Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1904 рік Фредерік Містраль (1830-1914)
- Деталі
- Хіти: 297
Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1904 рік провансальський поет і лексикограф Фредерік Містраль (1830-1914) закінчив пансіон в Авіньйоні, де розмовляв тільки провансальською і перекладав цією мовою Вергілія. У 1851 р. закінчив університет з дипломом юриста. Як поет Містраль сформувався під впливом народних пісень Провансу й середньовічної поезії трубадурів. Разом з поетом Ж. Руманілем 1854 року заснував Товариство фелібрів – об’єднання провансальських поетів, які відроджували власну літературу і культуру.
Ф. Містраль працював над унормуванням граматики, орфографії й лексики провансальської мови, видав провансальсько-французький словник «Скарбниця Фелібрижу» (1879-1887).
Літературне визнання Містралю принесла поема «Мірейо» (1859) – розповідь про трагічну любов Мірей і Вінсента. Поема, за висловом Михайла Драгоманова, перейнята релігійністю та водночас співчуттям до селянського життя.
Строфа поеми має сім рядків з особливим римуванням: перший рядок римує з другим (обидва дев’яти складові), третій із сьомим (дванадцяти складові), четвертий, п’ятий і шостий (дев’ятискладові) – між собою. Така складна побудова витримана протягом усієї поеми.
Українському читачеві Містралеву поему подарував український поет і перекладач Михайло Литвинець. Переклад було опубліковано в Києві в 1980 році.
75-річчя від дня народження японського романіста Харукі Муракамі
- Деталі
- Хіти: 280
Найбільшою пристрастю всього його життя є читання, джаз та коти. Він ніколи не мріяв стати письменником та став культовим автором, творами якого захоплюється увесь світ. Мова йде про японського романіста Харукі Муракамі, який 12 січня відзначає 75-річчя від дня народження. Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека долучається до привітань та бажає ювіляру міцного здоров’я й нескінченного творчого натхнення.
«Народившись відразу після війни, ми виросли в американській культурі: я слухав джаз і американську поп-музику, дивився американські серіали – це було вікно в інший світ. Але, як би там не було, поступово у мене з’явився власний стиль. Не японський чи американський стиль – мій стиль», – зазначає письменник в одному з інтерв’ю.
І дійсно, творам Муракамі притаманні міфічна казковість, наукова фантастика, реалізм та філософія одночасно. Книги цього неординарного письменника – це такі собі детективно-романтичні квест-історії з містичними переплетеннями паралельних світів, історичними підтекстами й психологічно-філософськими роздумами про душу, її призначення та пошуки свого «Я».
«Люди кажуть, що мої книги дивні, але окрім дивацтва має бути кращий світ. Просто ми повинні відчути дивацтва, перш ніж потрапити в кращий світ. Це фундаментальна структура моїх оповідань: вам потрібно пройти крізь темряву, крізь підпілля, перш ніж дістатися до світла», – Харукі Муракамі.
100 років від Дня народження Сергія Йосиповича Параджанова (1924–1990)
- Деталі
- Хіти: 356
9 січня 2024 року виповнюється 100 років від Дня народження українського та вірменського кінорежисера, сценариста, композитора, представника хвилі українського поетичного кіно Сергія Йосиповича Параджанова (1924–1990).
Він є режисером кінострічки «Тіні забутих предків», заснованої на однойменній повісті Михайла Коцюбинського, що увійшла до скарбниці найкращих зразків українського кіномистецтва і посідає 1-ше місце у списку 100 найкращих українських фільмів. Сергій Йосипович – Народний артист УРСР (1990, посмертно). Політв'язень (1973–1977).
У 1990 році отримав звання народного артиста УРСР (посмертно), а у 1991 році – Державну премію України ім. Т. Шевченка (посмертно).
Сергій Параджанов – різнобічно обдарована людина з незвичайною силою характеру. Під час перебування у в’язниці він зміг реалізувати свій талант художника.
«Дивна річ: знівечивши життя й кар’єру Параджанова – режисера, тюрма виплекала Параджанова – художника, – пишуть Дарина Венглінська та Марія Скоблікова. – Не маючи змоги довгий час проявляти себе у кінематографі, він зосередився на створенні колажів, що сприймалися його уявою як застиглі кадри кінострічки. За роки тюремного ув’язнення він зробив близько 800 робіт».
