Відзначаємо День українського добровольця!
- Деталі
- Хіти: 148
14 березня – День українського добровольця!
Сьогодні ми вшановуємо тих, хто свідомо став на захист України, не чекаючи наказів і не вагаючись.
Добровольці – це серце нашої нації, люди, які першими стали на передову, коли країна опинилася у небезпеці. Завдяки вам Україна стоїть і бореться.
Дякуємо за вашу силу, відвагу та непохитну віру в перемогу!
Фото: Associated Press.
#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо
Міжнародний день математики
- Деталі
- Хіти: 135
Щороку, 14 березня світова спільнота відзначає Міжнародний день математики. Свято започатковане у 2020 р. за ініціативи Міжнародного математичного союзу та Міжнародної програми з фундаментальних наук ЮНЕСКО з метою підвищення важливості розвитку математичної освіти та заохочення учнів та студентської молоді до вивчення цієї дисципліни.
З цієї нагоди пропонуємо ознайомитися з унікальним виданням українського дитячого письменника та ілюстратора з фізико-математичною освітою Кузько Кузякіна «#щотакематематика?» (Харків: Юнісофт, 2018) з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Автор знайомить читача з найважливішими математичними відкриттями та цікавими фактами, серед яких ми дізнаємося, що «…коло – це правильний шістдесятп’ятьтисячп’ятсоттридцятьсемикутник…». У книзі надано для вирішення прості та нестандартні задачки. Пропонується за допомогою лінійки й циркуля вирішити деякі вправи, та навіть більше – спробувати намалювати коло без циркуля. Автор наголошує, що математика – це майже магія в квадраті, яка має свої «приколи», несподіванки та дива.
«Іноді здається, що головною метою математики є якнайскладніше все заплутати. Але насправді її завдання говорити просто про складне, а просте робити ще простішим. Тому природно, що математикам зрештою стало забагато аж двох приладь для побудови. Навіть таких простих як циркуль та лінійка без поділок.», – зазначає автор книги.
#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДні #Вітання #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо
Відбулася віртуальна зустріч з циклу «ЛітСвіт: про літературу і не тільки…» з Дмитром Лазуткіним
- Деталі
- Хіти: 159
11 березня відбулася чергова віртуальна зустріч з циклу «ЛітСвіт: про літературу і не тільки…». Цього разу учасники заходу мали унікальну можливість поспілкуватися з поетом, журналістом, спортивним коментатором, телеведучим, військовослужбовцем, речником Міністерства оборони України, лауреатом найвищої офіційної творчої відзнаки в Україні – Національної премії України імені Тараса Шевченка, дипломантом та лауреатом численних літературних премій та конкурсів, членом PEN Ukraine Дмитром Лазуткіним.
До зустрічі приєдналися студенти та викладачі Кафедра української мови, літератури та методики навчання Admiral Makarov National University of Shipbuilding. Пан Дмитро читав власні поезії, а відповідаючи на різноманітні питання аудиторії, розповів про свій творчий шлях, поділився думками про складні та важливі теми в сучасній літературі, про те як власний життєвий досвід впливає на тематику творів. За доброю традицією, що склалася у межах таких зустрічей, автор найцікавішого запитання отримав у подарунок книгу поезій Дмитра Лазуткіна «Закладка».
Переглянути запис зустрічі та залишити свої відгуки можна на ютуб-каналі «Миколаївська ОУНБ» за покликанням https://youtu.be/pJMvW1e7lEM
У Регіональному тренінговому центрі розпочалися заняття навчального курсу «Зі смартфоном на «ти»: опановуємо базові функції» для нової групи Університету третього віку
- Деталі
- Хіти: 105
У Регіональному тренінговому центрі Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека розпочалися заняття навчального курсу «Зі смартфоном на «ти»: опановуємо базові функції» для нової групи Університету третього віку.
