Орхан Памук – перший турецький письменник, який здобув Нобелівську премію з літератури в 2006 р.

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 47

Орхан Памук (нар. 1952) – перший турецький письменник, який здобув Нобелівську премію з літератури. Німецький літературознавець Тільманн Краузе зазначив: «Творчість Орхана Памука є тим самим мостом між Сходом та Заходом, про який так часто говорять, коли мова йде про Туреччину. Жодному іншому автору з цього регіону не вдається так передати це, як йому».

Майбутній письменник розпочав своє навчання у престижному американському коледжі Robert Colledge у Стамбулі, згодом вивчав архітектуру у Стамбульському технічному університеті. У 1977 р. закінчив факультет журналістики Стамбульського університету. У 1985-1988 рр. жив у США, викладав порівняльне літературознавство в Колумбійському університеті (Нью-Йорк). «Раптом, несподівано для себе, я почав читати суфійську поезію, цікавитися ісламським містицизмом, – розповідав Орхан Памук. – Тоді ж я звернув увагу, що структурно європейська і ісламська середньовічна література дуже подібні». У 2006 р. він знову повернеться до США і буде працювати на посаді позаштатного професора того самого університету.

Роман прозаїка «Джевдет-бей та його сини» (1982) приніс йому літературну премію Орхана Кемаля (Турція). Європейське визнання письменнику приніс роман «Біла фортеця» (1985), який у 1990 р. здобув премію британської газети The Independent. У тому ж році був опублікований роман «Чорна книга» (1990), який миттєво став бестселером і був перекладений на 10 мов. Твір «Мене називають Червоний» (1998) у 2001 р. отримав премію у Франції як найкращий іноземний роман, а у 2003 переклад книги англійською мовою був відзначений Міжнародною дублінською премією IMPAC.

Відомі також твори О. Памука «Сніг» (2002), «Стамбул – місто спогадів» (2003), «Музей невинності» (2008), «Рудоволоса жінка» (2016).

Літературно-художнє видання «Прудкий шмугляр» знаного історика-романіста Олега Климента

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Хіти: 54

«Роки вчать цінувати спогади, а вони дуже крихка річ – не люблять поштовхів, ударів і рідко витримують зіткнення з дійсністю. Вітер спогадів зазвичай не приносить із полів запахів свіжоскошеної трави. Лише зі сімейного альбому світлинами усміхалися ніжно молодість, яка змушувала мимоволі задуматися – а чи могло бути все по іншому?»

Олег Клименко

Друзі! Сьогодні розповідаємо про нове книжкове поповнення з легким присмаком ретро та захопливою атмосферою, що його отримала Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще 49 бібліотек Миколаївщини від Український інститут книги – літературно-художнє видання «Прудкий шмугляр» знаного історика-романіста Олега Клименка.

Тільки уявіть: протистояння спеціальних служб, розвідників і контррозвідників в Україні напередодні Першої світової війни. Інтриги, таємниці, пройдисвіти й авантюристи, карколомні повороти сюжету, смертельний ризик персонажів, історичні події, що розіб’ють ваше серце, але в той же час і надихнуть досліджувати історію того періоду глибше. О так! Цей художній мікс не відпускає до останньої сторінки. Для повного ж занурення ви ще можете й порозглядати раритетні світлини з архіву письменника, що сховані всередині розповіді. Ну і на завершення нашої рекомендації тільки одна фраза з анотації до видання – «Деякі імена автор змінив, а деякі залишив у їх історичній достовірності». Все – тепер розгадуйте самі!

Роман вийшов друком у 2024 р. у Видавництво Богдан. Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека ознайомитись!

#УІК #МиколаївськаОУНБ #КультурноМистецькийПроєкт2024

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати

150 років від дня народження Володимира Петровича Філатова (1875-1956)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 59

27 лютого виповнюється 150 років від дня народження Володимира Петровича Філатова (1875-1956), видатного українського науковця і хірурга, засновника школи вітчизняних офтальмологів.

