Статті

Генерал Скаржинский и его дети: неизвестное о представителях известного рода

Рейтинг користувача:  / 2

Деталі

Хіти: 2861

  Без малого два с половиной столетия назад, на землях нынешней Николаевщины, пустил корни дворянский род Скаржинских. Первым представителем так называемой «херсонской ветви» рода был Петр Михайлович Скаржинский. Впрочем, «херсонскую ветвь» будет правильнее назвать «трикратской». Ведь именно маленькая слобода Трикраты, еще с середины 70-х годов XVIII века, стала родовым гнездом Скаржинских – здесь они рождались, жили и умирали, с Трикратами связаны имена самых известных представителей этого древнего литовско-польского рода.

При всем многообразии публикаций о Скаржинских, до сих пор возникает немало вопросов относительно дат и отдельных фактов их биографии. Работа с документами госархива Одесской области, датированными 1780-1855 г.г., в частности, с метрическими книгами Ольвиопольского, Новомиргородского, Бобринецкого и Елисаветградского уездов, помогла определить точные даты (по старому стилю) и воссоздать более полную картину жизни некоторых представителей рода.

В 1733 г. шляхтич из Троцкого воеводства Александр Кизимирович Скаржинский, который был волонтером в российских войсках на территории Польши, переходит из католичества в православие и получает имя Михаил. Это позволяет ему быстро продвинуться по карьерной лестнице: 7 апреля 1734 г. Михаил «определен в российскую службу переводчиком языков латинского и польского», а 18 июля 1737 г., «по усмотрению генералитета» – назначен сотником в Лубенский полк сотни Куриньской, что на Полтавщине. Входящий в казацкую элиту сотник имеет всевозможные имущественные преференции. Так, «за восприятие веры православной и за ревностные службы» М. Скаржинский получил в собственность 20 дворов в Чорнусской сотне полка.

В 1741 г. лубенский сотник женится на Марии Дьяковской. Средний из троих сыновей Петр, 1743 года рождения – стал родоначальником «трикратской ветви» Скаржинских.

Петр всецело посвятил свою жизнь военному делу. С 20-летнего возраста состоит на службе в Малороссийской войсковой канцелярии, вскоре получает чин военного товарища. В русско-турецкую войну 1768-1774 г.г. П. Скаржинский в чине поручика служит в казачьем полку, навербованного из поляков и украинцев, а также «из разных иностранцев славянской крови» (т. н. Нововербованный полк).

Согласно заключенному в 1774 г. Кючук-Кайнарджийскому мирному договору, турецко-подданные, воевавшие на стороне России, получали амнистию и право в течение года покинуть пределы Османской империи. Началась массовая миграция албанцев, греков, молдаван, волохов, болгар, поляков; с территории Турции в полном составе даже вышел полк, впоследствии названный Арнаутским. Российское правительство предложило переселенцам «вольности» только что уничтоженной Запорожской Сечи. Желая привлечь на малозаселенные земли Северного Причерноморья как можно больше людей, назначенный наместником Новороссийского края граф Григорий Потемкин в своих ордерах неоднократно подчеркивал, что «желающие тут селиться получат льготы и землю для вечного им жилища».

Використання слов'янського книжкового фонду бібліотеки ім. О. Гмирьова при викладанні філологічних дисциплін у вищому навчальному закладі

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 4561

Харчук Оксана Володимирівна, старший викладач кафедри слов'янської філології Південнослов’янського інституту Київського славістичного університету

Вивчення філологічних дисциплін у вищих навчальних закладах із залученням слов'янського книжкового фонду є одним із найважливіших етапів підготовки студента-філолога. Багато явищ потребує практичного опанування, заглиблення в мовні факти, аналізу різноманітних мовних зразків різних стилів у різні періоди функціонування. Щоб і теоретичне, і практичне засвоєння курсу було органічним і ґрунтовним, кожному студентові необхідно наочно простежити процес формування лексичних, орфоепічних, граматичних і правописних норм. Слід зазначити, що в сучасних умовах, коли обсяг необхідних людині знань стрімко зростає, вже неможливо акцентувати увагу лише на засвоєнні певних фактів. Важливо прищепити вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуючись на різноманітну інформацію, що нам дає слов'янський книжний фонд.

