Ресурси

Новая немецкая медицина. Советы от немецкая медицина. Клиника немецкой семейной медицины. Почему в израиле хорошая медицина. Главные новости медицины израиля. Медицина в израиле отзывы. Аденома простаты лечение. Быстрое народное лечение аденомы простаты. Аденома простаты и простатит. Легкий способ перестать курить. Как перестать курить уже сегодня. Как перестать хотеть курить. Уход за кожей лица. Качественный уход за кожей летом. Домашний уход за кожей. Боли на ранних сроках беременности. Быстрое лечение на ранних сроках беременности. Ощущения на ранних сроках беременности. Воспаленные гланды лечение. Чем лечить воспаленные гланды дома. Воспаленные гланды симптомы. Прыщи на лице как избавиться. Как навсегда избавиться от прыщей с лица. Прыщи на подбородке как избавиться.

Віртуальна довідка

Календар

<< < вересня 2013 > >>
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
123
748
3734
14196
1018746

Зараз на сайті

На сайті 303 гостей та немає учасників



Микола Миколайович Аркас: життя, творчість, діяльність. Розділ 1, 2, 3. - РОЗДІЛ І. ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЯ, ТВОРЧОСТІ І ДІЯЛЬНОСТІ М.М. АРКАСА: ОГЛЯД СУЧАСНОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ СПАДЩИНИ

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

 

РОЗДІЛ І.

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЯ, ТВОРЧОСТІ І ДІЯЛЬНОСТІ М.М. АРКАСА: ОГЛЯД СУЧАСНОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ СПАДЩИНИ

 

На рубежі 2002-2003-го років виповнюється 150 років від дня народження Миколи Миколайовича Аркаса. Він народився 26 грудня 1852 року (за старим календарним стилем),  або 7 січня 1853 року (за новим календарним стилем).

Тепер уже добре відомо, що М.М. Аркас – видатний український історик і талановитий композитор, поет і фольклорист, педагог і громадський діяч кінця XIX – початку XX ст., людина різнобічних талантів, видатний діяч української культури, справжній патріот рідного краю, своєї України, назавжди увійшов в історію Миколаївщини, в історію України.

Проте далеко не завжди його місце, роль та заслуги перед рідним народом визнавалися. І в царські, і в радянські часи його спадщина офіційно практично замовчувалася, а в кращому разі всіляко перекручувалася, відверто, а то й безсоромно оббріхувалася. Судіть самі, які наслідки могла мати така жорстока, холодно-вбивча оцінка-ярлик, подана виключно скупо (всього 13 рядків), нашого великого земляка, визначного українця, у надзвичайно куцому взагалі фрагменті про нього в “Радянській енциклопедії історії України”: “На його книзі “Історії України-Русі” (СПБ, 1908) позначився вплив буржуазно-націоналістичних концепцій”.1 Однобічність оцінки Аркаса такого ж характеру притаманна “Українській радянській енциклопедії”. Наостанок, жодним словом не обмовилися про М.М. Аркаса і автори “Історії міст і сіл Української РСР. Миколаївська область” (К.:УРЕ.-1981.-710 с.). Так що, як бачимо, ідеологічний сигнал-семафор діяв безвідмовно. Такі дійсно ідеологічні настанови-перестороги тривалий час не могли не спрацьовувати. Ще до недавнього часу це ім‘я було забуте, його книга, поетичні твори не перевидавалися, зовсім не була увічнена пам’ять про нього навіть у рідному місті. Та, якщо відверто, і тепер він ще не вшанований як слід, бо дають себе знати старі стереотипи і упередження, а то й просто байдужість, лінивство наше.

Водночас, заради справедливості, підкреслимо, що в 1958 році, в умовах нетривкої “хрущовської відлиги” з‘явилася донедавна перша і досі єдина про нього монографія київського музикознавця Л.С. Кауфмана “М.М. Аркас. Нарис про життя і творчість”.2 Через рік вийшла з друку стаття-рецензія А.Новицького на цю монографію, у якій автор дорікав Л.С.Кауфману за те, що той поскупився на розповідь про М.М. Аркаса-історика, докладно не розповів про “Історію України-Русі”.3 Зовсім дезорієнтували читачів кілька рядків про цю книгу найповнішого нарису про М.Аркаса, вміщеного у книзі В.Карпенка. В ній Аркас, мовляв, заліз у непролазні нетрі українського буржуазного націоналізму, книга написана багато в чому з ліберально-буржуазних позицій(?!)4. З надрукованого тоді ще можна назвати опублікування Ф.Камінським листів Л.Українки до М.Аркаса.5

Газетні публікації про нього, та й то переважно в Миколаївській обласній періодичній пресі 50-80-х років, якщо і віддавали данину пам’яті М.Аркаса, то в основному як композитора і культурно-просвітницького діяча.

Водночас М.М.Аркаса добре знали та шанували в українській еміграції. Про нього розповідалося в статті, вміщеній у “Енциклопедії українознавства” за редакцією проф. В.Кубійовича, том І6, в книзі Мирослава Семчишина “Тисяча років української культури”7 та багатьох ін.

