«Горить душа її поезії…» (до 150-річчя від дня народження Лесі Українки)
- Деталі
- Хіти: 826
«Життя Лесі Українки - це подвиг митця,
один із тих подвигів, що підносять людину в очах сучасників,
роблять її нетьмарною зіркою в очах потомків.»
О. Гончар
Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач) - українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезію, лірику, епос, драму, прозу, публіцистику. Також працювала в галузі фольклористики і брала активну участь в українському національному русі.
Народилася 25 лютого 1871 р. у м. Новограді-Волинському в сім’ї службовця - юриста Петра Косача та відомої української письменниці, громадської діячки Олени Пчілки, сестри Михайла Драгоманова. Багато часу Леся приділяла навчанню. Особливо добре знала літературу - вітчизняну і світову, володіла класичними і основними європейськими мовами, що дало змогу читати в оригіналі твори багатьох письменників світу.
«Лісова пісня»: гімн почуттям і природі (до 150-річчя від дня народження Лесі Українки)
- Деталі
- Хіти: 989
Леся Українка (1871–1913) – без перебільшення одна з найвідоміших письменниць в історії української літератури.
Творчість Лесі Українки багатогранна: поезія, проза, драматургія, переклади, епістолярна спадщина, фольклорні зібрання. Письменниця збагатила вітчизняну літературу новими темами та мотивами. За творами письменниці зняті фільми, мультфільми, поставлені балети, поетичні вистави.
8 лютого 2018 р. Верховна Рада України ухвалила постанову № 2286-VIII «Про відзначення 150-річчя з дня народження Лесі Українки». Враховуючи винятковий внесок письменниці у розвиток української культури, вирішено провести низку заходів. Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека долучається до відзначення пам’ятної дати. Ми пропонуємо переглянути віртуальну виставку про один з найвідоміших творів Лесі Українки – драму-феєрію «Лісова пісня», що була написана 110 років тому.
Від соборності України до єдності української нації (до Дня Соборності України)
- Деталі
- Хіти: 831
В історії становлення незалежності і соборності України, особливе місце займає день 22 січня 1919 р., коли Директорія Української Народної Республіки проголосила Злуку всіх українських земель. Саме цей день об'єднав українців східної та західної частини країни в єдину Українську державу та назавжди залишиться в історії нашого народу як свято Соборності України.
Пропонуємо вам переглянути виставку «Від Соборності України до єднання української нації», що приурочена до цього значущого для українського народу дня. Представлені на ній книги стануть гарними путівниками з історії державотворення.
«Рицар морів» – Джек Лондон (до 145-річчя від дня народження)
- Деталі
- Хіти: 811
Джек Лондон (справжнє ім'я - Джон Ґріффіт Че́йні) — американський письменник, громадський діяч, журналіст. Народився 12 січня 1876 р. в Сан-Франциско. Найбільш відомий як автор пригодницьких оповідань і романів.
Рано почав працювати, ще в школі підробляв продажем газет. А коли закінчив школу, пішов працювати на консервну фабрику.
У 1893 р. найнявся матросом на промислову шхуну, що відправлялася ловити котиків до берегів Японії і в Беринговому морі. Перше плавання дало Джеку багато яскравих вражень, що лягли потім в основу багатьох його морських розповідей і романів.
Переглянути віртуальну виставку можна ТУТ!
«Феномен Н. О. Кухар-Онишко»
- Деталі
- Хіти: 876
Наталія Олександрівна Кухар-Онишко (1951–2020) – миколаївський науковець, мистецтвознавець. Відома городянам як автор численних історико-краєзнавчих публікацій, нарисів, книг. Щиро закохана в Миколаївщину, вона багато зробила для розвитку краєзнавства.
Виставка підготовлена до 70-річчя від дня її народження, розкриває ключові моменти її життя та діяльності, представляє наукові праці та публікації з фонду Миколаївської ОУНБ.
Складається з 5 розділів та має зручну навігацію по слайдах. Відомості про видання представлені у хронологічному порядку. Також у виставці надається вільний попередній перегляд видань. Бібліографічний опис здійснено згідно з чинними стандартами. Газетні публікації доступні у повному обсязі.
Михайло Грушевський – історик і будівничий нації
- Деталі
- Хіти: 944
Михайло Грушевський – видатний український вчений-історик, державний та громадсько-політичний діяч, публіцист, літературознавець, письменник. Народився 29 вересня 1866 р. у місті Холм (нині Республіка Польща).
Здобувши домашню початкову освіту, у 1880 р. майбутній історик та літописець був зарахований відразу до третього класу Тифліської гімназії. У 1890 р. закінчив історичне відділення історико-філологічного факультету Київського університету Святого Володимира.
Створив Науково-дослідну кафедру історії України при ВУАН, очолив Археографічну комісію ВУАН, створив й очолив низку науково-історичних комісій ВУАН на ниві української історії. Редагував відновлений ним часопис «Україна» (1924–1930), що був друкованим органом українського наукового товариства.
Михайло Грушевський став головним ідеологом української революції 1917–1921 рр., творцем її концепції й разом з Українською центральною радою пройшов шлях від вимог обмеженої національно-територіальної автономії до становлення самостійної України.
Об'єднуючи простір і час: картографічні видання ХІХ – поч. ХХ ст. з фонду Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки
- Деталі
- Хіти: 854
«Географічні карти –це вікно в історію.»
Абрахам Ортелій, фламандський
картограф, видавець,
колекціонер (XVI ст.)
Витоки зародження картографії відносяться до глибокої давнини. Схематичні малюнки розташування ділянок полювання, рибної ловлі, глиняні таблички, папірусні зображення, перші атласи – історичні свідчення розвитку способів картографічного зображення в стародавньому світі. Давньогрецький вчений Клавдій Птолемей створив мову картографії, заклавши основу сучасних карт.
УXVI ст. в Європі відбулася справжня географічна революція: карти були необхідні монархам, мореплавцям, військовим.
Швидкий розвиток науки, промисловості та сільського господарства зумовив потребу в тематичних картах . Отже, еволюція карт наочно відображає періодизацію історії та соціально - економічний розвиток суспільства.
Більше статей...
Як нас знайти!
Vyzir O. 2020. E-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МОУНБ. Всі права застережено