История Кантакузенки (Кантакузовки)

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Хіти: 4558

Здравствуйте, уважаемые сотрудники «Гмыревки»!

Я с удовольствием знакомлюсь с материалами, которые вы размещаете на сайте библиотеки. Особенно меня заинтересовали публикации из серии «Очерки истории Южного Побужья». Однако, прочитав историю села Кантакузовка, отметил несколько существенных неточностей. Дело в том, что историей Кантакузенки (Кантакузовки) я интересуюсь еще с середины 80-х годов прошлого века, беседовал со многими старожилами села, имею оригиналы некоторых документов. В 2009 году историю этого знатного рода я  изложил на страницах Вознесенской городской газеты «Новый город». Поэтому, позвольте сделать несколько правок в материал «Кантакузовка», размещенный на сайте «Гмыревки».

Главная неточность состоит в том, что основателем Кантакузенки был не Иван Родионович Кантакузен (Иоанн Кантакузино), а его меньший брат Николай Родионович. Поместьем Иоанна была д. Кодрень Окницкого района Молдавии, которую он унаследовал от своего отца Раду (погиб на охоте под Бухарестом в 1774 году). Первое документальное упоминание об этой деревне датируется 1765 годом, а поместьем И. Р. Кантакузена она считается с 1774 года, где по статданным в ней уже было 48 дворов.

Співпраця Миколаївської ОУНБ ім. О. Гмирьова з інститутом післядипломної педагогічної освіти з підвищення професійного рівня педагогічної громадськості області

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 5092

 Волос Ольга Василівна, старший викладач кафедри суспільствознавчої освіти Миколаївського інституту післядипломної педагогічної освіти

У Законі України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» бібліотека визначена як «соціальний інститут», що забезпечує актуальність і загальнодоступність документно-інформаційних ресурсів, що містять і зберігають знання, набуті в процесі розвитку людства, сприяють піднесенню інтелек¬туального та культурного потенціалу суспільства.

Компанія «НІБУЛОН» подарувала нові книги бібліотекам Миколаєва

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 5401

 22 травня компанія «НІБУЛОН» передала трьом найбільшим бібліотекам Миколаївщини колекцію книг. Бібліотечні фонди Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О.Гмирьова, Центральної бібліотеки ім. М.Кропивницького і Науково-педагогічної бібліотеки м. Миколаєва поповнились художніми, історичними, краєзнавчими та енциклопедичними виданнями.

 Більшість цих книг побачили світ завдяки підтримці генерального директора ТОВ СП «НІБУЛОН», Героя України О.Вадатурського, і сьогодні ці видання дійдуть до своїх читачів.

«Посог Анни Ярославівни»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 4255

ІІ місце - Артюхов Андрій Євгенович, учень 9-Б класу Миколаївської ЗОШ № 40 з роботою «Посог Анни Ярославівни»

Наукові дослідження - провідний напрям діяльності ОУНБ України

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 6271

 Савіна Зоя Іванівна, заступник генерального директора Державного закладу «Національна парламентська бібліотека України»

 Науково-дослідна робота є провідним напрямом діяльності обласних універсальних наукових бібліотек. Аналіз звітних матеріалів свідчить, що усі вони проводять наукові дослідження, які мають суто прикладний характер і спрямовані на удосконалення діяльності як окремої бібліотеки, так і бібліотек регіону в цілому.

Ольвія – перлина Європейської цивілізації

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 8535

Автор: Єрема Володимир Юрійович, учень 10-Б класу Баштанської ЗОШ І–ІІІ ст. № 2.

ІІІ місце у номінації «Пошукові роботи серед учнівської молоді».