#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДні #Вітання #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо
Міжнародний день заповідників та національних парків
- Деталі
- Хіти: 318
Щороку 11 січня відзначається Міжнародний день заповідників та національних парків. Таке рішення було прийняте в 1997 році за ініціативою Всесвітнього фонду дикої природи та Центру охорони дикої природи. Всього у світі створено більш як 11 тисяч заповідних територій, що мають статус заповідника чи національного парку та користуються великою популярністю серед туристів й місцевого населення, а деякі з них здобули статус всесвітньовідомих.
Сучасна мережа природних заповідників України сформувалась внаслідок праці багатьох поколінь природоохоронців та науковців і відіграє важливу роль у вирішенні проблем збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. Такі заповідні території є запорукою кліматичного, водного та повітряного балансу, є пом’якшуючим фактором при проявах глобальних кліматичних змін та природним екологічним захистом довкілля. На території України ще у 1886 році був створений перший заповідник. Здійснив це наш природознавець Володимир Дідушинський. Заповідник займав площу 22,4 гектари, розташовувався поблизу села Пеняки Львівької області та мав назву «Пам’ятка Пеняцька».
Збереження, примноження, дбайливе та раціональне використання тваринного та рослинного світу – обов’язок не лише працівників природно-заповідного фонду, а й кожного громадянина нашої країни.
Пропонуємо вашій увазі книги даної тематики з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека:
145 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка (Панасенка)
- Деталі
- Хіти: 369
8 січня 2024 р. виповнюється 145 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка (Панасенка), українського письменника і педагога. Майстер малої прози в своїх оповіданнях та новелах змальовував людські характери із «сільських та хутірських глибин».
Герої багатьох його оповідань наділені поетичним світобаченням, усвідомленням своєї нерозривності з природою. І хоча сюжети творів письменника часом сумні й трагічні, але й тоді персонажі несуть світло надії, сподівання на краще.
Друзі, пропонуємо вашій увазі видання з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека:
-Дрофань, А. П. Буремна тиша: [історико-біографічний роман про С. Васильченка] (Київ,1984);
-Васильченко, С. В. Вибрані оповідання (Київ : Харків, 1944);
-Васильченко, С. В. Мужицький ангел (Київ, 2000);
-Васильченко, С. В. Вибрані твори (Харків, 2003);
-Васильченко, С. В. Вибрані твори (Київ, 2019);
Проведено кіно-зустріч за темою «Знайомий і незнайомий С. Параджанов» (до 100-річчя від дня народження)
- Деталі
- Хіти: 309
11 січня фахівці відділу документів з питань культури і мистецтв Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека провели кіно-зустріч за темою «Знайомий і незнайомий С. Параджанов» (до 100-річчя від дня народження).
Серед запрошених гостей - студенти I-го курсу спеціальності «Інформаційна,бібліотечна та архівна справа» ВП «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв» та постійні учасники музичної вітальні «В гостях у 9 муз». Під час зустрічі було розкрито маловідомі факти з життя неперевершеного майстра школи «поетичного кіно», обговорено ознаки оригінальної стилістики фільмографії режисера.
Аудиторія познайомилась із С. Параджановим і як винятковим лялькарем, художником, костюмером, композитором та гримером. Гості заходу дізналися також про різні форми наслідування творчості митця в різних видах мистецтва.
Зануренню користувачів у зворушливий світ поетичного кіно С. Параджанова сприяв перегляд добірки фрагментів відомих фільмів із кінематографічної спадщини митця.
Степурін Ігор Миколайович «#Голоси. Антологія військових письменників»
- Деталі
- Хіти: 546
«#Голоси – це не просто книга, це родинний альбом, який створили, без перебільшення, найкращі люди України, котрі сьогодні захищають Батьківщину», – Ігор Степурін, видавець.
До збірки «#Голоси. Антологія військових письменників» (Київ: ФОП Степурін Ігор Миколайович, 2023) увійшли прозові твори, вірші, щоденникові записи та роздуми воїнів пера та автомата, що пишуть на війні і про війну.
