Відбулася інформаційна година «Україна: історія державотворення»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Почуття єдності, національної гідності та духовної спадкоємності – ось що втілює в собі День Української Державності, що відзначається 15 липня згідно з указом Президента України від 24 серпня 2021 року.

Це свято не лише вшановує події минулого, але й утверджує право сучасної України на самобутність та незалежність.

З цієї нагоди фахівці бібліотеки у межах соціальної ініціативи «Візит розради» провели інформаційну годину «Україна: історія державотворення» для підопічних територіального центру соціального обслуговування Центрального району м. Миколаєва.

Під час заходу учасники дізнались про історичні етапи створення держави, традиції українського державотворення, а також ознайомились з літературою, що розповідає про історію країни й містить цікаві факти. Використане архівне відео сповнило присутніх гордості за незламний український народ.

День Української Державності

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

15 липня Україна відзначає День Української Державності, які збігається з Днем Хрещення Русі-України та днем вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого.

Прийняття князем Київським Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.

Державність є уособленням шляху нації до власної держави. Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.

Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави та її правова ідентифікація в світі.

Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Без історичного коріння держава не може існувати. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.

100 років від дня народження Василя Діянича — українського поета, публіциста, журналіста

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

15 липня виповнюється 100 років від дня народження Василя Діянича — українського поета, публіциста, журналіста.

Народився він 1925 року в селі Тур’я Бистра на Закарпатті. Ще в юності проявив хист до поезії: перші вірші публікував вже у 1941 році, а його добірка «Тройка» (1942 р.) викликала позитивний резонанс серед літературної критики.

Після війни здобув журналістську освіту у Вищій партійній школі в Києві, а згодом працював у редакції газети «Закарпатська правда», де залишив багату спадщину статей, зокрема про діячів культури й мистецтва краю.

Основна поетична творчість Діянича припадає на повоєнний період. Він писав українською мовою, а його вірші друкувалися у провідних виданнях: «Літературна Україна», «Україна», «Дукля», «Радянська Буковина», «Поети Закарпаття» та ін.

Його поезії перекладали на різні мови та створювали на їх основі пісні. Пісенна лірика Діянича часто звучала в репертуарі Закарпатського народного хору.

Кабмін призначив Олену Івановську на посаду мовного омбудсмена

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Кабінет міністрів України на засіданні 15 липня відкритим голосуванням призначив докторку філологічних наук і фольклористку Олену Івановську на посаду уповноваженої із захисту державної мови. Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Олена Івановська — докторка філологічних наук, професорка, завідувачка катедри фольклористики КНУ імені Тараса Шевченка та заступниця директора Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка з виховної роботи. Викладачка фольклорного аспекту звичаєвого права, методики навчання фольклору та суб’єктно-образної системи фольклору.

Є авторкою близько 100 наукових, зокрема 17 науково-методичних, праць, навчальних посібників, підручника та навчальних програм з методики викладання фольклору, етнопедагогіки, української етнографії, звичаєвого права, української народної творчості, теорії фольклору, а також публікацій, присвячених захисту української мови. 

Серед основних її праць:

-«Фольклористична спадщина Ганни Барвінок»;

-«Фольклор як простір розгортання соціумних смислів. Діалог: медіа-студії»;

-«Звичаєве право в Україні. Етнотворчий аспект»;

-«Український фольклор як функціонально-образна система суб’єктності»;

-«Суб’єктно-образна система фольклору: категоріальний аспект»;