14 та 16 квітня у Регіональному тренінговому центрі відбулися чергові заняття з комп’ютерної грамотності

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

14 та 16 квітня у Регіональному тренінговому центрі Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулися чергові заняття з комп’ютерної грамотності у межах діяльності факультету «Основи комп’ютерних знань» Університету третього віку. Цей освітній напрям традиційно користується значною популярністю серед слухачів, адже відкриває нові можливості для самореалізації, спілкування та повсякденного комфорту в сучасному цифровому середовищі.

Під час занять учасники зосередилися на опануванні базових навичок роботи з текстовими документами у програмі Microsoft Word – одному з найпоширеніших інструментів для створення та редагування текстів. Слухачі ознайомилися з інтерфейсом програми, дізналися про основні функції та можливості текстового редактора.

Особливу увагу було приділено практичним аспектам: учасники навчалися виділяти текст, змінювати його стиль, шрифт і колір, вирівнювати документ відповідно до різних потреб, правильно структурувати абзаци. Також вони опанували налаштування міжрядкового інтервалу, що є важливим для створення зручного для читання та естетично оформленого тексту. Окремим блоком стало відпрацювання навичок копіювання та вставлення фрагментів тексту – базових, але необхідних операцій у повсякденній роботі з документами.

Микола Руденко, письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

19 грудня 1920 року у селищі Юр’ївка (нині це Луганська область) народився Микола Руденко, письменник, засновник Української Гельсінської Групи, політв’язень радянських концтаборів, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993)

Коли Миколі було шість років, його батько, Данило Руденко, загинув під час трагедії на шахті. Через рік хлопця спіткала іще одна біда – під час дитячих баталій йому камінцем підбили ліве око, яке на довгий час осліпло.

Дитинство Миколи Руденка пройшло під знаком «нового життя». Він запам’ятав і перші розкуркулення, і колгоспи, куди довелося здати коня, корову і пару волів, і голод 33-го.

У 1939 році вступив на філологічний факультет Київського університету імені Шевченка. Провчитися довелося всього два місяці – наближалася війна, і всіх першокурсників мобілізували. Попри виявлену сліпоту, він добивається мобілізації, потрапляє до кавалерійського полку, і навіть бере участь у парадах на Червоній площі перед Сталіним. «Якби не пройшов військового, а відтак, окопного загартування – не повернувся б із концтаборів, як не повернулися мої побратими Василь Стус чи Олекса Тихий», – напише він пізніше у своїх спогадах.

185 років від дня народження Христини Данилівни Алчевської

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Сьогодні відзначаємо 185 років від дня народження видатної української просвітительки, педагогині та громадської діячки - Христини Данилівни Алчевської (1841–1920). Її ім’я стало символом відданого служіння освіті, розвитку народної школи та поширення грамотності.

Христина Данилівна Алчевська належить до тих постатей, для яких просвітництво було справою життя. Вона присвятила свою діяльність організації народної освіти, підтримці недільних шкіл та створенню умов для навчання простих людей. Алчевська вірила, що саме освіта здатна змінити суспільство, піднести гідність людини й відкрити їй шлях до духовного та культурного розвитку. Її педагогічні ідеї, праця й громадянська позиція залишили вагомий слід в історії української культури та освіти.

Особливе місце у діяльності Христини Данилівни Алчевської займала популяризація читання та формування читацької культури. Вона активно працювала над укладанням бібліографічних покажчиків, що допомагали читачам орієнтуватися у світі літератури та обирати найкращі твори для самоосвіти.

16 квітня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

16 (5) квітня, 1710 року – укладено договір між гетьманом Пилипом Орликом та козацькою старшиною і козаками Війська Запорозького “Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького”. В історіографії зустрічаються різні назви документа як от “Хартія”, “Угода”, “Конституція Пилипа Орлика”, “Бендерська конституція” тощо. Останню назву документ отримав через те, що був ухвалений на козацькій раді біля міста Бендери в Молдові.

Вважається першою писаною Конституцією не лише в Україні, а й однією з перших у світі. Вона випередила американську Конституцію на 77 років, а французьку – на 79.

Предки Орлика належали до чеської шляхти, яка емігрувала до Речі Посполитої та Німеччини. Гілка, від якої походив майбутній гетьман, переселилася до Литви. Батько Пилипа був католиком, він воював у війську Речі Посполитої і загинув у битві під Хотином. Мама із шляхетського роду Малаховських виховувала сина сама і охрестила його в православ’ї.

Пилип закінчив єзуїтську академію у Вільнюсі, Києво-Могилянську академію, де вивчав філософію, богослов’я, красномовство, навчився укладати офіційні документи, що згодом йому стало у нагоді. Він володів 10 мовами: польською, російською, французькою, італійською, шведською, німецькою, болгарською, сербською, а також давньогрецькою і латиною.

Після навчання Пилип Орлик працював писарем у канцелярії митрополита, далі 6 років був старшим військовим канцеляристом – керував Генеральною військовою канцелярією.

Всесвітній день боротьби з дитячим рабством

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

16 квітня проводиться Всесвітній день боротьби з дитячим рабством. Ці квітневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

За оцінками Міжнародної організації праці (МОП), близько 152 мільйонів дітей віком від 5 до 17 років змушені працювати. Більшість із них позбавлені можливості навчатися, що прирікає їх на життя в злиднях та обмежує шанси на краще майбутнє. Щороку понад мільйон дітей стають жертвами сучасного рабства, працюючи на плантаціях, фабриках, у шахтах або ж у сфері примусових послуг.

Дитяче рабство поширене у багатьох країнах, особливо в регіонах із високим рівнем бідності. Африка, Азія та Латинська Америка – лідери за кількістю працюючих дітей. Найчастіше їх використовують у:

-Сільському господарстві (вирощування какао, кави, бавовни)

-Добувній промисловості (копальні золота, сланцю, кобальту)

-Текстильній та тютюновій промисловості

-Примусовій домашній праці та жебрацтві

Історія доводить, що зміни можливі! 100 років тому діти працювали навіть у Європі та США, але завдяки законам і реформам ситуація змінилася. Те саме може статися і в сучасному світі, якщо людство продовжить боротьбу за права дітей.