«В цьому альманаху Форуму військових письменників наші вої та воячки говорять. Говорять волонтери. Говорять влучно і правдиво. До мурах у серці. Почуйте їхні голоси. Вони про мертвих і живих, вцілілих та зранених, про героїв та зрадників, про велич та ницість, про кохання на війні та коханих з розтерзаними ранами, про нескорених духом синів та дочок рідної землі», – Дара Корній, українська сучасна письменниця, мати воїна, дружина воїна.
Загалом у книзі представлено тексти 30 авторів – учасників Всеукраїнського форуму військових письменників, що починаючи з 2019 року з успіхом проходить на базі Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Романа Іваничука.
Лариса Якубова «До свободи крізь вогонь: Україна проти рашизму»
- Деталі
- Хіти: 319
«Нині і українцям, і решті світу важливо добре розуміти, чим є путінська Росія, чим є сучасний російський «народ», які процеси лежать в основі сучасних подій і чи можливо їх деконструювати та знешкодити. Саме цим питанням присвячено цю книжку. Це, без перебільшення, питання життя і смерті не лише для України та Східної Європи, а й у перспективі – для західноєвропейської цивілізації», – зазначає у передмові до читача докторка історичних наук Лариса Якубова, авторка науково-популярного видання «До свободи крізь вогонь: Україна проти рашизму» (Київ : Видавництво "Кліо", 2023), що днями її отримали Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще 31 бібліотека Миколаївщини від Український інститут книги.
На сторінках своєї книги Лариса Якубова розмірковує над актуальними на сьогодні питаннями: якою стала історична місія України після 24 лютого? Що сформувало ідеології тоталітарної Росії? Як її імперські мрії переросли у рашизм? Чому Путін розпочав криваву бійню? Що може бути поразкою для нашого ворога?
Загалом книга має дванадцять проблемно-тематичних блоків, кожен з яких дасть можливість прослідкувати за етапами зародження та еволюції «русского мира», а також проаналізувати обставини та події, що призвели до сьогоднішніх воєнних дій.
Запрошуємо до читання!
#КультурноМистецькийПроєкт2023
190-річчя від дня народження Степана Руданського
- Деталі
- Хіти: 333
«Він так любив людей, що сяяв весь зорею.
Він серцем сяяв так, як і його пісні,
Що у серцях живуть і в наші юні дні…»
Володимир Сосюра
6 січня відзначаємо 190-річчя від дня народження Степана Руданського – класика української літератури, поета, перекладача, фольклориста, етнографа, краєзнавця та талановитого лікаря. Він був автором багатьох ліричних віршів, балад, історичних поем, великих епічних творів, віршованих гуморесок, літературно оброблених текстів українських народних пісень.
Писати вірші у жанрі романтичної балади Степан Руданський почав ще під час навчання в духовній семінарії. На це вплинули український фольклор та творчість Тараса Григоровича Шевченка. Згодом почав писати громадянську поезію, але з найбільшою силою поетичний талант Степана Руданського розкрився в його гумористичних творах, які сам автор називав «співомовками». Це короткі віршовані оповідання, основою яких є народні анекдоти.
Твори Руданського почали друкуватися і здобули визнання читачів вже після його смерті завдяки зусиллям Івана Франка, Агатангела Кримського. Деякі поезії, зокрема пісня «Повій, вітре, на Вкраїну», здобули найвищу оцінку читачів та перейшли в народ, стали поширюватися як народні пісні.
Онлайн-презентація виставки інформаційно-просвітницьких плакатів Українського Інституту Національної пам'яті «В’язні сумління»
- Деталі
- Хіти: 275
У День українського політв’язня Україна вшановує представників національно-демократичного руху, для яких політичні переконання і цінності стали дорожчими за фізичну свободу. Масові затримання та арешти були помстою за їхню боротьбу та творчість, що доводила міфічність ідеології радянської тоталітарної системи.
12 січня об 11:00 відбудеться онлайн-презентація виставки інформаційно-просвітницьких плакатів Українського Інституту Національної пам'яті «В’язні сумління». Учасники заходу дізнаються про історію українського правозахисного руху 1970-80-х років, засновників і членів Української Гельсінської групи, діяльність і міжнародну підтримку правозахисного руху в Україні.
