Пропонуємо вашій увазі аудіозаписи уривків творів Миколи Вінграновського

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 117

Друзі, Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека продовжує реалізацію проєкту «Книги без бар’єрів: аудіобібліотека для людей з вадами зору». Пропонуємо вашій увазі аудіозаписи уривків творів Миколи Вінграновського.

Письменник народився 7 листопада 1936 р. в місті Первомайськ Миколаївської області. На його долю припала війна та тяжкі повоєнні роки. У 1955 р. юнак вступив до Київського театрального інституту мистецтв ім. Івана Карпенка-Карого на акторський факультет. Пізніше познайомився з метром українського мистецтва Олександром Довженком, який допоміг йому в подальшому навчанні. Після отримання освіти Микола Вінграновський працював актором на кіностудії імені О. Довженка, а згодом режисером.

Микола Вінграновський вдало поєднував режисуру з письменством. Як поет він дебютував у 1957 р. у журналі «Дніпро» добіркою з двох віршів – «Дитинство» і «Батькова пілотка», пізніше з’явилися публікації у журналах «Жовтень» (нині «Дзвін»), «Вітчизна» та «Прапор» (нині «Березіль»). Справжній успіх письменнику принесла добірка з 12 віршів під назвою «З книги першої, ще не виданої», що була надрукована у 1961 р. в газеті «Літературна Україна» від 7 квітня. У 1962 р. побачила світ його перша збірка «Атомні прелюди», яка містила 48 поезій. Через деякий час було видано книгу поезій «Губами теплими і оком золотим». Остання збірка поезій митця «Любове, не прощавай!» вийшла у 1997 р.

Водночас із поезією Микола Степанович писав і прозу. З-під його пера з’явилися повісті й оповідання, найвідомішими з яких є: «Первінка» (1971), «Сіроманець» (1977), «Літо на Десні» (1983) та ін. Саме вони були визнані найкращими прозовими творами письменника, у яких відтворено світ дитинства та співіснування людини і живої природи. У 1984 р. письменник отримав Державну премію України імені Тараса Шевченка (нині Національна премія України імені Тараса Шевченка) за збірки «Літній ранок» (1976), «Літній вечір» (1979), «Ластівко біля вікна» (1981) та «На добраніч» (1983).

Нa відміну від багатьох шістдесятників, які з кінця 80-х років минулого століття захопилися політикою, письменник зберіг вірність творчому покликанню: «Мене ніколи не вабила політика, бо я завжди маю роботу, яку люблю ... Загалом же поет – до сорока років, великий поет – до тридцяти, а що робити далі? Тому багато йдуть у політику. А я пишу прозу і знімаю фільми». У 90-х рр. М. Вінграновський активно знімав фільми, серед яких: «Довженко. Щоденник 1941-1945» (1993), «Гетьман Сагайдачний» (1999) та ін.

У творчому доробку відомого митця – десять поетичних збірок, дев’ять повістей, один роман. Він зіграв вісім ролей і зняв 14 фільмів.

26 травня 2004 р. внаслідок тяжкої хвороби Микола Вінграновський відійшов у засвіти.

Ім’ям Миколи Вінграновського названа одна з найбільших вулиць м. Первомайська, де народився поет, а також вулиці у м. Миколаєві, Києві, Білій Церкві. Твори письменника введені до програми з української літератури для початкових та старших класів середньої школи.

Прослухати аудіозаписи уривків творів Миколи Вінграновського ви можете на ютуб-каналі «Миколаївська ОУНБ» (https://surl.lu/edqrei).