Відбувся онлайн-захід – інформаційна година «Пам’ятаємо. Повернемо»

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Хіти: 222

З метою підтримки боротьби громадян України – кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу щорічно 18 травня в Україні відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

20 травня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбувся онлайн-захід – інформаційна година «Пам’ятаємо. Повернемо».

Учасники зустрічі дізналися про депортацію кримських татар у 1944 р., що призвела до сотень тисяч жертв серед переслідуваного тоталітарною системою народу, про їхню боротьбу за право жити і працювати на батьківщині. Присутні ознайомилися з маловідомими фактами про життя кримськотатарського народу в депортації та організацію національного руху, а також дізналися про історії представників депортованих родин.

Під час заходу прозвучали спогади Бекіра Умерова, натхненника й організатора протестних акцій кримських татар «Москва-1987», з книги Марини Гримич «Умерови: історія однієї родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ-ХХІ ст.», яку обласна наукова бібліотека отримала від Український інститут книги.

Пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 215

Щороку, 18 травня в Україні вшановують пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Цей скорботний день було встановлено згідно з постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 р. № 792-VIII.

Протягом 18-20 травня мешканців півострову насильно вивозили у віддалені регіони СРСР без права повернення. За ці дні було депортовано понад 180 тис. кримських татар. «…Безперечно, це одна з найтрагічніших сторінок в історії Криму. 18 травня 1944 року вчинено акт геноциду кримськотатарського народу. Водночас у 2014 році, коли відбулася окупація Кримського півострова, і по сьогодні триває змінення демографічного складу півострова, порушення прав і свобод людини», – констатує Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

В цей день в Україні, Німеччині, Чехії, Польщі, США, Канаді проводяться численні заходи, за участю представників кримськотатарських діаспор, з метою вшанування пам’яті тисяч людей, які постраждали від дій радянської влади в 1944 році.

Біль кримськотатарського народу – наш спільний біль!

Пропонуємо вашій увазі добірку літератури з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека:

Абдулаєва Г. Кримські татари: від етногенезу до державності (Київ: Гамазин, 2021);

180 років від дня народження живописця, педагога, громадського діяча Миколи Івановича Мурашка

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 202

20 травня виповнюється 180 років від дня народження живописця, педагога, громадського діяча Миколи Івановича Мурашка.

Митець народився в місті Глухові на Чернігівщині (нині Сумщина), у сім'ї різьбяра іконостасів. Інтерес до малювання проявився в нього ще в дитинстві, коли він збирав і копіював картинки з книг, робив самостійні малюнки.

Славу митцю приніс створений ним літографічний портрет Тараса Шевченка, що став не тільки творчою вдачею Мурашка, а й одним із найяскравіших і високохудожніх зображень великого поета в українському мистецтві.

Однак пріоритетом Миколи Мурашка була педагогічна діяльність. Митець застосовував прогресивні методи підготовки учнів, в основі яких - вимоги малювання з натури, суворого дотримання принципу «від легкого - до складнішого», забезпечення індивідуального підходу до кожного учня, всебічної художньої освіти, органічного поєднання спеціальної та загальноосвітньої підготовки.

Відзначаємо Міжнародний день музеїв

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 217

Музеї зберігають історію та культуру своєї країни, міста, регіону, народу, відображають історію розвитку різних сфер життя, науки, техніки, мистецтва та інших галузей. Міжнародний день музеїв з'явився в нашому календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums – Міжнародна рада музеїв) було прийняте рішення про заснування цього свята. З 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах: від Америки до Океанії, включаючи Африку, Європу та Азію.

У цей день музеї по всьому світу безкоштовно працюють для відвідувачів, проводять незвичайні виставки та культурні заходи, показують нові експонати. У 2023 році до святкування цього дня долучилося понад 37 000 музеїв у 158 країнах світу.

Цей день надає додаткову можливість музейним фахівцям зустрітися з громадськістю та обговорити виклики, з якими зіштовхуються музеї та запобігти їм.

