День борщу в Україні!

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, у продовження рубрики «Гастрономічний календар»,

повідомляємо, що 14 вересня відзначається

День борщу в Україні!

«Борщ – рідка страва, яка вариться з нарізаних буряків, капусти із додаванням картоплі і різних приправ» (за «Тлумачний словник української мови» (Харків : Видавництво "КСД", 2010). Це основна перша страва української кухні, яку готують в усіх її регіонах і яка набула міжнародного визнання.

Перша задокументована згадка про український борщ датується 1584 р. – у своїх щоденниках про страву згадав німецький торговельний агент Мартін Ґруневеґ. 17 жовтня 1584 р. його купецька валка доїхала до Києва й зупинилася на ночівлю над річкою Борщівка – саме так назвав її торговець у своєму щоденнику. Це була нинішня річка Борщагівка, що дала назву сучасним західним околицям Києва.

З першої половини XVII ст. з’являються прізвища, похідні від слова «борщ»: Борщовський, Борщ, Борщенко. У словнику української мови Бориса Грінченка 1907 р. є понад десяток слів, які теж виникли від назви страви: борщичок, борщисько, борщувати, борщівниця тощо.

В українській мові є низка сталих виразів, приказок і приспівок про борщ:

-Впав у біду, як курка в борщ.

-Дала борщу такого, там аж туман з моря котився!

-Де багато невісток, там дуже борщ солоний.

«Present Continuous – теперішній тривалий час»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

З радістю повідомляємо, що в Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, на базі бібліотечного ресурсного центру «Вікно в Америку», відновив свою роботу гурток «Англійська для початківців».

На засіданні, яке відбулося 11 вересня, учасники разом з волонтеркою Оксаною Мехедою, повторили раніше вивчені теми та зупинилися на вивчені теми «Present Continuous – теперішній тривалий час».

Присутні дізналися про основні правила використання цього граматичного часу, практикували побудову речень із дієсловами, а різні інтерактивні вправи допомогли краще закріпити матеріал.

Нагадуємо, що заняття гуртка відбуваються щосереди о 15:30, тож запрошуємо приєднатися до наших наступних зустрічей, де продовжимо вивчати нові теми й удосконалювати знання англійської мови!

Чекаємо на вас за адресою: вул. Маріупольська, 9.

Давайте разом навчатися!

Складні випадки наголошування слів в українській мові

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Щодня ми обмінюємось інформацією – надсилаємо голосові повідомлення у різних месенджерах, спілкуємося на ділових і приватних зустрічах, беремо участь у конференціях онлайн чи офлайн-форматах, і без знання мови, що є основним засобом спілкування та впливу, ніяк не обійтися. А ще дуже важливо не лише вдало дібрати форму слова, а й вміти правильно поставити наголос, оскільки нормативне наголошування слів є ознакою культурного й грамотного мовлення. Саме складні випадки наголошування слів в українській мові обговорили учасники засідання розмовного клубу «СловоТворення», що відбулося 11 вересня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Присутні також працювали з орфоепічними словниками, що зберігаються у фонді бібліотеки, та вивчили мнемоформули, що допоможуть краще запам’ятати правильні наголоси. Кожен з учасників засідання розповів про прийоми, що допомагають легше засвоювати новий матеріал.

Під час наступної зустріч, що відбудеться 18 вересня, пропонуємо разом поринути у поетично-пісенний світ Сергія Жадана.

Тож чекаємо на вас та нагадуємо, що засідання відбуваються щосереди о 12.00 в обласній науковій бібліотеці (Маріупольська, 9).

Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте рідну мову із задоволенням у колі однодумців!

Видання сучасної української письменниці Уляни Дудок «Побачити сонце «Криївка – 2022»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще 31 бібліотека Миколаївщини отримали від Український інститут книги видання сучасної української письменниці Уляни Дудок «Побачити сонце «Криївка – 2022» (Дискурсус: Брустури, 2023).

Це історичний роман про сучасні реалії в Україні крізь призму подій 40-х років минулого століття. В книзі йдеться про боротьбу воїнів УПА в часи Другої світової війни з фашистами та бійців ЗСУ зараз з російською навалою.

Під час зйомок фільму про героїчну «лісову» армію кінематографічна група вирушає на західну Україну, де у Верховині відвідує криївку, сховок повстанців. Оглядаючи експонати криївки, кіношники знаходять частину таємничої карти, а головна героїня на одному із фото впізнає саму себе. З цього й починається захоплива історія про кохання крізь час і простір, про визвольне протистояння українських оборонців за волю та незалежність. Дві паралелі, дві історичні події, дві людські долі, що переплітаються у неймовірній позачасовій подорожі за участі мольфарів.

А ще авторка намагалася відтворити феномен криївок як підземної архітектури українського підпілля. Вона розповіла читачам про криївки, бункери з метою збереження культурного спадку та історичної пам’яті.

Детальніше ознайомитися з виданням ви зможете, завітавши до бібліотеки.

#УІК #МиколаївськаОУНБ

#КультурноМистецькийПроєкт2023

Дні європейської спадщини

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, з 7 по 15 вересня відзначається найбільша спільна загальноєвропейська культурна подія, яку святкують мешканці Європи – Дні європейської спадщини. Рада Європи започаткувала цю ініціативу в 1985 р., а у 1999 р. до неї приєднався Європейський Союз.

Цьогорічна тема Днів – «Спадщина маршрутів, мереж і сполучень». Учасникам пропонується дослідити різноманітні способи взаємозв’язку європейської спадщини – через історичні торговельні шляхи, культурні мережі чи цифрові зв’язки в сучасну епоху. Урочистості цього року розпочалися з програмами в понад 40 країнах. Протягом тижня відчиняються двері численних пам’яток і місць, що дозволить мешканцям Європи безкоштовно їх відвідувати та дізнаватися про спільну культурну спадщину, долучатися до її захисту та примноження для нинішнього та майбутніх поколінь.

Визначено цілі Днів європейської спадщини:

-підвищити обізнаність європейських громадян про багатство та культурне розмаїття Європи;

-створити клімат, у якому стимулюється сприйняття багатої мозаїки європейських культур;

-боротися з расизмом і ксенофобією та заохочувати більшу толерантність у Європі та за її межами;

-інформувати громадськість та політичну владу про необхідність захисту культурної спадщини від нових загроз;