Однак ситуація почала істотно мінятися уже в умовах горбачовської перебудови, демократизації і гласності. Одним з перших своє вагоме слово на всю Україну сказав відомий миколаївський письменник, поет, згодом – лауреат премії ім. М.М.Аркаса, В.П. Бойченко у своїй статті з промовистим заголовком “Вшануймо Аркаса!”8

На IV Республіканській науковій конференції з історичного краєзнавства, що проводилася 1989 року в Миколаєві з нагоди 200-річчя міста, київський вчений, професор В.Г.Сарбей9 і миколаївський науковець, професор В.Ф.Іванов10 виголосили доповіді про М.М.Аркаса як активного популяризатора української культури і мови в Миколаєві на початку XX століття, миколаївського просвітителя кінця XIX – початку XX століття.

27 жовтня 1990 року миколаївська обласна газета “Південна правда” вмістила статтю миколаївської дослідниці О.Полухіної “М.М. Аркас: музика та історія”11

Нарешті, в 1990 р. побачила світ “Історія України-Русі” М.М.Аркаса, з розлогою, синтетичною передмовою до неї, з багатими ілюстраціями та великим науковим апаратом, змістовними коментарями доктора історичних наук, професора Інституту історії України НАН України В.Г.Сарбея, у якій життя і творчість М.М.Аркаса розглянуто всебічно і глибоко.12

І все ж таки обставини кардинально змінилися з проголошенням незалежності України. Тепер уже широкий простір і неабиякі можливості відкривалися перед дослідниками. Було знято табу для них в архівних фондах. Коли Микола Аркас став знову повертатися до нас, коли будь-який факт з його життя і діяльності цієї велетенської історичної постаті викликав дедалі більший громадський та науковий інтерес, нарешті, уже ніщо не заважало вченим всебічно досліджувати, всіляко задовольняти цей інтерес, популяризувати багатющу спадщину великого земляка, будити національну свідомість і виховувати, а головне – діяти на його прикладі.

27 жовтня 1992 р., напередодні 140-ї річниці від дня народження М.М.Аркаса, яка вперше була відзначена на офіційному рівні, на центральному майдані Миколаєва, на тому місці, де колись стояв будинок родини Аркасів, було в урочистій обстановці, велелюдно відкрито пам’ятний знак М.М.Аркасу. Цій пам’ятній даті також вперше було присвячено проведену наприкінці 1992 р. обласну науково-практичну конференцію “Джерела духовності”, у якій  взяли участь також науковці з Києва, Херсона, Чернігова та інших міст України. Тези доповідей на конференції В.П.Бойченка, Т.В.Березовської, О.В.Будикіна, О.О.Дмитренко, В.Ф.Кондрашова, Л.В.Старовойт, С.Г.Водотики з Херсона, П.В.Пиріг і В.І.Половця з Чернігова, В.Г.Сарбея з Києва, Л.М.Цимбал, В.П.Шкварця, П.М.Тригуба, Н.Д.Колосовської, Л.С.Донця, Б.В.Дуньова, І.І.Федькова, О.С.Кухар-Онишка, І.І.Шешунової, Н.О.Рижевої, І.Ю.Берези, Г.Г.Черних, О.Д.Жовнір, В.М.Баденкової, Р.Д.Іванівського, В.В.Степаненко, В.Г.Мірошниченко, С.С.Макарчука, О.М.Петренко, В.Ф.Іванова, С.І.Авраменка, В.М.Вашкевича, Л.В.Григор’євої, Н.В.Шевченко, С.В.Проня, О.П.Хаєцького, І.Д.Черних, А.Л.Ситченка, М.О.Багмета, В.І.Друмова, Т.О.Кондратенко були видані окремою книгою.12а

З 1 вересня 1993 р. за неймовірних зусиль її потім незмінного директора С.В.Бережного, за всілякої підтримки широкої громадськості та допомоги міської і обласної влади в Миколаєві почала працювати українська педагогічна гімназія, перейменована в 1998 р. в Першу українську гімназію. В центральній рекреації її приміщення було встановлено скульптурну фігуру М.М.Аркаса, створено присвячену йому велику експозицію в гімназійному музеї, тут традиційними стали “Аркасові читання” при безпосередньому керівництві ними директора гімназії С.В.Бережного – людини надзвичайної енергії та ентузіазму, справжнього патріота, лауреата премії ім. М.М.Аркаса. В гімназії було засновано премію імені М.М.Аркаса, що дотепер вручається щорічно кращим гімназистам.

Різноманітні матеріали про М.М.Аркаса друкуються в газеті гімназії “Гімназійна родина” (редактор – С.В.Бережний).

В.Бойченко написав слова до “Гімну Першої української гімназії”, в якому вшановано пам’ять М.М.Аркаса, а Т.Бродовська і О.Політуха написали музику:

 

ГІМН

ПЕРШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ

 

Поміж дерев Аркасівського скверу

Ясний портал і радісний поріг.

Щасливі ми: нам тут відкрились двері

До знань, що нам святі, як оберіг.

 

Над нами небо нашої держави,

Під нами твердь землі, що любить нас.

Тож здобуваймо Україні славу,

Теж сходьмо на Олімп та на Парнас.

 

Хай мудрі книги нам дають наснагу,

І кодекс честі сяє нам усім.

Нехай живе під гімназійним стягом

Сімейство наше – наш поважний дім.13

 

Традиційними стали наукові конференції, виставки, “Аркасові читання” та ін. в Миколаївському державному педагогічному університеті, завдяки, зокрема, енергії та зусиллям лауреата премії імені М.М.Аркаса, кандидата історичних наук, доцента кафедри українознавства Л.М.Цимбал та ін.