«Музеї повинні зайняти важливе місце в серці суспільства і бути відкритими громадськості. Розвиток наших установ залежить у великій мірі від допомоги громадськості, і ми повинні запропонувати їй можливість підтримати наші цілі і взяти участь в нашій роботі. Таким чином, необхідно, щоб музеї та суспільство працювали разом, в дусі творчості та інновацій». Жака Перо, президент ICOM.

Шановні музейні працівники, вітаємо зі святом! Бажаємо нових творчих проєктів та нескінченний потік відвідувачів!

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

Продовжуємо знайомити вас з прекрасними виданнями від Українського інституту книги

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 208

Друзі, ми продовжуємо знайомити вас з виданнями, отриманими від Український інститут книги. Сьогодні – чергова партія дитячих книжок!

Видання Остапа Українця «Коротка історія української літератури: мальопис» (Київ : Видавництво «Видавництво», 2023) – це спроба стисло, але ґрунтовно, смішно та цікаво розповісти дітям про тисячолітню історію української літератури. Формат мальопису надає можливість подивитись на історію іншими очима. Це своєрідний комікс, що робить сприйняття інформації простішим для розуміння дітей та підлітків.

Незважаючи на невеликий обсяг книги, всього 80 сторінок, вона охоплює періоди від прийняття християнства і до першої половини двадцятого століття. Текст доповнюють яскраві ілюстрації Юлії Вус та Івана Кипібіди.

Книга «Nominka. Українські імена світової історії» від Варки Прощі (Київ : Моя книжкова полиця, 2023) розповідає про 25 вихідців з України, які змінили світ своїми досягненнями. Це люди з різних історичних епох. Деяких ми знаємо з підручників по історії чи літератури (Іван Піддубний, Ігор Сікорський, Віра Холодна, Григорій Сковорода), а про декого не чули взагалі (Джек Палланс, Іоан Герг Пінзель, Соня Де Лоне)! Хтось із них визнаний філософ, відомий мандрівник, художниця, співачка, актор, архітектор, творіннями якого світ захоплюється й нині…

Маємо ще 198 книжок для постраждалих бібліотек Миколаївщини

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 279

Друзі, сьогодні отримали ще декілька посилочок у рамках проєкту зі збору книжок «Вільні читають українською!». Ініціаторами заходу виступили Уповноважений із захисту державної мови за підтримки Міністерство освіти і науки України, Всеукраїнський проєкт Єдині, студентські мовні омбудсмени та Асоціації мовних курсів.

Маємо ще 198 книжок для постраждалих бібліотек Миколаївщини від викладачів та вихованців Одеський ліцей №63 Одеської міської ради та колег з Вінницька ОУНБ ім. В. Отамановського. Разом із книжками отримали ще й зворушливі листи.

Дякуємо за вашу небайдужість! Миколаїв – місто герой також із вами, друзі!

Найближчим часом ці книжки знайдуть своїх читачів!

#Вільні_читають_українською

#Вільні_читають_українською_Миколаївщина

#даруй_книгу #читатимодно #читайукраїнською

Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА КУЛЬТУРА МИКОЛАЇВЩИНИ

Слово пам’яті в ім’я правди (до Дня пам’яті жертв політичних репресій)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 198

Щороку, у третю неділю травня, в Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій. Ця скорботна дата була встановлена Указом Президента України від 21 травня 2007 року, з метою привернення уваги суспільства до трагічних подій в нашій історії, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.

Кількість жертв в Україні до сих пір неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусове психіатричне «лікування». Найбільш відоме місце поховань жертв політичних репресій в Україні – це Биківнянський ліс під Києвом, де за різними даними у 1937-1941 роках було поховано до 100 тисяч безневинно розстріляних жертв комуністичного терору. Серед них – письменники М. Семенко, М. Йогансен, В. Черняхівська, художники М. Бойчук, М. Касперович та десятки тисяч інших безневинних жертв.

