Лауреаткою Нобелівської премії з літератури у 2024 р. стала південнокорейська письменниця Хан Канг (нар. 1970 р.).
Українська літературна критикиня Богдана Романцова писала: «Тіло, біль, творчість, жах і краса – теми, що сплітаються, поєднуються у творчості Канг, ніби гілки міцного дерева. Це добра і дуже тривожна література. Пасує нашому часу».
Майбутня нобеліантка навчалася у приватній середній школі Пангмун, вивчала корейську філологію в університеті Йонсе у Сеулі. Працювала як репортер у журналі «Saemteo». У 2007-2018 рр. обіймала посаду професора кафедри творчого письма в Сеульському інституті мистецтв.
Літературну кар’єру Хан Канг розпочала з декількох віршів, зокрема «Зима в Сеулі», опублікованих 1993 р. у журналі «Література і суспільство». Відомою авторка стала після публікації першої збірки оповідань «Кохання в Йосу» (1995).
Творчий доробок письменниці включає романи «Чорний олень» (1998), «Плід моєї жінки» (2000), «Твої холодні руки» (2002), «Віє вітер» (2010), «Уроки грецької» (2011), «Вогняна саламандра» (2012), «Людські вчинки» (2014), «Біла книга» (2016), «Не прощаюся» (2021), збірку поезій «Я поклала вечір у шухляду» (2013).
Коли Хан Канг опублікувала збірку есеїв «Тихо проспівані пісні» (2007), вона випустила також й CD-диск з піснями власного написання і виконання. Її найвідоміший роман «Вегетаріанка» (2007) у 2009 р. був екранізований, а у 2016 р. отримав Міжнародну Букерівську премію.
Голова Нобелівського комітету Андерс Ольссон зазначив, що «у своїй творчості Хан Канг стикається з історичними травмами та невидимими наборами правил, і в кожній своїй роботі викриває крихкість людського життя. Вона має унікальне усвідомлення зв’язків між тілом і душею, живими та мертвими, а у своєму поетичному та експериментальному стилі стала новаторкою в сучасній прозі».
Фото з сайту: https://www.nobelprize.org/prizes/literature/2024/han/facts/