Протягом 20 років Володимир Петрович очолював Одеський Інститут офтальмології (нині Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України). Володимир Філатов розпочав наукові дослідження, вже маючи великий досвід роботи у практичній офтальмології. Вчений винайшов ефективний метод лікування захворювань очей, зокрема кератопластику (пересадка рогівки). Запропонований ним метод лікування за допомогою тканинної терапії базувався на використанні біологічно активних речовин, що містяться у тканинах організму. Цей метод знайшов застосування не тільки в офтальмології, але й в інших галузях медицини. Також він розробив методику створення так званого «Філатовського стебла», що застосовується в пластичній та реконструктивній хірургії й до сьогодні. Володимир Філатов є автором понад 430 наукових праць з проблем офтальмології, загальної та тканинної терапії.

Пропонуємо ознайомитися з однією із наукових праць В.П. Філатова «Оптична пересадка рогівки і тканинна терапія» (Київ, Державне медичне видавництво УРСР, 1948) з фондів Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека У першій частині цієї унікальної книги розглянуто патологічні стани та хвороби рогівки, при яких може виникнути потреба в її пересадці. Друга частина містить методи лікування різних захворювань за допомогою тканинної терапії. Матеріал видання доповнено фотографіями, що наглядно ілюструють описані методики лікування.

У рамках роботи Університету правових знань відбулася пізнавальна година «Особливості надання безоплатної правничої допомоги»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 51

24 лютого у рамках роботи Університету правових знань на базі Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека в онлайн-форматі відбулася пізнавальна година «Особливості надання безоплатної правничої допомоги».

Участь у заході взяли викладачі та студенти Mykolayiv National Agrarian University (MNAU), Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, Херсонський навчально-науковий інститут НУК імені адмірала Макарова, ЧНУ ім. Петра Могили та бібліотечні фахівці територіальних громад.

Заступник директора Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги Олена Іпатенко ознайомила учасників з діяльністю центрів та бюро безоплатної правничої допомоги. Розповіла присутнім про види, порядок отримання послуг, розкрила питання щодо шляхів отримання допомоги та переліку категорій громадян, які мають право її одержувати.

Важливою для учасників зустрічі стала інформація про те, що громадяни з окупованих територій також можуть скористатися первинною та вторинною правничою допомогою шляхом звернення до контакт-центру або чат-боту у Телеграм каналі та електронної пошти. Наприкінці заходу фахівець надала контакти центрів безоплатної правничої допомоги у м. Миколаєві та області.

100 років від дня народження видатного українського композитора Ігоря Наумовича Шамо (1925–1982)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 62

«Завмерли нот ясні коралі. Дивлюсь на них і туманіє зір, а на вишневому роялі, немов солдат на п’єдесталі, страждає незакінчений клавір», – ці рядки поет Дмитро Луценко присвятив своєму другові, композитору Ігорю Шамо.

У лютому 2025 року виповнилося 100 років від дня народження видатного українського композитора Ігоря Наумовича Шамо (1925–1982).

Ігор Наумович – автор численних симфоній, камерних та пісенних творів. Його пісні сповнені душевної теплоти та патріотизму, а композиція «Як тебе не любити, Києве мій!» з 2014 року стала офіційним гімном Києва. На жаль для широкого кола шанувальників музичного мистецтва симфонічні та хорові твори композитора менш відомі, ніж його пісні. Користуючись нагодою, фахівці Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонують ознайомитися з публікацією музикознавиці Алли Терещенко «Перегортаючи сторінки творчості», що була опублікована в журналі «Музика», 2005, №3.

Авторка проаналізувала саме симфонічну та хорову творчість композитора, зокрема його хорову оперу «Ятранські ігри», новаторський музичний твір, що поетично відображає старовинну українську обрядовість. Ще в студентські роки Ігорю Шамо вдалося побачити і почути в селі над Ятранню справжній купальський обряд, що вразив його поетичністю, пісенним мелосом та відкритою емоційністю. Тоді у нього й виник задум хорового сценічного дійства, який він згодом зумів втілити у життя. Хорова опера «Ятранські ігри» започаткувала в українській музиці жанр хорової акапельної опери і засвідчила сміливість творчих рішень.

Спогади про Ігоря Шамо від його друга, відомого українського співака Анатолія Мокренка, можна почитати на сторінках журналу «Музика», 2003, №1-2 у статті «Спогади про друга». Автор згадує про композитора як про людину, напрочуд глибоку та поетично чутливу. Зі статті можна дізнатися про співтворчість композитора з поетами та виконавцями його пісень, адже він вважав, що теплі, дружні відносини були запорукою успіху музичних творів.