У цьому ж навчальному закладі з 1992 р. науковцями кафедри українознавства досліджувалася під керівництвом доц. Л.М.Цимбал, проф. В.П.Шкварця кафедральна комплексна тема “Миколаївська “Просвіта” (1907-1924 рр.)”, наслідками чого стали багаточисленні наукові та популярні публікації як про “Просвіту”, так і її фундатора і першого керівника – М.М.Аркаса.

У 1994 р. Миколаївська обласна державна адміністрація заснувала премію імені М.М.Аркаса, яка присуджується один раз на два роки за видатні досягнення в подальшому розвитку духовності української та інших національних культур на Миколаївщині. Одним з перших її лауреатів став відомий український поет, активний популяризатор спадщини М.М.Аркаса, автор кільканадцяти виступів про нього у засобах масової інформації, пізніше і лауреат Національної премії імені Т.Г.Шевченка, Д.Д.Кремінь. У 1996 р. премія імені М.М.Аркаса була присуджена за книгу “Історія української культури” авторському колективу істориків та українських філологів педагогічного університету у складі В.П.Шкварця, В.В.Щукіна (керівники), В.І.Друмова, А.Д.Коваля, О.С.Козирєва, І.М.Шешунової, А.П.Супрун, Л.В.Старовойт, О.М.Гайдай.14 Згодом лауреатом цієї ж премії стала Л.М.Цимбал.

Чималий вклад вносить у популяризацію пісенної та музичної творчості М.М.Аркаса на Миколаївщині та далеко за її межами народний хор імені М.М.Аркаса Миколаївської філії Київського університету культури та мистецтв, яким багато років керує декан факультету, заслужений працівник культури України, лауреат премії імені М.М.Аркаса О.М.Шпачинський.

Чільне місце матеріали про М.М.Аркаса зайняли в програмах таких наукових конференцій, як “Культура Півдня України” (травень 1991 р.), Друга Всеукраїнська науково-теоретична конференція “Проблеми історії національного руху в Україні (до 1917 р.)”, що відбулася в жовтні 1992 р. Тези доповідей були опубліковані, зокрема, дослідників з педагогічного університету Л.О.Іванової і В.Ф.Іванова – “Катерина” Т.Г.Шевченка в музиці М.М.Аркаса”, А.Л.Ситченка  - “Педагогічні аспекти “Історії України-Русі” Миколи Аркаса”, Т.О.Кондратенко – “Микола Аркас – популяризатор українського слова”, І.Ю.Берези – “Фрагменти із фольклорного краєзнавства”, Л.М.Цимбал – “Про Товариство “Просвіта” в Миколаєві”, В.Ф.Кондрашова – “Творчі зв’язки М.М.Аркаса з відомими діячами української культури”. Прикметно, що потім більшість цих доповідей під рубрикою “М.М.Аркас: вічне світло “Просвіти” передрукувала обласна газета “Радянське Прибужжя” (з серпня 2000 р. – “Рідне Прибужжя”).15

Певний інтерес викликають публікації миколаївців В.Ф.Кондрашова, В.П.Бойченка, киянина В.О.Жадька та ін. в центральній та місцевій пресі.16

Тоді ж, ще в 1992 р., енциклопедичний довідник “Митці України” опублікував невеличкий матеріал про Аркасів – батька і сина.17 А військовий історик, підполковник, кандидат історичних наук Олексій Валович в одній з військових газет писав: “Книга М.Аркаса стала визначним явищем вітчизняної історичної науки. Автор одержав багато схвальних і водночас вимогливих листів, автори яких одностайно підкреслювали величезне значення книги для піднесення національної свідомості народу”.18 І.Ю.Береза в статті “Микола Аркас” під рубрикою “Історичні портрети” розповіла про творчість видатного земляка та його внесок у пробудження національної самосвідомості, а насамкінець, зокрема, писала: “Ідея служіння народові та справі українського національного відродження спонукала Миколу Миколайовича взятися й за написання “Історії України-Русі...”.

В наступному окремі фрагменти про М.М.Аркаса було подано переважно в працях миколаївських дослідників – у “Історії України в особах”, частина перша, за редакцією В.П.Шкварця,19 в “Короткому словнику з історії України”,20 в книгах “Корифеї української науки. Нариси про видатних діячів науки і техніки” за редакцією В.П.Шкварця, “Історії держави і права України” В.П.Шкварця та М.М.Шитюка.21

Важливою подією в українській історичній науці, в усьому освітньо-культурному житті України стало перевидання в 1994 р. в Одесі “Історії України-Русі” М.М.Аркаса. Вступну статтю “Микола Аркас і його історія України-Русі” та посторінкові коментарі написав В.Г.Сарбей.22

На початку 1995 р. тернопільський часопис “Тернопіль” під рубрикою “Подвижники нації” надрукував загальнооглядову статтю В.П.Шкварця “Микола Аркас”.23

28-29 листопада 1995 р. в Миколаєві працювала Перша обласна наукова краєзнавча конференція “Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження”, що за своєю програмою, складом учасників, тематикою стала, по суті, регіональною. На конференції були заслухані доповіді, зокрема, Л.М.Цимбал про Миколаївську “Просвіту” в 1907 р., Л.М.Цимбал і О.І.Мельниченко про благодійність, як один з напрямків діяльності Миколаївської “Просвіти” в 1914-1918 рр., а В.П.Шкварець висвітлював проблему лекційно-просвітницької діяльності Миколаївської “Просвіти” в 1907-1910 рр. Тези доповідей на конференції були опубліковані,24 з того часу їх стали проводити через кожних два роки.

