Чорногуз Олег Федорович— найвідоміший сучасний український письменник-сатирик, автор першого українського сатиричного роману. Твори Олега Чорногуза перекладені на 22 мови світу.
Народився 15 квітня 1936 рокуу селі Іванів на Вінниччині. Після закінчення Івано-Франківської школи № 5 вступив до Чернівецького військового училища, але згодом покинув навчання і вступив на факультет журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка, який закінчив 1964 року. Понад 20 років Олег працював у журналі «Перець». “Перець” на той час був одним із найвідоміших сатирично-гумористичних ілюстрованих часописів СРСР. Пройшов шлях від фейлетоніста до головного редактора.
Серед найвідоміших книг письменника: повість «Голубий апендицит» (за яку і автор, і редакція журналу «Прапор» були піддані компартійній критиці, зокрема й у московській «Правді»); книги гумору та сатири «Портрет ідеала», «Сіамський слон», «Веселі поради», «Між нами кажучи», «Сповідь старого холостяка», «Як доглядати Зевса», «Українські колобки» та інші, а також сатиричні романи: «Аристократ» із Вапнярки» (написаний 1973, опублікований 1979 р.), «Претенденти на папаху» (1983), «Вавілон на Ґудзоні» (1985), «Я хочу до моря» (1974, знятий з друку, опублікований 1989 р.), «Дари піґмеїв» (2005), «Примхи долі» (2006), «Золотий скарабей» (2007), «Ремезове болото» (2007), «Гроші з неба» (2009), «Твори» (в 2 т., 1986), «Твори» (в 7 т., 2006).
Письменник – лауреат низки премій: Остапа Вишні, Івана Багряного, родини Воскобійників, Євгена Плужника, Михайла Стельмаха, Олеся Гончара, Степана Руданського, Нобельської премії за сатиру і гумор, “Коронації слова”. Заслужений діяч мистецтв України, лауреат відзнаки “Золотий письменник України”. Нагороджений орденами князя Ярослава Мудрого V ступеня і Святого Володимира Великого, відзнакою Президента України – Хрестом Івана Мазепи.
Та найкращим визнанням називав відгуки своїх читачів. Згадує лист від доньки одного читача, який сильно хворів. Лікарі не давали надії, рідні вже й труну приготували. А той попросив дружину почитати “щось смішне”. Жінка читала, сидячи біля ліжка день у день твори Чорногуза, і він почав усміхатися. Хтозна, з якого дива чоловік очуняв, вийшов з лікарні й порубав труну. Прожив після того ще вісім років. За силу сміхотерапії рідні дякували Олегу Федоровичу.
8 жовтня 2022 року Олег Чорногуз, у віці 86 років, відійшов у засвіти після тривалої хвороби. На Вінниччині заснували нову літературну премію для гумористів імені уже самого Олега Чорногуза.