Неможливо уявити веселий вечір в ресторані чи іншому подібному закладі без бару й алкогольних напоїв. Бармени, творці вишуканих коктейлів та святкового настрою, є обов’язковими дієвими особами різних вечірок, корпоративів, інших урочистостей, які відбуваються в клубах чи ресторанах. На перший погляд, сама професія бармена вже є святом, бо складається з живого спілкування, демонстрації висококласної майстерності, безтурботної атмосфери відпочинку. Але насправді це дуже нелегка робота, яка вимагає не лише творчого підходу, а й багатьох знань та здібностей. Кожного року 6 лютого представники цієї професії святкують Міжнародний день бармена.
6 лютого — день пам’яті католицького святого Аманда, і саме його обрали днем свого професійного свята бармени в 2008 році. Засновниками ідеї стали українці — клуб «Докер паб» у Києві та Міжнародний центр бармена «Planet Z». Відтоді 6 лютого святкувати Міжнародний день бармена стали в Україні, Росії та деяких інших країнах. День Святого Аманда було обрано для цієї події не випадково.
Аманд народився у Франції близько 584 року. Попри волю своєї родини, у віці двадцяти років юнак вирішив присвятити життя Богу і став ченцем. П’ятнадцять років він провів у місті Бурж, навчаючись у місцевого єпископа. Весь цей час він жив у аскетичних умовах, а в його раціоні були лише хліб та вода. Потім Аманд здійснив паломництво до Риму, а повернувшись до Франції у 629 році, отримав посаду єпископа без певної єпархії. Його завданням було привертати людей до християнства, і незважаючи на значний супротив, особливо з боку місцевих феодалів, Аманду вдалося охрестити багатьох людей.
Появою професії бармена в її сучасному розумінні світ завдячує Сполученим Штатам Америки. В середині XIX століття, коли в країні почалися часи «золотої лихоманки», в районах видобутку золота місцеві крамниці стали торгувати алкоголем. Щоб відділити зону зі спиртним від решти торговельного залу, почали встановлювати бар’єри, які згодом отримали вигляд барних стійок. Простір за барною стійкою назвали баром, а людей, що працювали в ньому — барменами. Поступово в майже в усіх закладах харчування, а також в готелях з’явилися бари.
Коктейлі, тобто суміш різних алкогольних напоїв, теж виникли в Сполучених Штатах. Винахідником коктейлю вважають Джеррі Томаса, який працював за барною стійкою багато років та є автором відомої книги для барменів «Bartender´s Guide».
В часи «сухого закону» бари стали маскуватися під нічні клуби, а якість нелегального алкоголю залишала бажати кращого. Тому саме в 1920-ті роки коктейлі набувають великої популярності — за допомогою міксування бармени покращували смак напою. Так з’явилися відомі коктейлі Long Island, White Lady, Mary Pickford та багато інших.
Не всі американські бармени хотіли займатися протизаконною діяльністю, тому деякі з них переїхали до країн Європи. Завдяки барменам-емігрантам європейська барна культура дуже збагатилася. Так, бармен Гаррі Кредон, що працював у Лондоні в готелі Savoy, був улюбленцем англійської публіки. Бар готелю навіть стали називати «американським».
Довгий період робота бармена вважалася в основному гідною для підробітку молодих людей, але останнім часом ставлення до цієї професії змінюється на краще. Для багатьох це справжнє покликання, крім того, створено багато спеціальних шкіл та курсів для барменів, які надають необхідні знання та підготовку. Наприклад, Європейська школа барменів має свої відділення в 25 країнах світу.
Джерело:
DAYTODAY
https://daytoday.ua/podiya/mizhnarodnyy-den-barmena/