Так, наприкінці 1997 р. на II-й Миколаївській обласній краєзнавчій конференції з Аркасової проблематики виступили Т.В.Березовська (“Щоденник молодого Миколи Аркаса як джерело формування його духовного космосу”), Н.В.Євенко (“Формування музичних поглядів молодого М.Аркаса”), Л.М.Цимбал (“Статути Аркасівської “Просвіти” 1907-1924 рр.”).25

1996 року досить досвідчені викладачі-науковці історичного факультету Миколаївського державного педагогічного університету І.С.Павлик, П.М.Тригуб, О.В.Білюк видали навчальний посібник для учнів 7-11 класів загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів “Історія Миколаївщини”, в якому подали невеличкі фрагменти про М.М.Аркаса.26

Привернули увагу учасників Міжнародної наукової конференції “Відродження української державності: проблеми історії та культури” (13-16 травня 1996 р., м. Одеса) тематика та зміст доповідей миколаївців А.Ф.Кисельова, В.С.Єрмилова, Л.М.Цимбал, які розкрили деякі аспекти формування національної самосвідомості студентів при вивченні історії України, роль Миколи Андрійовича Аркаса у розвитку медицини в Миколаєві.27

Восени 1997 р. було опубліковано книгу “Шануючи пам‘ять патріота України. Документи і матеріали про життя та діяльність М.М.Аркаса”. Це – перша книга про М.М.Аркаса за часів незалежності України. У ній також уперше були опубліковані документи з фондів Державного архіву Миколаївської області стосовно М.М.Аркаса. Їх авторський колектив (В.П.Шкварець – керівник, В.І.Друмов, І.М.Шешунова, І.Ю.Береза, Л.М.Цимбал, Л.В.Старовойт, В.Ф.Іванов, О.М.Петренко, С.І.Джуряк, С.В.Кобзаренко, С.М.Авраменко, переважно викладачі педагогічного університету) виклав такі проблеми з життя, творчості та діяльності М.Аркаса, як тогочасна історіографія спадщини М.М.Аркаса, його етичні та естетичні ідеали, листування як голови Миколаївської “Просвіти” (1907-1908 рр.), творчі взаємини з М.Л.Кропивницьким (за матеріалами епістолярної спадщини) та ін.

Водночас показано М.М.Аркаса як хронографа історії України, фундатора і засновника, першого голову Миколаївської “Просвіти”, досліджено її діяльність, зроблено подальші пошуки і нові знахідки. Не обійдено і музичну творчість М.М.Аркаса: музичні джерела опери “Катерина”, її місце та роль у контексті світової оперної класики. Переконливо доведено, що опера “Катерина” – це твір національного музично-театрального мистецтва. Зрештою, розповідається про спогади М.М.Аркаса щодо подорожі до Одеси (стосовно історії заснування товариства “Просвіта” в Миколаєві).28 Важливо, що працівники архіву увійшли до редколегії книги, добирали документи, і навіть взяли на себе справу друкування видання. На жаль, вийшло воно, із зрозумілих причин, прямо-таки мізерним накладом (100 примірників), тому недоступне навіть для фахівців, бо зразу ж стало бібліографічною рідкістю.

Про проблеми української національної ідеї та культури в “Історії України-Русі” М.М.Аркаса доповідав В.П.Шкварець 27 травня 2000 р. на регіональній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми історії та культури України” в Миколаївському навчально-науковому центрі Одеського національного університету імені І.І.Мечникова.29 Він же виголосив доповідь “Освітньо-виховний ідеал М.М.Аркаса” на Міжнародній науковій конференції в Чернівецькому національному університеті імені Ю.А.Федьковича (5-6 жовтня 2000 р.).

Порівняно недавно в матеріалі про відродження сучасної Миколаївської “Просвіти” В.П.Шкварець досліджує її спадкоємність і наступність щодо Аркасової “Просвіти”, показує неоціниме значення досвіду останньої для діяльності теперішньої “Просвіти” взагалі, Миколаївської – зокрема.30 Його ж перу належать наукові розвідки про поетичну творчість М.М.Аркаса, ненадруковану поему “Гетьман Пилип Орлик” та деякі інші, вихід яких у світ у наукових збірниках, матеріалах наукових конференцій очікується в недалекому майбутньому.

Високо оцінювали композиторський талант М.М.Аркаса його сучасники. Велику увагу цьому аспекту приділяють, про що частково вже мовилося, і сучасні дослідники його спадщини. Так, методист Миколаївського будинку народної творчості Василь Орел наполягав, що з батьком М.М.Аркаса листувався Т.Г.Шевченко, що, на його думку, не могло не відіграти певної ролі, коли Аркас взявся творити музику на поему “Катерина”.31

Це була перша українська опера, в основу якої покладено твір Кобзаря. І в цьому зв‘язку Олександр Климчук писав: “Великий у музиці чоловік зацікавився був Аркасом – Микола Віталійович Лисенко. Вони познайомилися на відкритті пам’ятника І.П.Котляревського у Полтаві (1903 р.), почали листуватися. Лисенко не кривив душею, коли підохочував Миколу Миколайовича до зустрічі в Києві, - хотів прислужитися як-найкраще. Зустріч запізнилася – 1909 року М.Аркаса не стало. Смерть підтвердила його місце в історії музичної культури – ціла Україна відгукнулася на неї болісним жалем. Та про найкращий пам’ятник подбав сам Аркас, залишивши по собі оперу “Катерина” та ще понад 80 обробок народних пісень”.32