Молоде покоління треба залучати до історичних та культурних зв’язків України з іншими країнами Європи, спонукати молодь до поглиблення знань щодо української та європейської історії.

Перша публічна бібліотека у м. Миколаєві

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 4833

Мірошниченко Євгеній Гордійович, доцент кафедри «Журналістика» Миколаївської філії Університету розвитку людини «Україна», кандидат філологічних наук

У нас на устах сотні крилатих висловів про книгу. Вона - «їжа для душі», у неї, як і в людини, своя доля. Є такі слова і про бібліотеку, у неї теж своя доля. Вона - джерело знань, вогнище культури, причал людської мудрості. Ми живемо в часі разом з бібліотекою, цей час, як писав філософ Бахтін, вливається в простір, утворюючи «дороги життя», формуючи нашу долю.

 Легендарний Григорій Потьомкін, який заснував і вдихнув життя в Причорноморський край, теж міг би сказати: “дайте мені підручники, морські карти, лоції, дайте бібліотеку - і я побудую місто і Чорноморський флот”. У рік заснування Миколаєва - 1789-й - він давав вказівку начальнику своєї канцелярії: «Прошу доставити книгу англійця Говарда». Його цікавили дослідження автора твору «Опис головних лазаретів Європи».

Наш край в сучасній Європі (м. Первомайськ)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 5249

Автор: Марченко Анна Ігорівна, учениця 9-го класу Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №16 імені Героя Радянського Союзу Я.М.Лобова.

ІІ місце у номінації «Пошукові роботи серед учнівської молоді»

Вивчаючи питання зв‘язку Північно-Західного  Причорномор‘я з Європою, починаєш пригадувати історію. В усіх історичних джерелах знаходимо свідчення про масове, стихійне  переселення сюди селян-біженців як з території Росії, так і з території України. В XVІ-XVІІІ ст. в краї  вже мешкало багаточисленне татарське, українське, ногайське, молдавське населення, жили представники грецького, турецького, німецького, болгарського, румунського, польського народів. В ті часи край мав величезне значення і в якості торговельного зв‘язку між козаками, турками, татарами, усім відомий «чумацький шлях» пролягав саме через наші землі.  Таким чином, можна дійти висновку, що саме розташування наших земель стало головною причиною постійного, безперервного контакту з європейськими країнами.

Культурно-освітня діяльність Миколаївської громадської бібліотеки у святковій культурі Миколаївщини кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 6398

Мицик Сергій Васильович, заступник директора з навчально-виробничої роботи Миколаївського коледжу культури та мистецтв, здобувач Київського національного університету культури і мистецтв

У культурно-освітній діяльності Миколаєва кінця ХІХ – початку ХХ ст. важливу роль відігравали громадські та благодійницькі товариства, такі як «Просвіта», Особливий комітет піклування про народну тверезість, Миколаївське відділення Імператорського Російського Товариства Садівництва та ін. Серед всього розмаїття громадських та благодійницьких товариств значний внесок у культурно-освітню діяльність Миколаївщини зробила Миколаївська громадська бібліотека.

Даремно по світу шукати Святіших за їх імена…

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 4456

Автори: Нірянова Марина Сергіївна, студентка Вознесенського ліцею «Інсайт» та Нірянова Марія Сергіївна, учениця 6-В класу Олександрівської ЗОШ І-ІІІ ст. Вознесенського р-ну.

І місце у номінації «Пошукові роботи серед учнівської молоді»

Південь України, так зване Дике Поле, був регіоном, де здавна «гуляли» орди кочовиків. У добу середньовіччя він перейшов у власність Османської імперії. Страх перед «бусурманським» поневоленням відбивав у населення сусідніх областей будь-яке бажання заселяти Північне Причорномор’я та південні степи, не сприяв активізації демографічних процесів. Козацькі зимівники, що з’явились після виникнення Січі та її форпостів впродовж ХVІ– ХVІІІ ст., були чи не єдиними поселеннями на цій території.