Роговий Феодосій Кирилович – український письменник-прозаїк, лауреат Шевченківської премії (1992)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Народився Роговий Феодосій Кирилович 27 серпня 1925 року у селі Пугачівка на Глобинщині в сім’ї селянина-бідняка. Дитинство хлопця припало на тяжкі роки колективізації і Голодомору, а юність — на роки війни і всенародних страждань.

Його світогляд сформувався серед чудової посульської природи, серед простих і добрих людей, правдивих, але безправних і принижених. Характерними рисами посулян є пісня, гумор, соковите слово, давні звичаї і любов до рідної землі - всі ці риси успадкував письменник-посулянин Феодосій Роговий. Літературні критики писали про нього як людину, яка «Органічно не терпить фальші ніде і ні в чому - ні в людині, ні в оцінці життєвих явищ, ні в літературі».

Почав друкуватися у 1950-х роках. Перша книга вийшла в 1973 році - збірка оповідань «Провідини». На її основі побудовано наступний роман-епопею «Свято останнього млива» (1982), який був задуманий у 5 книгах. Із них завершено й опубліковано, крім першої, дві: «Поруки для батька» (1987), «Великі поминки» (1990). Четверта книга - «Сльоза покути» («Гріх без прощення») залишилася не завершена (розділи в журналі «Київ», 1994), а 5-ї відома лише назва - «Скажи мені кончину, Господи!».

Крім того, перу Феодосія Рогового належать повісті «Серце прагне любові» (1984) та «Над Дніпром» (1986) - обидві опубліковані в харківському журналі «Прапор».

Григору Тютюннику, із яким товаришував, присвятив «Новелу з великого життя» («Зоря Полтавщини», 1991, 20 листопада).

Учасники занять в Регіональному тренінговому центрі отримали корисні поради щодо підвищення мобільної безпеки

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

17 та 19 березня в Регіональному тренінговому центрі Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулися заняття навчальних курсів «Зі смартфоном на «ти»: опановуємо базові функції» в рамках діяльності Університету третього віку.

Учасники занять отримали корисні поради щодо підвищення мобільної безпеки – яких заходів обережності потрібно вживати при користуванні громадським Wi-Fi, як реалізувати вбудовані блокування екрану телефону, як покращити безпеку паролів та регулярно робити резервні копії даних. Слухачі ознайомилися з основними правилами безпеки в інтернеті та виконали практичні завдання за даною темою.

Користувачі поважного віку також здобули важливі знання щодо онлайн безпеки і користі смартфона у побуті. Сьогодні комунікація стала набагато простішою – повідомлення можна відправити, натиснувши на одну кнопку, а відповідь отримати вже через кілька секунд. Але навіть попри багато переваг інтернет-спілкування необхідно пам’ятати про власну безпеку та правила комунікації в мережі, за допомогою яких особисті дані завжди будуть захищені, а інтернет-шахраї не зможуть нашкодити.

Ід аль-Фітр

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

19 березня проводиться Ід аль-Фітр. Дата на 2026 рік. Відзначається з вечора попереднього дня.

Cвято радості, милосердя та єднання.

Ці березневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Ід аль-Фітр, або Свято розговіння, – одне з найважливіших ісламських свят, що знаменує завершення священного місяця Рамадан.

Святкування триває від одного до трьох днів залежно від країни. У багатьох мусульманських державах цей період є офіційними вихідними.

У Туреччині його називають "Цукровим Байрамом" через традицію пригощати солодощами.

В Індонезії існує традиція "Мудік" – мільйони людей вирушають у рідні міста, щоб відзначити свято в колі сім’ї.

У Єгипті свято асоціюється з рибною стравою фесіх – ферментованою рибою, яку традиційно їдять у цей день.

В ОАЕ та Саудівській Аравії влаштовують грандіозні феєрверки та масові святкові заходи.

19 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

19 березня 1918 року на II Всеукраїнському з’їзді Рад у Катеринославі було прийнято рішення про визнання Донецько-Криворізької республіки частиною радянської України, а значить, існування окремої держави було визнано недоцільним. Керівні органи республіки увійшли до складу ВУЦВК та Народного Секретаріату, а армія ДКРР підкорилася головнокомандувачу Українських радянських військ В. Антонову-Овсієнку.

ДКРР була проголошена 11 лютого 1918 року. На такий крок більшовики були змушені піти, бо боялися захоплення влади в регіоні Центральної Радою. Так, на IV обласному з’їзді Рад робітничих депутатів Донецького і Криворізького басейнів, що проходив у Харкові з 9 січня по 12 січня 1918 р., було оголошено про створення на території Сумщини, Харківщини, Донеччини, Катеринославщини з Кривим Рогом, Херсонської області, Єлисаветграда та частини Області Війська Донського з Таганрогом Донецько-Криворізької радянської республіки. Очолив уряд нової країни Ф. Сергєєв (Артем). Нова республіка мала увійти до складу Росії, але 19 березня 1918 сам Артем висловив думку про доцільність її підпорядкування Україні, адже так на ворога можна виступити єдиним фронтом. В результаті, з’їзд підтримав голову Раднаркому і на цьому історія ДКРР закінчилася.

Таким чином, навесні 1918 року ДКР припинила своє існування і більше не відновлювалася. Сама ідея існування Донкривбасу як заснованого на економічній основі суб'єкта федерації засадниче суперечила більшовицькому централізму. Так само назавжди зникли й інші радянські республіки, які у першій воловині 1918 року створювалися на терені України та Росії: Одеська, Тавриди, Донська, Кубанська, Чорноморська, Терська, Північо-Кавказька тощо.

Право суб'єктності мали лише національні республіки та області, що і було зафіксовано у Конституції РСФРР 1918 року: "Російська Радянська Республіка засновується на основі вільного союзу вільних націй, як федерація радянських національних республік".