Під час занять, що відбулися 11 та 13 березня, відвідувачі отримали необхідну інформацію для початку роботи зі смартфоном, дізналися, як підібрати карту пам’яті та сім-карту необхідного розміру, як правильно заряджати смартфон, щоб батарея слугувала довше.
Учасники занять з’ясували, що робить кожен смартфон унікальним і як налаштувати його під себе – встановити пароль, відрегулювати яскравість, розмір і стиль шрифту та масштабування екрану для зручного користування. Відвідувачі курсів розібралися як встановити на екран смартфону бажану фотографію і мелодію, як зробити скріншот на андроїд-смартфоні, а також довідалися, як поділитися мобільним інтернетом та за бажанням прив’язати банківську картку до Google Pay.
Після обговорення з тренерами деяких незрозумілих моментів присутні закріпили отримані знання, виконуючи невеликі практичні завдання.
До 120-річчя від дня народження В. С. Ващенка
- Деталі
- Хіти: 171
11 березня виповнюється 120 років від дня народження Василя Семеновича Ващенка – українського мовознавця, доктора філологічних наук, професора, заслуженого діяча науки України.
Його наукова спадщина налічує близько двохсот праць із різних галузей українського мовознавства – діалектології, стилістики, лексикології та лексикографії, лінгводидактики тощо. Для потреб вищої школи автор підготував та опублікував серію видань: «Зразки сучасної української мови та вправи для навчання» (1961), «Стилістична морфологія української мови» (1970), «Практикум з синтаксису української мови» (1978), «Українська лексикологія» (1979), «Українська семасіологія» (1981) та інші.
В. С. Ващенко активно досліджував українські говірки, зокрема Полтавщини й суміжних земель. У його праці «Полтавські говори» (1958) вміщено ґрунтовний опис полтавських говірок, визначено їхню роль у формуванні української літературної мови. Також заслуговують на увагу видання «З історії та географії діалектних слів» (1962) та «Лінгвістична географія Наддніпрянщини» (1968). Результати експедиційних досліджень говірок вилилися в докторську дисертацію автора на тему «Полтавські говори».
Важливими для дослідження історії української літературної мови є статті науковця про перших українських граматистів М. Смотрицького, О. Павловського, І. Срезневського, П. Житецького та ін.
У фонді Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігаються декілька мовознавчих праць Василя Ващенка. Звертаємо вашу увагу на довідник «Лексика Енеїди» (Харків, 1955), що буде корисним при вивченні мови І. П. Котляревського і взагалі української мови та її історії.
Праця «Мова Тараса Шевченка» (Харків, 1963) висвітлює питання значення творчості поета у формуванні української літературної мови. Автором здійснений аналіз лексики, фразеології, граматичної будови та стилістики творів Тараса Шевченка.
Корисним для вивчення літературної мови є видання «Стилістичні явища в українській мові» (Харків, 1958), що подає характеристику стилістичних явищ, використаних в творах майстрів української художньої літератури.
Провулок імені Спиридона Черкасенка (колишній провулок Командарма Смирнова)
- Деталі
- Хіти: 154
Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про провулок імені Спиридона Черкасенка (колишній провулок Командарма Смирнова).
Коротка довідка: Спиридон Черкасенко (1876-1940) – письменник, педагог, публіцист, видавець, укладач підручників для українських шкіл у часи УНР, культурний та громадський діяч.
Народився в м. Новий Буг Херсонської губернії (нині – Миколаївська область). Закінчив двокласну школу, потім Новобузьку вчительську семінарію. З 1895 р. викладав в народних школах Катеринославщини. У 1901 р. переведений на посаду вчителя на Лідіївські рудники, там він прожив 9 років, навчаючи шахтарських дітей і проводячи серед шахтарів культурно-освітню роботу. У 1905 р. взяв участь у створенні Всеукраїнської учительської спілки.