Вельми об’єктивну оцінку Аркасу-композитору дав київський науковець Віктор Жадько, який писав: “М.Аркас був професіональним музикантом. Композиторство засвідчувало скоріше симпатії до музики, любов до української пісні, ніж музичний професіоналізм. Основа мелодизму опери “Катерина” – широка кантиленність італійських оперних арій у синтезі з наспівністю українського популярного романсу. Досить емоційна, часом зворушлива в цій емоційності, глибоко наспівна, іноді з пісенним українським забарвленням, мелодія Аркаса вийшла разом з тим одноманітною”.33

І далі він підкреслював: “Опера народилась з потреби дати тогочасному українському драматичному театрові таку виставу, в якій окремі музикальні номери не були б розкидані епізодично протягом усієї п’єси, а становили б цільну й основну лінію її драматичного оформлення”.34

Звичайно, як і завжди, окремі висновки і узагальнення дослідників часом різняться між собою, мають місце якісь розбіжності, свої підходи і світобачення деяких аспектів проблеми. Однак майже всі вони відзначають, як одну з найголовніших просвітницько-культурних заслуг М.М.Аркаса, – це його невідступний і послідовний патріотизм в усій його історичній, музичній, літературній, науково-популярній творчості, громадській діяльності, глибока любов і віра в свій народ, повсякчасна готовність прислужитися йому, принциповість, безкомпромісність і самовідданість у захисті його прав і свобод, рідної мови, культури, звичаїв і традицій. Його безмежна людяність і гуманізм (мабуть, не випадково в Миколаєві один з впливових обласних благодійних фондів назвали іменем М.М.Аркаса), непідробна і постійна увага до простої людини та ін., не могли не позначитися на його творчості, громадській діяльності.

Усі твори М.М.Аркаса написані й опубліковані українською мовою – мовою корінного народу. Хоча це право й бажання, як і багатьом його сучасникам, доводилося постійно утверджувати у жорстокій боротьбі із місцевими властями, царською цензурою, а то й просто з заздрісниками чи недоброзичливцями, або просто з упередженими людьми.

Такі дослідники, як історики В.Г.Сарбей, Т.Березовська, О.Полухіна, В.Задорожний, краєзнавець І.Гармашов та деякі інші, вивчали рід Аркасів, писали про батьків, родину Аркасів. За редакції О.Полухіної була опублікована родинна хроніка Миколи Аркаса-молодшого (онука).35 Науковий співробітник Миколаївського обласного краєзнавчого музею Т.Березовська вивчала, зокрема, останні роки життя дружини М.М.Аркаса – Ольги Іванівни Шишкіної та її дітей: Оксани, Петра і Миколи, подальшу долю М.М.Аркаса – онука.36 Вивченням цих проблем займалася київська журналістка Л.Cамійленко,37 миколаївський письменник В.Бойченко38 та ін.

Як стало відомо з цих та ряду зарубіжних публікацій, Микола Аркас-молодший (онук) після жовтневого перевороту 1917 р. емігрував до Чехії, де провів 20-ті роки. Після Другої світової війни він опинився у Франції, потім – у США. Для свого єдиного сина М.М.Аркас відтворив родинну хроніку, написав двотомну працю “Історія Північної Чорноморщини”, яку було видано в Торонто (Канада). Вступне слово до неї написав видатний український поет і публіцист, емігрант Євген Маланюк. При цьому він підкреслював, що праця Миколи Аркаса-молодшого є “першою в нашій історіографії та й в літературі взагалі, в цілості присвяченої основі нашої Батьківщини – Причорномор’ю... Труд доктора Миколи Аркаса є першою широкозорою монографією тієї, історично вельми важливої епохи нашої Батьківщини, яку ми звемо передісторичною й древньоісторичною”. У своєму вступному слові Є.Маланюк також цитує лист доктора Ярослава Пастернака: “Автор виявляється одним з передових істориків на еміграції, як античного, так і княжого періоду нашої історії... Праця його є цінним вкладом в історіографію України... Деякі частини його праці, як, приміром, опис життя Пантікапея чи зруйнування Ольвії гетами, читаються як історичний роман”.

У зв’язку з цим свого часу Валерій Бойченко, який у власній бібліотеці має ксерокопію цієї “Історії”, писав: ”Час уже нашим історикам створити фундаментальну, узагальнену бібліографію життя й творчості нашого земляка, а також подбати про видання двотомної “Історії Північної Чорноморщини” в Україні”.39

Будемо вважати, що наша книга і є однією з таких спроб. Наскільки це вдалося нам, чи ні, судити фахівцям, широкому загалу читачів, тим, хто не байдужий до рідного краю, своєї України, її історичних постатей, які залишили глибокий слід, багату і різноманітну спадщину на землі. На завершення не можна не відзначити ту величезну роботу, зокрема, з висвітлення і популяризації спадщини М.М.Аркаса, яку вже 10 років проводить колектив редакції газети Миколаївської обласної державної адміністрації і обласної Ради “Рідне Прибужжя”. У цій газеті багато років трудиться і відомий український поет, лауреат Національної премії імені Т.Г.Шевченка, перший Аркасовий лауреат Д.Д.Кремінь.

