Понеділок, 20 січня 2025
День Автономної Республіки Крим
- Article Details
- Category Новини
Друзі, у День Автономної Республіки Крим – день відновлення Кримської автономії у складі України 20 січня 1991 року, презентуємо вам добірку книг, що були подаровані бібліотеці PEN Ukraine.
Беліцер Н. Кримські татари як корінний народ. – Київ : ДП «Національне газетно-журнальне видавництво», 2018.
Автор книги, доктор біологічних наук Наталя Беліцер, багато років займається вивченням питань визнання прав корінних народів у світі, включаючи Україну. «І ось з’явився підсумок цих багаторічних праць та громадськї діяльності – книжка, яка увібрала в себе усі основні знання, необхідні нашим законодавцям, чиновникам, журналістам, студентам та й просто небайдужим громадянам, що гостро переживають тимчасову втрату Криму». (Мустафа Джемілєв). У посібнику йде розповідь про те, які народи можуть мати статус «корінних» в міжнародному праві, про історію єдиного корінного народу Криму з моменту повернення на батьківщину і до окупації півострова.
І народився день : кримськотатарська проза українською. – Київ : Майстер книг, 2018.
Збірка містить твори одинадцяти кримськотатарських авторів, що належать до різних історичних епох: Ісмаїла Гаспринського, Номана Челебіджіхана, Османа Акчокракли, Асана Сабрі Айвазова, Дженгіза Дагджи, Юсуфа Болата, Шаміля Алядіна, Уріє Едемової, Шевкета Рамазанова, Ервіна Умерова, Таїра Халілова. До збірки ввійшли твори, які є національною літературною спадщиною, а їхніх авторів справедливо вважають виразниками традицій і прагнень кримськотатарського народу. Вступна стаття Таміли Сеітяг’яєвої, викладачки Таврійського національного університету ім. В. Вернадського познайомить читачів з розвитком кримськотатарської літератури з найдавніших часів і до наших днів.
Read moreНеділя, 19 січня 2025
День вшанування захисників Донецького аеропорту
- Article Details
- Category Новини
20 січня в Україні – День вшанування захисників Донецького аеропорту. Цей скорботний день було встановлено згідно Наказу Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України № 21/24 від 20.01.2022.
Бої за Донецький аеропорт – одні із найзапекліших у війні на сході України. Офіційно, оборона тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року до 23 січня 2015 року, однак останні військові вийшли вже після 244 днів. «Кіборги вистояли, не встояв бетон» – ця фраза увійшла в історію та визначає не лише фізичний опір, але й моральну силу та стійкість людей, які залишалися вірними своїм обов’язкам і вели боротьбу в надзвичайно важких умовах.
Сьогодні, під час повномасштабної війни, наші воїни продовжують стримувати ворога на багатьох напрямках, тим самим доводячи усьому світові, що українська нація – незламна та непереможна.
Пропонуємо ознайомитися з виданням «АД 242. Історія мужності, братерства і самопожертви» (Харків: Видавництво "КСД", 2016) з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
Книга «АД 242» – це справжній літопис оборони Донецького аеропорту, який містить понад 60 шокуючих інтерв’ю безпосередніх учасників подій – «кіборгів». Окремий розділ вміщує коментарі військових експертів та аналітиків з України, США та Канади; Віктора Муженка, представника Генерального штабу Збройних сил України.
Видання доповнене десятками ексклюзивних фото з місця подій від журналіста та фотографа Сергія Лойко та унікальними аудіо- й відеоматеріалами, які можна прослухати та переглянути за допомогою QR- коду.
#Календар_МОУНБ #ВизначніДні #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо
Read more
Провулок Козака Мамая (колишній провулок Грибоєдова)
- Article Details
- Category Новини
Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про провулок Козака Мамая (колишній провулок Грибоєдова).
Коротка довідка: Козак Мамай – ідеалізований образ козака, який став символом незалежного захисника, мандрівника, воїна, мудреця, казкаря і характерника.
Існує декілька версій появи слова «мамай». Татари називали «мамаєм» чудовисько, яким лякали дітей, іноді уособлюючи його образ з кам’яними ідолами на степових курганах. Тому ці стели-«баби» часто називали також «мамаями». А ще «козаком Мамаєм» називали очільника гайдамаків, який вершить суд над ворогами, і часто зображали його на картинах з сюжетами того часу. У народі «мамаєм» могли називати будь-якого козака – слово вживалося як синонім «запорожця», «розбишаки», «відчайдуха».
Утім існували реальні особи, які за часів козаччини (і раніше) мали прізвище Мамай. Також мамаями себе називали тюркські батири, ногайські біїі, які мешкали у степах Північного Причорономор’я. «Столиця» золотоординського Мамая – місто Мамаїв Сарай була на річці Öзю (Дніпро) у місцевості Улуг-Чаїр, яку всі знають під назвою Великий Луг Запорозький. Ще у ХVI ст. в пам’ять про нього Луг називали Мамаєвим. У районі с. Мігія (південніше м. Первомайськ) є скелястий Мамаїв острів, поряд із яким був центр однієї із найвпливовіших на Січі Бугогардівської паланки. У Холодному Яру ріс старовинний Мамаїв дуб, біля якого, за легендами, збиралися козаки і закопували скарби.
Починаючи з XVII ст. надзвичайного поширення набувала народна картина «Козак Мамай». «Мамаїв» малювали на стінах, дверях, віконницях, лутках, скринях, вуликах, посуді, полотні, дереві, папері. І до сьогодні цей образ залишається популярним в народній творчості, живописі, літературі, кінематографі та ін. У 2009 р. при в’їзді на козацький острів Хортиця встановили гранітну скульптуру козака Мамая.
#перейменування #деколонізація #Миколаївщина #топоніми
Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА КУЛЬТУРА МИКОЛАЇВЩИНИ
Read more
Як нас знайти!
Vyzir O. 2020. E-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МОУНБ. Всі права застережено