З 1910 р. працював у редакції журналу «Світло», писав фейлетони, оповідання та статті до газети «Рада», журналу «Літературно-науковий вісник», входив до редакції журналу «Дзвін». Є автором поетичних збірок «Хвилини», «До верховин», збірок оповідань «Маленький горбань та інші оповідання», «На шахті», «Вони перемогли», «У шахтарів. Як живуть і працюють на шахтах», роману «Пригоди молодого лицаря», драматичних творів «Хуртовина», «Казка старого млина», «Про що тирса шелестіла…», «Ціна крові», «Северин Наливайко».
З початком Першої світової війни працював у Києві в театрі М. Садовського, де займав різні адміністративні посади. У 1919 р. отримав відрядження до Відня від Міністерства освіти УНР, де працював у різних видавництвах, укладаючи та редагуючи українські книжки. Там залишився на кілька років, не сприйнявши утворення радянської України. З 1923 р. переїхав до Ужгорода, де працював театральним референтом товариства «Просвіта».
У 1929 р. виїхав до Чехії і оселився в с. Горні Черношиці, що на околиці Праги, де й прожив до кінця життя. Помер 8 лютого 1940 р. Похований на Ольшанському цвинтарі.
#перейменування #деколонізація #Миколаївщина #топоніми
Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА КУЛЬТУРА МИКОЛАЇВЩИНИ
«Миколаївська Шевченкіана: рідкісні видання творів Т. Г. Шевченка з фонду Миколаївської ОУНБ»
- Деталі
- Хіти: 135
11 березня студенти Кафедра української мови, літератури та методики навчання Admiral Makarov National University of Shipbuilding стали учасниками книгознавчої розвідки «Миколаївська Шевченкіана: рідкісні видання творів Т. Г. Шевченка з фонду Миколаївської ОУНБ».
Увазі учасників була представлена 185-річна історія видання однієї з найвідоміших книг Т. Г. Шевченка – «Кобзар», рідкісні примірники ХІХ – початку ХХ ст., факсимільні, подарункові та довідкові видання, що зберігаються у Музеї книги Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, та максимально повно надають відомості про епоху, життя, творчість і особистість Шевченка, його місце в національній та світовій культурі, досвід вивчення всіх аспектів шевченкіани в українському та зарубіжному шевченкознавстві.
Окремо були презентовані краєзнавчі видання «Шевченківський енциклопедичний словник Миколаївщини», яке висвітлює широке коло питань зв’язків Шевченка з Миколаївщиною, та «Словничок Шевченкової мови» Нестора Малечі, що є першим дослідженням лексики Тараса Григоровича у світі.
Дякуємо усім, хто долучився!
Бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта «Як захиститися від фейків і дезінформації»
- Деталі
- Хіти: 168
Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «Як захиститися від фейків і дезінформації» https://osvita.diia.gov.ua/.../how-to-protect-yourself...
Цей освітній серіал присвячений базовим навичкам з перевірки фактів та складається з 10 серій, насичених знаннями з протидії фейкам і дезінформації, захисту особистих даних і порадами з безпеки в інтернеті. У форматі діалогу ведучий Святослав Гринчук разом із гостем-експертом обговорюють окремі теми з медіаграмотності. Освітній серіал надасть практичні навички медійної та інформаційної грамотності, які мають стати частиною вашого життя в умовах повномасштабної війни, а також пояснить, як орієнтуватися в інформації довкола та розпізнавати дезінформацію й пропаганду.
Освітній серіал створено для платформи Дія.Освіта Міністерства цифрової трансформації в межах «Всеохопної інформаційно-просвітницької кампанії з протидії дезінформації», що впроваджується 1+1 media та Smart Angel у співпраці з експертними організаціями за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Користуйтеся з користю!
Христя Кішик «Ану бігом ходіть їсти!»
- Деталі
- Хіти: 158
Щиро вдячні за книжкові подарунки!
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека висловлює щиру подяку психологині, дослідниці етнопсихології, популяризаторці українськости, вільного духу та здорового мислення Христя Кішик за передані у дар літературно-художні видання «Ану бігом ходіть їсти!» (Літературна Агенція Піраміда, 2024).