Починаючи з 1993 р., газета веде єдину в Україні рубрику “А мова – як море...”, яка постійно, двічі на місяць (за 9 років вийшло понад 150 випусків) розповідає про кращих поборників державного статусу української мови, мовну ситуацію в області, в нашій країні, дає конкретні поради та консультації з українського слововживання і культури мови. Ця рубрика не просто філологічна, а державотворча. Ніколи вона не забуває і про М.М.Аркаса.

В 1998 р. рубрику “А мова – як море...” відзначено Республіканською премією засобів масової інформації. Керує нею палкий поборник українського слова, знаний фахівець, педагог, журналіст “Рідного Прибужжя”, лауреат премії ім. М.М.Аркаса Семен Володимирович Тупайло.

Вочевидь, історичний огляд спадку М.М.Аркаса буде дещо неповним, коли не зазначимо, що саме “Рідне Прибужжя” першим в Україні опублікувало 2 лютого 1993 р. статтю киян, доктора історичних наук, професора В.Г.Сарбея і кандидата історичних наук, доцента Г.М.Курас “А була поема...” про ненадруковану поему М.М.Аркаса “Гетьман Пилип Орлик” та саму поему.40 Через рік, у 1994 році, В.Г.Сарбей вмістив поему у своїй передмові до Одеського перевидання “Історії України-Русі” М.М.Аркаса.41 Тоді ж науковий співробітник Миколаївського обласного краєзнавчого музею, старший викладач Миколаївської державної аграрної академії Т.В.Березовська, опублікувала у миколаївській газеті “Щотижня” свою розвідку “Аркаси: доля знаменитої родини”, в якій висвітлила останні роки життя дружини М.М.Аркаса – Ольги Іванівни Шишкіної та її дітей: Оксани, Петра та Миколи. Описала вона і подальшу долю М.М.Аркаса-онука.42

Не спадала активність миколаївських дослідників і в наступні роки. Так, відомий краєзнавець-філолог О.А.Добровольський у своїй ґрунтовній книзі “Крізь тисячоліття. Історія Миколаївщини в топонімах” стисло подав фрагменти про Аркасів, села Богданівку та Христофорівку, їх топоніміку та ін.43

У науковому збірнику Всеукраїнської наукової конференції у м. Миколаєві з проблем історії Півдня України (27-28 квітня 1999 року) Л.А.Ржепецький надрукував статтю, присвячену подорожі М.М.Аркаса до Одеси напередодні відкриття Миколаївської “Просвіти”.44 У 2000 р. у миколаївському видавництві “Тетра” побачили світ «Очерки истории культуры Южного Прибужья (от истоков до начала XX века)». В книзі I «Из прошлой культурной жизни на Николаевщине» її автори О.Ф.Ковальова і В.П.Чистов подали фрагменти про Аркасів, діяльність Миколаївської “Просвіти”.45

 У 2000 р. старший викладач Миколаївської державної аграрної академії Ф.І.Кокошко захистив у Донецькому національному університеті кандидатську дисертацію з проблеми діяльності культурно-освітніх організацій Півдня України в період культурного піднесення (1917 – кінець 1920 рр. XX ст.), у якій чомусь абстрагувався від “просвіт”, згадує про них лише фрагментарно.46 І це при тому, що вивчав діяльність Миколаївської “Просвіти”, виступав із доповідями, а відповідні публікації включив до свого автореферату дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.47

До речі миколаївські письменники і поети В.П.Бойченко, Д.Д.Кремінь та ряд інших присвятили окремі свої твори М.М.Аркасу. А лауреат премії ім. М.М.Аркаса, талановитий поет Анатолій Харланович з м. Вознесенська у своїй добірці віршів “Із плину днів” писав, що на вірш “Сюжет” надихнуло його ознайомлення із щоденниковими записами П.Г.Тичини: “Переробив я “Катерину” Аркаса. Наспівував собі, чи правильно слова лежать, наголоси виправляв”.

Наводимо цей вірш повністю:

Прочитав – не повірив очам.

“Катерину” Аркаса Тичина

На дозвіллі у Гаграх правив:

Чи належнеє місце словам

І чи наголос вірно державить?..

 

А у Гаграх блискучий балкон

І Тичина вдивляється в море.

А над ним – наче хто молоком

Позаляпував неба простори.

 

То чумацького шляху безкрай

Українці уперше проклали...

Ти нас, Боже, за це не карай,

Що і там ми своє написали.48

 

19-20 грудня 2000 р. відбулася III Миколаївська обласна краєзнавча конференція “Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження”. У виданих матеріалах уміщено ще декілька статей про М.М.Аркаса.49

Життя триває, діяльність, наукові пошуки продовжаться, тому неминучі нові знахідки і надбання. Цьому, зокрема, сприятиме і діяльність створеної в Миколаївському інституті Національного університету “Києво-Могилянська Академія” лабораторії з вивчення спадщини М.М.Аркаса, над дослідженням якої вже працюють і окремі аспіранти цього навчального закладу. Так аспірантка В.І.Андріяш опублікувала статтю “Лекції М.М.Аркаса про українське козацтво”,50 а 24 травня 2001 р. виступила з доповіддю на тему “Діяльність М.М.Аркаса зі створення українських шкіл на Миколаївщині” на IV історико-культурологічних слов‘янознавчих читаннях у м. Миколаєві у Південнослов’янському інституті “Слов‘янський університет”.51

