Віталій Сергійович Губаренко
/ 0
- Деталі
- Хіти: 191
«Не уявляю, чим іншим хотів би я займатися. Мабуть, цей вибір здійснила за мене доля, бо не було нічого, що могло б вплинути на моє рішення ззовні», – саме так говорив про своє творче покликання Віталій Сергійович Губаренко (13.06.1934 - 5.05.2000) – український композитор, народний артист України, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Державної Премії України імені Т. Шевченка.
Займатися творчістю Віталій Сергійович вирішив ще під час навчання у школі, навіть всупереч волі батьків, настільки потужним було його прагнення до музики. Першим вчителем Віталія з композиції у Харківському музичному училищі був Олександр Жук.
У 1960 р. В. Губаренко закінчив Харківську Державну консерваторію, де навчався у Дмитра Клебанова. Незважаючи на прекрасну перспективу кар’єри викладача у Харківській консерваторії та музичному училищі, куди його запросили після закінчення консерваторії, Губаренко відмовився від гарантованого заробітку та без вагань віддався творчій діяльності.
Найважливішою частиною творчої спадщини митцяє 13 опер, серед яких «Альпійська балада», опера-балет «Вій» (за мотивами повісті Миколи Гоголя «Свати мимоволі»), дві моноопери – ліричні диптихи: «Листи кохання» та «Самотність», опера-ораторія «Згадайте брати мої» (за мотивами творчості Т. Шевченка). Лібрето до більшості творів композитора написала його дружина Марина Черкашина-Губаренко.
Звертався композитор і до оркестрових, камерно-вокальних, інструментальних творів, до обробок народних пісень - симфонічна поема «Купало», вокальні цикли «Квіти і настрої», «Осінні сонети», симфонія для солістів і симфонічного оркестру на поему Т. Шевченка «De Profundis».
#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо