відкриття існування сумісності різних типів крові за групами.

Цінність крові люди усвідомлювали з прадавніх часів. Перші важливі відкриття у сфері донорства були зроблені ще у ХVІІ ст., саме тоді Вільям Гарвей англійський лікар, анатом і природознавець, оприлюднив інформацію про закон кровообігу та дав значний поштовх для можливості розробки методу переливання крові. Щорічно у світі збирається близько 118,5 млн донацій крові, 40% з яких приходиться на країни з високим рівнем прибутку і де проживає 16% населення світу.

Для України цей день є особливим, оскільки відзначається в умовах війни, де донорська кров стає єдиним засобом спасти життя людині і потреба в ній виникає як у цивільного населення, так і у наших захисників та захисниць. Держава заохочує добровільне безоплатне донорство крові та її компонентів. І хоча донори здійснюють донації не заради нагород, визнання їхнього вчинку є важливим. У нашій державі донори можуть отримати статус Почесного донора України і почесне звання Заслуженого донора України.