«Я писала цю книжку, щоб нескінченність продовжувалася і була українською, щоб пізнавати своє і себе, зцілюватися і зміцнюватися в цих пізнаннях, щоб не розчинитися у в’язкій самотності, щоб не втрачати здатність бачити Людей, щоб триматися за те все найкраще, що є в нас, щоб пам’ятати про тих, кого уже нема, але вони повсякчас з нами», – пише авторка.
«Ану бігом ходіть їсти!» складається з 10 поштівок, що створювалися протягом життя пані Христини, прожитого в координатах родини, друзів та знайомих. Це майже подібно для всіх, але й різно, бо досвід наших дідів-прадідів та бабів-прабабів у кожного свій, а загалом народний досвід і складається з того, що вони зазнали: імперські кривди, війни, тяжка праця, родинні втрати, голод… Вижити-пережити-виплекати дітей – вивчити їх і навчити, щоб їм пощастило більше в цьому не завжди привітному світі, – ось що було провідною думкою в наших українських родах… Тому ми тут і тепер. У своїй хаті. Зі своєю правдою. Вільні.
Ці книги стануть у нагоді літературознавцям, філологам, мовознавцям, студентам вищих навчальних закладів та усім, хто цікавиться сучасною українською художньою літературою.
Запрошуємо завітати до бібліотеки та ознайомитися з ними.
#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу
Розмовний клуб «СловоТворення відзначив свою другу річницю!
- Деталі
- Хіти: 143
12 березня розмовний клуб «СловоТворення», що діє в Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відзначив свою другу річницю!
Наш клуб – це синтез теоретичних занять з вивченням граматики та мовної практики з обговоренням найрізноманітніших тем, а ще – це комфортне комунікаційне середовище та привітні модератори. Відвідуючи наші зустрічі, ви покращите свої навички спілкування українською, розширите лексичний запас і знайдете нових друзів та однодумців. Відвідування занять безкоштовне (за наявністю читацького квитка), учасники різновікові, а теми різнопланові, що дає можливість обирати цікаві саме для вас, та долучатися до засідань у вільний час.
Наступна зустріч відбудеться 19 березня. Будемо разом насолоджуватися поетичними рядками та говорити про творчість Юрія Андруховича - патріарха сучасної української літератури.
Чекаємо на вас щосереди о 12.00 у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте мову із задоволенням у колі однодумців!
Вулиця імені Павла Колесникова (колишня вулиця Ковпака)
- Деталі
- Хіти: 165
Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про вулицю імені Павла Колесникова (колишня вулиця Ковпака).
Коротка довідка: Павло Колесников (1975-2014) – військовослужбовець, полковник Збройних сил України (посмертно). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Народився у Могилів-Подільському Вінницької області. У 1992 р. вступив до Одеського інституту Сухопутних військ. Згодом був переведений до Харківського інституту танкових військ імені Верховної Ради України, яке закінчив у 1996 р. та отримав військову кваліфікацію «інженер по експлуатації бронетанкової та автомобільної техніки». Служив командиром взводу, викладачем технічної підготовки у 300-му навчальному танковому полку 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ. У 2004-2010 рр. працював у Центральному районному відділі Миколаївського міського управління Управління МВС України в Миколаївській області, потім – на підприємстві з продажу та налагодження електричного обладнання.
У 2014 р. добровольцем мобілізований до лав ЗСУ. Був відряджений до 79-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ на посаду командира взводу 2-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аеромобільно-десантного батальйону. Учасник оборони Міжнародного аеропорту «Донецьк». В аеропорту був старшим групи, яка тримала оборону нового терміналу.
7 листопада 2014 р. загинув від кулі снайпера під час вибору нової бойової позиції. Похований на Алеї Слави Центрального міського кладовища Миколаєва у с. Мішково-Погорілове.
У 2015 р. у Миколаєві на фасаді школи №53, де навчався військовослужбовець, встановлено меморіальну дошку на його честь. На будівлі Центрально-Миколаївського об’єднаного районного військового комісаріату Миколаївської області йому відкрито меморіальний стенд.
