Це свято започаткували у 2009 році з благодійною метою - для збору коштів на їжу та підтримку дітей, які голодують у країнах, що розвиваються.
Приготування каш стало можливим тоді, коли люди навчилися обробляти й варити зернові культури. Більше про це - у книзі О. Снігур «Як упіймати сніданок. Коротка історія їжі» (Київ: @Портал, 2024).
Першою культурою, яку освоїло людство, було просо. Саме з нього готували пшоняну кашу, яка мала важливе обрядове значення у наших предків: «Баба-повитуха, яка приймала дитину при народженні, купувала новий горщик, перебирала пшоно, молилася. У день хрестин вона приносила в чистій хустині до столу кашу - символ продовження життя та щасливої долі дитини». Рецепт цієї каші та опис традицій ви знайдете у книзі М. Морозенко «Наші звичаї і традиції» (Київ: @Агенція «ІРІО», 2023).
Каша - це не лише давня страва, а й ідеальний сніданок. Адже, як зазначається у книзі «Готуємо по-домашньому» (Харків: @Vivat, 2020): «Страви з круп добре збалансовані, поживні, смачні й дуже корисні. А завдяки різноманіттю інгредієнтів каші ніколи не набридають».
Каша - це страва, з якої дитина починає знайомство з їжею. Детальніше про харчування дітей дізнаєтесь з книги Л. Б. Бєлянської «Здорове і правильне харчування для вашого малюка від 0 до 5» (Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2011).
Теплі спогади про кашу знаходимо в художній літературі. Юрій Винничук у романі «Танґо смерті» (Харків: @Фоліо, 2018) пише: «…коли сідав за стіл, де вже чекала манна каша з родзинками та горішками, набирав повну ложку рідкого майового меду і тонюсіньким струмочком дзюркотів на поверхню каші…».
А Туве Янссон у книзі «Країна Мумі-тролів» (Львів: @Видавництво Старого Лева, 2018) згадує: «…Мама не сварилася, а поцікавилась у Старого Пана, чи немає у нього басейну з доброю теплою молочною кашею».
Каша - це і частина автентичної української кухні. Євген Клопотенко у книзі «Зваблення їжею з українським смаком» (Київ: @Книголав, 2021) відновлює давні рецепти, зокрема качану кашу.
Улюбленою стравою Івана Франка була засипана капуста з пшоном. Рецепт можна знайти у книзі І. Лильо «Львівська кухня» (Харків: @Факт, 2016).
Є в українській кухні «польова каша» - куліш - пшоняна страва на м'ясній юшці або на воді, яку затирають салом із цибулею і часником. Куліш за способом приготування схожий на крупник, але готується переважно з пшона. Готували його чумаки в далекій дорозі і козаки під час військових походів, щоб набратися сили. Рецепт цієї страви знайдете в книзі «Український святковий стіл. Від Закарпаття до Слобожанщини», уклад. Л. В. Лапшина (Харків: @Vivat, 2018).
Напевне, найсмачнішою кукурудзяною кашею є банош - гуцульська традиційна страва, зварена з кукурудзяної крупи на вершках або сметані. Банош, як і бринзу, споконвіку готували лише чоловіки, тому що вівчарство і все, що з ним пов'язано, вважалося чоловічою справою. А чому банош? Бо був ґазда Банош, і йому ґаздиня казала: їж, Банош, їж, Банош. Так і вийшла страва банош. А от приготування гуцульського баноша докладно описано у книзі «Казкарня «Оце кухня!» (Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2022).
Пропонуємо також звернути увагу на кулінарні видання з фонду @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, де знайдете чимало рецептів каш:
- О. А. Попова «Готуємо в мікрохвильовій печі: найсмачніші сніданки, обіди, вечері» (Донецьк: @БАО, 2008);
- В. Яковлєва «Швидка кулінарія для лінивих» (Донецьк: @БАО, 2009).ü
Нехай каша буде не лише стравою на вашому столі, а й джерелом затишку та добрих традицій!
#МиколаївськаОУНБ #гастрономічнийкалендар #каша