Вічна пам’ять загиблим!

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека підготувала добірку видань з даної теми:

Реабілітовані історією. Миколаївська область. Книга 8 (Миколаїв: Іліон, 2020).

Восьма книга науково-документальної серії «Реабілітовані історією. Миколаївська область» містить документи, що охоплюють події 1920–1970-х рр., висвітлюючи репресивну політику комуністичного режиму стосовно національних громад, українського національного, дисидентського руху на території Миколаївщини. Текстовий матеріал видання доповнюють архівні документи та фото.

Лауреат Нобелівської премії з літератури у 1938 р. Перл Бак (1892-1973)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 258

Лауреат Нобелівської премії з літератури у 1938 році – американська письменниця Перл Бак (1892-1973).

Вона народилася у м. Хілсборо (штат Західна Віргінія) у сім’ї вченого і місіонера. Дитинство Бак пройшло у Китаї, тому китайську мову вона опанувала раніше, ніж англійську. Навчалася у пансіоні в Шанхаї, а згодом у Рандолф-Мансонському жіночому коледжі у Віргінії вивчала психологію.

У 1914 р. П. Бак їде до Китаю та працює викладачем у пресвітеріанській місії, навчається в аспірантурі Корнеллського університету (США) та отримує вчений ступінь магістра гуманітарних наук у галузі літератури (1926).

У 1927 р. Бак повертається до Китаю, де на той час вирувала громадянська війна. Будинок письменниці був розграбований, зник рукопис першого її роману. П. Бак евакуювали спочатку до Шанхаю, а потім до Японії. Там вона закінчила свій другий роман «Східний вітер, західний вітер» (1930), що відкрив для США незнайомий закритий Китай.

Найкращим твором Перл Бак вважається роман «Земля» (1931), за який вона була удостоєна Пулітцерівської премії. Він був перекладений на 30 мов. Згодом роман «Земля» та його продовження – романи «Сини» (1932) і «Дім руйнується» (1935) були опубліковані під заголовком «Дім землі» (1935).

Вишиванка — код нації: миколаївські бібліотекарі "осучаснили" знімки з минулого — Фотовиставка

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Хіти: 163

 Максим Місайлов

Голокоз Юлія

День вишиванки в Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці. Суспільне Миколаїв

До Дня вишиванки 16 травня влаштували фотовиставку в Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці. На знімках з минулого та сьогодення зображені співробітники книгозбірні у вишиванках. Виставка працюватиме місяць.

Про це кореспондентам Суспільного розповіла директорка Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки Вікторія Агаркова.

Вишивка для мене це частина життя. Тому що моя прабабуся, я була маленькою, проводила в неї час, вона мене навчила вишивати, спочатку гладдю, а потім хрестиком. В принципі все моє життя — це також вишивка.

Ідея зробити фотографії, які будуть перетинатися з минулим, виникла під час створення Музею бібліотеки. Так планують зберегти пам'ять про ті умови, в яких зараз працюють спеціалісти закладу, каже Агаркова.

"Запропонувала зробити таку виставку саме в стінах бібліотеки. Ми доповнили цю фотовиставку раритетними виданнями, ми розповідали про вишиванку, про вишивку, про все таке, що з цим пов’язане", — розповідає директорка бібліотеки.

Збірка статей подружжя Петровських «Григорій Сковорода. Той, чия совість як чистий кришталь»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 257

Чергова публікація про книжки-подарунки від Міністерство культури та інформаційної політики України та пана Ростислава Карандєєва.

Збірка статей подружжя Петровських «Григорій Сковорода. Той, чия совість як чистий кришталь», присвячена 300-річчю з дня народження українського просвітителя, філософа та поета Г. С. Сковороди, вийшла друком у київському видавництві ФОП «Ротарчук Іван Сергійович» у 2023 р.