#перейменування #деколонізація #Миколаївщина #топоніми
@Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА @КУЛЬТУРА МИКОЛАЇВЩИНИ
Відбулося засідання літературно-філософського клубу «Позиція» присвячене теологу, філософу-схоласту Фомі Аквінському (до 800-річчя від дня народження)
- Деталі
- Хіти: 128
12 березня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулося засідання літературно-філософського клубу «Позиція», присвячене теологу, філософу-схоласту Фомі Аквінському (до 800-річчя від дня народження). У його творчому доробку багато праць з теології, філософії, етики, логіки, політики та естетики, а також численні коментарі до Біблії, що і досі зберігають свою актуальність.
Кандидат філософських наук, ст. викладач кафедри економічної теорії та суспільних наук Mykolayiv National Agrarian University (MNAU) Анна Суріна ознайомила учасників заходу з витоками європейської філософії, різницею між патристикою та схоластикою, та запропонувала увазі присутніх аналіз провідної філософської праці Фоми Аквінського «Сума теології», зокрема її частині, присвяченій доказам існування Бога.
Емоційності зустрічі надали виступи студентів Миколаївського коледжу музичного мистецтва, у виконанні яких пролунали твори І.С. Баха. Співробітники відділу документів з питань культури і мистецтв ознайомили присутніх з категоріями прекрасного, що на основі філософії Аристотеля сформулював Фома Аквінський.
130 років від дня народження Івана Даниловича Дніпровського (І. Д. Шевченка) (1895-1934)
- Деталі
- Хіти: 139
9 березня виповнюється 130 років від дня народження Івана Даниловича Дніпровського (І. Д. Шевченка) (1895-1934) – українського письменника, перекладача, одного з представників «Розстріляного відродження». Автор підписував свої вірші псевдонімами «Т. Кобзаренко», «Жан», «Сам», «Кожушко», «І.Ш.», але основні його літературні роботи були відомі читачеві як твори Івана Дніпровського. Йому пощастило уникнути політичних репресій, але ім'я письменника на кілька десятиліть було викреслено з української літератури. Відразу після смерті автора, його твори були вилучені з бібліотек, а дослідники історії літератури писали про них з великою обережністю. У 1956 р. постало питання про часткову реабілітацію творчості І. Дніпровського.
Письменник здобув популярність завдяки своїм п’єсам «Яблуневий полон» (1926) та «Любов і дим» (1925), що були поставлені в театрі «Березіль» Лесем Курбасом. Окрім п’єс, у творчому доробку І. Дніпровського чимало прози, а також віршовано-психологічні драми та поезії.
З нагоди ювілею Івана Дніпровського пропонуємо ознайомитися з книгою «Яблуневий полон. Вибрані твори» (Київ: Дніпро 1985) з фонду @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Видання містить поетичні та прозові твори письменника: поему «Плуг» (1924), п’єси «Любов і дим» (1925), «Яблуневий полон», оповідання «Долина угрів» (1928), «Анатема», «Анабазис», «Яхта «Софія»» (1930) та ін.
Запрошуємо до читання!
#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДні #Вітання #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо
Більше статей...
- В Україні відзначають Шевченківські дні
- Міжнародний день боротьби за права жінок
- Відбулися заняття навчальних курсів «Зі смартфоном на «ти»: опановуємо базові функції»
- Відбулося засідання клубу молодих і креативних «Територія Науки» за темою «Використання технологій штучного інтелекту та віртуальної реальності»
- 155-років від дня народження Євгена Патона
- Вулиця Євгена Лапчевського (колишня вулиця Защука)
- Про свята та обряди весняного циклу говорили учасники розмовного клубу «СловоТворення»
- Протягом лютого відбулося чотири засідання розмовного клубу «СловоТворення», присвячені знайомству з окремими жанрами народної творчості: фразеологізмами, прислів’ями та думами
Як нас знайти!
Vyzir O. 2020. E-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МОУНБ. Всі права застережено