До 150-річчя від дня народження великого Аркаса провід Миколаївського обласного об‘єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта”, зокрема, М.С.Загородній, В.П.Бойченко та ін., докладали величезні зусилля з тим, щоб заснувати і налагодити видання хоча б щомісячної газети “Аркасівська вулиця”, що з часом може стати, безперечно, одним з центрів вивчення та поширення знань про спадщину М.М.Аркаса серед найширшого загалу. Перше число “Аркасівської вулиці” за листопад 2000 р. у грудні вийшло з друку, де подано і статтю про М.М.Аркаса.52 У  другому числі цієї газети за грудень 2000-го року опубліковано чергову розвідку Т.В.Березовської з цієї ж проблематики.53

Вважаємо, що настав час для перевидання бібліографічного покажчика різноманітних публікацій про Аркасів(більше 200),54 який подано в “Родинній хроніці”. Однак доведено його тільки до 1999 року, коли вийшла в світ ця хроніка.55

 

 

  1. Радянська енциклопедія історії України. - Том І.- К.:УРЕ.-1969.-С.72.
  2. Кауфман Л.С. М.М.Аркас. Нарис про життя і творчість.-К.: 1958.
  3. Новицкий А. Книга об Аркасе // Советская Украина.-1959.-№2.-С.169.
  4. Карпенко В. Тут, біля самого моря. Нариси, есе.-К.:1989.-С.164-165.
  5. Камінський Ф. Листування Лесі Українки з М.М.Аркасом // Науково-інформативний бюлетень архівного управління УРСР.-1963.-№4(60).-С.48.
  6. Аркас Микола // Енциклопедія українознавства, том І. Репринтне відтворення видання 1955-1984 років. - Львів: 1993.-С.58.
  7. Семчишин Мирослав. Тисяча років української культури. Друге фотовидання. -  К.: АТ “Друга ризка” МП “Фенікс”.-1993.-С.50-51, 343.
  8. Бойченко В. Вшануймо Аркаса! // Культура і життя.-1989.-22 травня.
  9. Сарбей В.Г. М.М.Аркас – активний популяризатор української культури і мови в Миколаєві початку XX ст. // Тези доповідей і повідомлень.-К.: 1989.-С.70-72.
  10. Іванов В.Ф. М.М.Аркас – миколаївський просвітитель кін. XIX – поч. XX ст. // Там само: -С.72-73.
  11. Полухіна О. М.М.Аркас: музика та історія // Південна правда.-1990.-27 жовтня.
  12. Аркас Микола. Історія України-Русі. Вступне слово і коментарі В.Г.Сарбея. -Факс. вид. - К.: Вища школа.-1990.-456 с: іт.

12а. Джерела духовності. Науково-практична конференція до 140-річчя М.М.Аркаса (тези).-Миколаїв: 1993.-108с.

13.  Гімназійна родина.-№3(9).- Вересень 2000 року.

14.  Історія української культури. - Миколаїв: 1996.-С.120.

15.  Цимбал М.М., Шкварець В.П. М.М.Аркас як фундатор і засновник, перший голова Миколаївської “Просвіти” // Проблеми історії національного руху в Україні (до 1917 р.). Тези доповідей. Частина третя.-Київ-Миколаїв.-1992.-С.44-45.

16.  Кондрашов В.Ф. Вірний син України // Радянське Прибужжя.-1992.-27 жовтня; Бойченко В. Повернення видатного земляка // Там само; Жадько В.О. Історик з Богданівки, або Аркасові леви // Голос України.-1993.-27 січня.

17.  Митці України.-К.: УРЕ.-1992.

18.  Валович Олексій. Історик Аркас // Слава і честь.-1993.-13 січня.

19.  Історія України в особах. За редакцією В.П.Шкварця. - Миколаїв: 1993.-С.21-22.

20.  Короткий довідник з історії України. - К.: Вища школа.-1994.-С.20; Малий словник історії України. За редакцією В.Смолія.-К.: Либідь.-1997.-С.46.

21.  Корифеї української науки. Нариси про видатних діячів науки і техніки. - Миколаїв: 2000.-С.166-167; Шкварець В.П., Шитюк М.М. Історія держави і права України. - Миколаїв: 1999.-С.93, 105-106.

22.  Аркас Микола. Історія України-Русі.-Одеса.-Маяк.-1994.-С.393.

23.  Шкварець Валентин. Микола Аркас // Тернопіль.-1995.-№1.-С.43-45.

24.  Тези Першої обласної наукової краєзнавчої конференції “Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження”. - Миколаїв: 1995.-С.151-158.

25.  Матеріали II-ї Миколаївської обласної краєзнавчої конференції “Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження”. - Том ІІ. Історія і культура. - Миколаїв: 1997.-С.3-9.

26.  Павлик І.С., Тригуб П.М., Білюк О.В. Історія Миколаївщини. Навчальний посібник для учнів 7-11 класів загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів. - Миколаїв: 1996.-С.3, 44-45.

27.  Матеріали Міжнародної наукової конференції “Відродження української державності: проблеми історії та культури” 13-16 травня 1996 р., м. Одеса. - Частина І.-Одеса:-1996.-С.198,265.

28.  Шануючи пам’ять патріота України. Документи і матеріали про життя та діяльність М.М.Аркаса. - Миколаїв: 1997.-C.98.