Світлана та Володимир Петровські побували в усіх музеях Сковороди в Україні та надихнулись його життям і творчістю.

«Для мене Сковорода є зразком внутрішньої свободи, коли людина вільна не через обставини, а сама по собі. Вільна висловлюватися, робити те, що вважає за доцільне. Історія книжки розпочалася у 2016 році, коли нас запросили до музею в Сковородинівці. Це був неймовірний заклад. У 2022-му ми дізналися, що музею більше нема. Захотілося розказати, яким він був, як виглядала експозиція. А також своїм баченням, яким був Григорій Сковорода», – розповідає авторка видання.

Книга в науково-популярній формі послідовно досліджує життя і становлення Григорія Савича як філософа та педагога. У збірці автори також використовують текст першої біографії філософа «Життя Григорія Сковороди», що написана Михайлом Ковалинським.

Відзначаємо День науки

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 184

18 травня відзначаємо професійне свято всіх науковців України!

Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи відомих вчених, наукових установ, а також професійних спілок України…», згідно з Указом Президента України «Про День науки» від 14 лютого 1997 року № 145/97.

Часто повсякденні речі стають для нас настільки природними, що ми не замислюємося про їх походження і не уявляємо, як і ким вони були створені. Але за цими винаходами завжди стоять люди. Багато з них українці, які втілили свої ідеї в життя і зробили значний внесок у міжнародну наукову спільноту.

Багато наукових розробок належать нашим українським вченим. Так, Федір Пероцький став засновником електрифікованої системи, Іван Пулюй – першим розробником рентгенівської трубки, яка є прототипом сучасних рентгенів. Пристрій, що перетворив відходи з деревини на екологічно чисте паливо, створив український інженер Володимир Мельников. Всі сучасні ракети летять в космос завдяки українському винахіднику Сергію Корольову. Професор Одеської державної академії холоду Леонард Смирнов зміг знайти спосіб вилучення солі з морської води, а харківський вчений Анатолій Малихін придумав, як зробити аналіз крові безкровним. Вчені з Інституту мікробіології і вірусології НАН України створили новий антибіотик, що володіє високою активністю до всіх видів стафілококу. Фахівці зі Львівської політехніки придумали гнучкий тканинний суперконденсатор, що працює на сонячній батареї і може зарядити навіть мобільний телефон. Наукові співробітники Аерокосмічного інституту та Національного авіаційного університету створили рідкий струменевий скальпель, який не пошкоджує судинну систему при проведенні операцій на внутрішніх органах людини. Ідея зварювання живих тканин з’явилася серед вчених інституту електрозварювання ім. Євгена Патона. Українці також стояли за WhatsApp, першим пасажирським літаком, газовою лампою, атомними підводними човнами та ін.

Особливості вишивки у різних областях України

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 222

Українська вишиванка – це символ національної ідентичності, оберіг, який передавався з покоління в покоління, від роду до роду як реліквія. У колоритних барвистих чи вишуканих стриманих орнаментах втілені символи сонця, багатства, неперервності життя, родової пам'яті, закодовані побажання здоров'я, краси та щасливої долі. Кожен регіон України може похвалитися своїми унікальними вишиванками, що відрізняються фасоном, кольором, технікою виконання, та візерунками.

15 травня, учасники клубу «СловоТворення» говорили про особливості вишивки у різних областях України, знаходили спільні та відмінні ознаки, пояснювали причини цих особливостей. Не оминули увагою і бренд, створений на Миколаївщині, - таврійський орнамент, який став основою для візерунків сучасного стильного одягу; пригадали історію його появи, унікальність та самобутність.

На наступному занятті, яке відбудеться 22 травня, розглянемо морфологію української мови, а саме дієслово, види, стани, форми та способи дієслів.

Чекаємо на вас щосереди о 12.00 у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте мову із задоволенням у колі однодумців!

#Слово #словотворення #розмовний_клуб #українська_мова