«Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки»: в МКІП визначили наступні кроки реалізації проєкту

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та інформаційної політики України 

5 серпня у МКІП відбулась робоча зустріч щодо реалізації проєкту МКІП «Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки». Мета флагманського проєкту «Мистецтво допомагати» в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» за ініціативи першої леді Олени Зеленської – перетворити бібліотеки на місця, де кожен зможе отримати необхідну психологічну допомогу та підтримку.

«МКІП разом з партнерами запустило амбітний проєкт, який має на меті зробити бібліотеки просторами, де люди зможуть отримати першу психологічну допомогу. Міністерство зацікавлене максимально розширювати мережу закладів, де би українці могли отримати психосоціальну підтримку», – сказав заступник Міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції Taras Shevchenko.

Учасники обговорили наступні кроки щодо реалізації проєкту. Серед них: розробка та впровадження спільних з UNESCO спеціалізованих освітніх програм з проведення навчання для працівників сфери культури щодо підтримки ментального здоров’я та проведення не менше 5 заходів з психосоціальної підтримки для відвідувачів на базі кожної бібліотеки, що бере участь у пілотному проєкті.

Проєкт охопить 15 бібліотек у шести пілотних областях України: Київська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Житомирська та Одеська.

Детальніше про проект:https://mcip.gov.ua/.../biblioteky-yak-prostir.../

Книжковий фонд Національної бібліотеки для дітей поповнився книгами киргизького народного епосу «Ер-Тоштюк»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та інформаційної політики України 

5 серпня до Національної бібліотеки України для дітей завітав Надзвичайний і Повноважний Посол Киргизької Республіки в Україні Ідріс Кадиркулов. Він передав до книгозбірні, а також для поширення серед бібліотек для дітей, книги киргизького народного епосу «Ер-Тоштюк» у художньому віршованому перекладі українською мовою Володимира Нарозі.

Також Ідріс Кадиркулов під час зустрічі з генеральним директором НБУ для дітей Аллою Гордієнко обговорили завершення Всеукраїнського конкурсу дитячих малюнків «Іссик-Куль – колискова моя: природа у творчості Чингіза Айтматова».

У конкурсі взяли участь понад півтори тисячі дітей. Головне журі оцінюватиме 114 найкращих робіт.

Ідріс Кадиркулов висловив щире захоплення дитячою творчістю та високо відзначив роботу бібліотек України за поширення та популяризації шедеврів світової літератури серед дітей.

Виповнюється 125 років від дня народження Бориса Дмитровича Антоненко-Давидовича

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«... Література наша – це не шлях до легкої слави, не спосіб заробітку і не розвага на дозвіллі, а чесне служіння народові, народному ділу, народній ідеї».

Б. Д. Антоненко-Давидович

Сьогодні, 5 серпня виповнюється 125 років від дня народження Бориса Дмитровича Антоненко-Давидовича, видатного письменника, новеліста, публіциста, критика й перекладача, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка.

Творчість Бориса Антоненка-Давидовича належить до найяскравіших зразків української неореалістичної прози ХХ століття. Громадянська позиція письменника, нескореність і глибока віра у велике майбуття України знайшли втілення в його поетичному слові. Твори Антоненка-Давидовича висвітлюють любов до Батьківщини, рідної мови, підіймають тему моральності та нескореності. Він зосереджував увагу своїх читачів на темі національного відродження країни.

За життя письменника вийшли друком: збірки оповідань «Запорошені силуети» (1925), «Тук-тук» (1926); повісті «Синя волошка» (1927), «Смерть» (1928), «Справжній чоловік» (1929), «Печатка» (1930); збірка нарисів «Землею українською» (1930); збірки репортажів «Збруч» (1959), «В сім’ї вольній, новій» (1960); романи «За ширмою» (1963), «На довгій ниві» (1967); новели «Завищені оцінки», «Сибірські новели» (1989) та ін.

Борис Антоненко-Давидович переймався питаннями культури мови. Його мово- й літературознавчі збірки статей «Про що і як» (1962), «В літературі й коло літератури» (1964), літературно-критичні й теоретичні нариси «Здалека й зблизька» (1969), роздуми над культурою української мови «Як ми говоримо» (1970) поповнили скарбницю мовної спадщини українців.

Ілля Юхимович Рєпін

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Ідіть своїм власним шляхом, шукайте свій почерк, не наслідуйте нікого, мистецтво не терпить трафарету. Вчіться у великих майстрів, осягайте суть їх мистецтва, але не запозичте їх зовнішню манеру».

Такий заповіт залишив митцям видатний український художник Ілля Юхимович Рєпін (1844-1930).

Творчий спадок Іллі Рєпіна неосяжний: він працював пензлем понад 68 років, створивши більш як 1000 творів, серед яких, знамениті жанрові полотна, присвячені соціальним явищам тогочасного життя, численні портрети представників всіх верств населення, в тому числі геніальних сучасників. Помітне місце у творчості художника посідала українська тема.

Художник народився в місті Чугуєв (нині Харківська область). Навчався малюванню в іконописців і місцевих художників. Був вихованцем Рисувальної школи Товариства заохочення мистецтв і Артілі художників І. М. Крамського, навчався, а згодом став керівником майстерні Академії Мистецтв. Пізніше був ректором (1898-1899), з 1876 – академіком, з 1893 – членом ради і дійсним членом Академії Мистецтв. Він є один із засновників Товариства передвижників (1878-1891), членом Товариства імені А. І. Куїнджі.

Ілля Рєпін створив численні портрети діячів української культури, серед яких: С. Любицька, М. Мурашко (1877), В. Тарновський, і С. Тарновська (1880), Т. Шевченко (1888), Д. Багалій (1906). Також він написав чотири ескізи проєкту пам'ятника Шевченку у Києві. Робив ілюстрації до творів М. Гоголя «Тарас Бульба» і «Сорочинський ярмарок», книги Дмитра Яворницького «Запоріжжя в залишках старовини і переказах народу», а також малюнки з пам'яток української архітектури, українських народних типів тощо.

Відбулася інформаційна година «Містичні куточки України».

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

5 серпня у рамках соціальної ініціативи «Візити розради» на базі Міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Центрального району за ініціативою Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася інформаційна година «Містичні куточки України».

Учасники заходу здійснити віртуальну подорож таємничими місцями нашої країни під час якої «відвідали» Тараканівський форт, Підгорецький замок, галявину Громовище, Кам’яне село, Одеські катакомби. Не оминули «мандрівники» і загадкові місця рідного міста та відкрили для себе нові факти з історії улюблених локацій відпочинку миколаївців і гостей міста – Парку Перемоги, Чудотворного фонтану, Миколаївського зоопарку.

Про цікаві легенди, міфи та таємниці, які приховують різні куточки нашої країни присутні також дізналися із запропонованих для перегляду книг з фонду обласної наукової бібліотеки.