Французький романіст і драматург Роже Мартен дю Ґар (1881-1958) – лауреат Нобелівської премії 1937 р.
Мартен дю Ґар народився у приміському районі Парижа Неї-сюр-Сен. Майбутній письменник здобув вищу освіту у найкращому архівно-історичному учбовому закладі Франції – «Еколь дю Шарт», отримавши диплом палеографа-архівіста. Оселившись у Парижі, він півтора роки працював над своїм романом, але твір залишився незавершеним.
Навесні 1908 р. Мартен дю Ґар створює та видає за свої кошти роман «Становлення» і з цього моменту стає професійним літератором. Величезний успіх автору приніс роман «Жан Баруа» (1913).
Під час Першої світової війни Мартен дю Ґар служив у французькій армії, після 1919 р. працював у паризькому театрі, у 1920 починає писати свій знаменитий роман «Сім’я Тібо» (1922-1940).
У 1937 р. Мартену дю Ґару присуджується Нобелівська премія «за художню силу й правду в зображенні людини, а також найбільш суттєвих сторін сучасного життя». Сам письменник зазначив, що він вітає «незалежну особистість, котра уникає спокуси фанатичних ідеологій і зосереджена на самопізнанні».
Узимку 1941 p. в окупованій Ніцці Мартен дю Ґар почав збирати матеріал для свого останнього (незавершеного) роману «Щоденник полковника Момора». У 1944 р. він був змушений переховуватись від гестапо.
За кілька місяців до смерті письменник привів у порядок свої папери, у тому числі листування та щоденник за 1915-1949 рр. І листи, і щоденник були передані до Національної бібліотеки в Парижі, де зберігалися не роздрукованими протягом 25 років.
Фото з сайту: https://uk.wikipedia.org/