29.  Шкварець В.П. Проблеми української національної ідеї та культури в “Історії України-Русі” М.М.Аркаса // Регіональна науково-практична конференція “Актуальні проблеми історії та культури України”. 27 травня 2000 р. Збірник наукових праць. – Миколаїв – Одеса: 2000. – Т.1. – С.79-91.

30.  Актуальні проблеми історії та культури України. Збірник наукових праць. - Частина перша.-Миколаїв-Одеса.-2000.-С.214-220.

31.  Шкварець В.П. Відродження Миколаївської “Просвіти” // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. - Випуск 7.-К.: Рідний край.-1999.-С.239-243.

32.  Орел В. Такий був Микола Аркас // Україна.-1979.-№29.-С.12.

33.  Климчик О. “... Осьміливсь і я свого додати” // Україна.-1978.-№4.-С.18.

34.  Жадько В. Історик з Богданівки, або Аркасові леви // Голос України.-1993.-27 січня.

35.  Там само.

36.  Микола Аркас - молодший. З родинної хроніки... – За загальної редакції О.Полухіної. - Миколаїв: 1993.

37.  Березовська Т. Аркаси: доля знаменитої родини // Щотижня.-1993.-16 січня; Її ж. Приватне листування флігель-ад‘ютанта Миколи Андрійовича Аркаса з дружиною Софією Петрівною, 1853-1856 рр. (з колекції Миколаївського краєзнавчого музею) // Актуальні проблеми історії та культури України. Збірник наукових праць. Частина II. – Миколаїв – Одеса. – 2000. – С.41-46.

38.  Cамійленко Л.Слідами родини Аркасів // Вісті з України.-1991.-№32.

39.  Бойченко В. Оба ми Миколи, або забутий син Аркасового роду // Щотижня.-1992.-28 лютого; Його ж. Ще один Аркас! // Радянське Прибужжя.-1992.-18 лютого.

40.  Бойченко В. Про нас говорять // Рідне Прибужжя.-2000.-14 вересня.

41.  Рідне Прибужжя. – 1993. – 2 лютого.

42.  Сарбей В.Г. Микола Аркас і його “Історія України-Русі” // Аркас М. Історія України-Русі. – С.9-10.

43.  Березовська Т.В. Аркаси: доля знаменитої родини // Щотижня. – 1993. – 16 січня.

44.  Добровольський О.А. Крізь тисячоліття. Історія Миколаївщини в топонімах. – Миколаїв: Можливості Кіммерії. – 1998. – С.25, 86-88.

45.  Ржепецький Л.А. “...Не цуратися і любити своє слово, свою мову...” (М.Аркас і діяльність товариств “Просвіта” в Україні на початку XX століття. За бібліотечними архівами).// Історія Півдня України від найдавніших часів до сучасності: проблеми національного, політичного, соціального, економічного, технічного, правового, релігійного, та культурного розвитку. Збірник наукових праць. – Частина II. – Миколаїв – Одеса: 1999. - С.117-120.

46.  Ковальова О.Ф., Чистов В.П. Очерки истории Южного Прибужья (от истоков до начала XX века). // Из прошлого культурной жизни на Николаевщине. – Книга I. – Миколаїв: Тетра. – С,49-50, 50-51, 52-53, 165-170.

47.  Кокошко Ф.І. Діяльність культурно-освітніх організацій Півдня України в період культурного піднесення (1917 – кінець 1920 рр. XX ст.) // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. – Донецьк: 1999. – С.5.

48.  Див.: наприклад: Кокошко Ф.І. Освітницька діяльність товариства “Просвіта” // I-а Миколаївська обласна краєзнавча конференція, присвячена 50-річчю Великої Перемоги. Тези доповідей та повідомлень. – Миколаїв: 1995. – С.53-57; Його ж. Культурно-просвітницькі організації на Миколаївщині  // “Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження.” Обласна наукова краєзнавча конференція. Тези доповідей і повідомлень. – Миколаїв: 1995. – С.159-161.

49.  Харланович А.Із плину днів. Сюжет. //  Рідне Прибужжя. – 2000. – 7 листопада.

50.  Андріяш В.І. Лекції М.М.Аркаса про українське козацтво // Українська державність: проблеми історії, права, економіки, мовознавства, філософії, політології та культури. Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 10-й річниці Незалежності України. Збірник наукових праць. – Том I. – Миколаїв – Одеса: 2001. – С.225-230.

51.  Див.: Традиції слов‘янського просвітництва: шлях крізь століття. Наукова конференція. Програма. 24-25 травня 2001 р. – Миколаїв: 2001. – С.5.

52.  Бойчук С.В. Приватна бібліотека родини Аркасів та видання, що зберігаються в бібліотеках та архівах м. Миколаєва. // III Миколаївська обласна краєзнавча конференція “Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження.”. – Миколаїв: Атом. – 2000. – С.165-170; Чистов В.П. Музика в “Просвіті”. – Там само. – С.223-226; Шкварець В.П. З рукописної спадщини М.М.Аркаса: Неопублікована поема “Гетьман Пилип Орлик”. – Там само. – С.174-277.

53.  Богун В. Микола Аркас.// Аркасівська вулиця. – Число 1. – Листопад. – 2000-й рік.

54.  Березовська Т. Микола Аркас: сторінки юнацького щоденника. // Аркасівська вулиця. – Число 2. – Грудень. – 2000-й рік. 

55.  Див.: Микола Аркас-молодший. З родинної хроніки... – За загальної редакції О.Полухіної.

 

 

Vyzer O. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.   МОУНБ. Всі права застережено