Участь у заході підтверджується заповненням онлайн-заявки за покликанням: https://forms.gle/wqYVp8zau55cGMEdA
Підключення до конференції: https://us02web.zoom.us/j/85826526267
Ідентифікатор конференції: 858 2652 6267
Відбулась інформаційна година «Споконвічна ідея державності»
- Деталі
- Хіти: 277
16 січня в онлайн-форматі відбулась інформаційна година «Споконвічна ідея державності», присвячена Дню Соборності України.
Викладачі і студенти ВСП Миколаївський будівельний фаховий коледж КНУБА дізналися про факти з історії становлення української державності, державотворчі ідеї українців протягом століть, що є свідченням довготривалої боротьби нашого народу за об’єднання етнічних українських земель в єдину державу.
Учасники заходу влаштували символічний ланцюг єднання, висловивши свою шану тим, хто творив і продовжує сьогодні творити історію України, відстоюючи ідеали гідності та свободи й наближаючи нашу Перемогу.
Увазі присутніх були представлені видання з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, що висвітлюють процеси українського державотворення.
Третій лауреат Нобелівської премії з літератури Б’єрнстьєрне Б’єрнсон (1832-1910)
- Деталі
- Хіти: 313
Третім лауреатом Нобелівської премії з літератури став норвезький поет, драматург, прозаїк і громадсько-політичний діяч Б’єрнстьєрне Б’єрнсон (1832-1910). Він навчався у приватній гімназії у Христианії (Осло), вступив до університету, але не закінчив його і повністю присвятив себе створенню національного театру.
У 1857 р. Б’єрнсон став директором «Норске театер» у Берґені. Одночасно писав прозові твори і вірші. Вірш «Так, ми любимо цю землю» став національним гімном Норвегії. Повість «Сюневе Сульбакен», перекладена багатьма мовами, змусила Європу заговорити про нову літературу на континенті – норвезьку.
Вершиною творчості Б. Б’єрнсона є драматургія. Він став основоположником скандинавської історичної драми, почав першим у Скандинавії писати реалістичні п’єси на соціальну тематику.
У 1903 р. Б’єрнстьєрне Б’єрнсон отримав Нобелівську премію «за благородну, високу і різнобічну поезію, яка завжди відзначалася свіжістю натхнення і рідкісною чистотою духу», а також за «епічний і драматичний талант».
Сенсом боротьби всього його життя була національна гідність Норвегії, піднесення норвезької самосвідомості й культури. За його ініціативою в Норвегії було засновано «Спілку боротьби за мир».
Стартує «Стус-Фест»
- Деталі
- Хіти: 302
6 січня, в День народження поета, правозахисника та Героя України Василя Стуса, по всій Україні та за кордоном стартує Стус-Фест.
Це всеукраїнський та міжнародний фестиваль, ініційований Театральна спільнота DSP, який триватиме протягом усього січня 2024-го року.
Його метою є висвітлення постаті Василя Стуса, як однієї з ключових фігур усвідомлення української нації, ідентифікація, об'єднання та ініціація всіх Стусо-суголосних проєктів в Україні і за кордоном.
У межах фестивалю відбудеться низка мистецьких подій.
Більше інформації на сторінці фестивалю.
Доєднуйтесь та читайте твори письменника!
Більше статей...
- Звіт Миколаївської ОУНБ за ГРУДЕНЬ 2023 року
- 100 років від дня народження заслуженого діяча мистецтв України, відомого українського графіка Івана Михайловича Селіванова
- Другий лауреат Нобелівської премії з літератури 1902 року Теодор Моммзен
- Всесвітній день абетки Брайля
- Висловлюємо щиру подяку Львівському обласному осередку ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ» та її виконавчій директорці Оксані Потимко за передані у дар книги
- Вийшла нова книга Міли Іванцової «Мир і війна»
- «Фразеологія щосереди»
- «Бібліотека – разом можемо більше!»
Як нас знайти!
Vyzir O. 2020. E-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МОУНБ. Всі права застережено