Засідання постійної наукової студії «Освіта Миколаївщини: нові наукові орієнтири» за темою «Розстріляне відродження: повернення із забуття»
/ 0
- Деталі
- Хіти: 69
13 травня відбулося онлайн-засідання наукової студії «Освіта Миколаївщини: нові наукові орієнтири» за темою «Розстріляне відродження: повернення із забуття», що було приурочене до Дня пам’яті жертв політичних репресій. Мета засідання – популяризація творчої спадщини митців 20-30-х років XX століття, осмислення феномену «Розстріляного відродження» у культурному та історичному вимірах, висвітлення досліджень науковців закладів вищої освіти м. Миколаєва з даної тематики.
Участь у заході взяли представники Департамент освіти і науки Миколаївської ОДА, Миколаївський ОІППО, Миколаївського обласного центру пошукових досліджень та редакційно-видавничої діяльності, науковці, викладачі та студенти @ЧНУ ім. Петра Могили, Mykolayiv National Agrarian University (MNAU), Admiral Makarov National University of Shipbuilding, Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, ВСП Миколаївський будівельний фаховий коледж КНУБА.
Модераторка заходу – заступник директора з наукової роботи Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека Наталія Моісеєва – зазначила, що вивчення та обговорення теми «Розстріляного відродження» не лише відновлює історичну справедливість, а й слугує потужним нагадуванням про цінність свободи творчості та неприпустимість політичних репресій.
Начальник відділу професійної (професійно-технічної) освіти, координації діяльності вищої освіти, науки управління професійної (професійно-технічної), вищої освіти та кадрового забезпечення департаменту освіти і науки Миколаївської обласної військової адміністрації Юлія Віннік привітала учасників заходу та підкреслила, що дослідження науковцями цього періоду повертає з забуття імена талановитих митців, чия творчість була насильно перервана та замовчувана радянською владою та сприяє відновленню української культурної спадщини та національної ідентичності.
Кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства Миколаївського національного аграрного університету Ганна Побережець розповіла про трагічні долі представників «Розстріляного відродження», які були під політичним тиском тоталітарного режиму. Підкреслила, що цей період, попри свою трагічність, залишив глибокий слід в історії Україні.
Кандидат історичних наук, доцент, керівник Миколаївського обласного центру пошукових досліджень та редакційно-видавничої діяльності Сергій Макарчук розкрив сутність механізму масових репресій сталінської доби 1937-1938 рр, відомої як «великий терор». Розповів про діяльність «Миколаївської трійки», яка складалася з керівництва обласного НКВС, прокуратури та обкому партії і за рішеннями якої багато мешканців Миколаївщини були незаконно ув’язнені або засуджені до розстрілу.
Доктор історичних наук, завідувач кафедри філософії освіти, теорії й методики суспільствознавчих предметів Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Ігор Ніколаєв розповів про ключові чинники репресивно-каральної політики більшовицького режиму проти освітянської спільноти Миколаївщини у 1937 р., а також навів приклади деяких карних справ.
Олександр Грищенко, кандидат філологічних наук, доцент ПЗВО «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика», висвітлив історію харківського будинку «Слово», що був зведений як осередок української літературної еліти епохи «Розстріляного відродження» та став трагічним символом сталінських репресій, та розповів про долю мешканців будинку.
Наталія Лебединцева, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології та міжкультурної комунікації Чорноморського національного університету ім. Петра Могили присвятила свій виступ естетиці смаку в українській поезії 20-х рр. ХХ ст. та підкреслила, що гастрономічні образи використовувалися митцями для передачі відчуттів, емоцій, соціальних реалій та політичних настроїв у суспільстві.
Доцент кафедри української мови, літератури і методики навчання Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова Інна Родіонова висвітлила тематику флористичної символіки в поезії Михайла Драй-Хмари в лінгвокультурологічному аспекті. Підкреслила, що в поезії письменника зображено численні пейзажні замальовки, що створюють виразний національний колорит українських краєвидів.
Щиро дякуємо усім учасникам заходу за представлені доповіді та інформаційні матеріали, що розкрили тему з різних аспектів та надихнули на подальше вивчення творчості митців доби «Розстріляного відродження».