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

Інформаційна година «Російсько-українська війна крізь призму документів та свідчень»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 59

24 лютого, у день третьої річниці повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, фахівці Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека провели в онлайн-форматі інформаційну годину «Російсько-українська війна крізь призму документів та свідчень». Увазі учасників заходу була представлена презентація «Віртуальний музей російської агресії», що підготована за матеріалами досліджень Українського інституту національної пам'яті.

Науковець, кандидат історичних наук, керівник Миколаївського обласного центру пошукових досліджень та редакційно-видавничої діяльності Сергій Макарчук охарактеризував основні геополітичні аспекти російсько-української війни та розповів про роботу над своєю книгою «Миколаївщина у вогні війни: події, факти, люди».

Гості зустрічі ознайомилися з електронною версією видання, що містить щоденну хроніку подій з початку повномасштабного вторгнення, інтерв’ю з учасниками спротиву, біографічні нариси про жителів Миколаївської області, які загинули під час виконання службових обов’язків з початку збройного протистояння Росії і України з 2014 р.

Артзустріч «Натхненний українським народним мелосом»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 52

27 лютого відділ документів з питань культури і мистецтв Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека разом з Народною вокальною студією міського Будинку вчителя і Миколаївським фаховим коледжем музичного мистецтва запросили шанувальників музики на артзустріч «Натхненний українським народним мелосом», присвячену 145-річчю від дня народження видатного українського композитора В.В. Безкоровайного. Учасники заходу ознайомилися з життям і діяльністю композитора, дізналися про історію повернення в Україну його творчої спадщини.

Особливу увагу було приділено впливу музично-пісенного фольклору на творчу діяльність композитора, а для більш детального ознайомлення учасників заходу з музичним надбанням В.В. Безкоровайного були продемонстровані відеозаписи його інструментальних творів «Українська думка», «Українська увертюра», «Тріо для фортепіано, віолончелі та скрипки».

Особливу атмосферу зустрічі створили пісні та фортепіанні п’єси В.В. Безкоровайного, що пролунали у виконанні солістів Народної вокальної студії міського будинку учителя (художній керівник – заслужений артист України О. Сичов) і студентів Миколаївського фахового коледжу музичного мистецтва.

Розповідь про вулицю Володимира Кремінського (колишня вулиця Єсеніна)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 56

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про вулицю Володимира Кремінського (колишня вулиця Єсеніна).

Коротка довідка:Володимир Кремінський (1985-2022) – уродженець міста Миколаєва, солдат в/ч А7355 123 окремої бригади Тероборони Збройних Сил України.

Загинув 7 березня 2022 р. від осколкового поранення, коли російські війська вдарили ракетами по розташуванню 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади в Миколаєві.

#перейменування #деколонізація #Миколаївщина #топоніми

Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА КУЛЬТУРА МИКОЛАЇВЩИНИ

Відвідувачі курсів в Регіональному тренінговому центрі опановували мобільні додатки, знайомилися з Play Market (Google Play Store) та електронною поштою Gmail

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Хіти: 63

20, 25 та 27 лютого в Регіональному тренінговому центрі Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулися навчальні курси «Зі смартфоном на «ти»: опановуємо базові функції» в рамках діяльності Університету третього віку.

Відвідувачі курсів опановували мобільні додатки, знайомилися з Play Market (Google Play Store) – магазином мобільних додатків, за допомогою якого можна встановлювати різні ігри та програми, скачувати музику, фільми або книги. Учасники занять дізналися, як користуватися з телефону електронною поштою Gmail – захищеним і простим у використанні сервісом електронної пошти на основі штучного інтелекту; як написати листа та додати файли до нього, запланувати відправку.

Працюючи в браузері Google Chrome, слухачі дізналися, як за допомогою облікового запису Google отримати доступ до своїх даних на всіх пристроях і мати змогу користуватися додатковими функціями Chrome. Також відвідувачі отримали інформацію, як створювати, шукати й редагувати закладки в Chrome, знайти історію перегляду та працювати з нею.

При знайомстві з платформою Ютуб користувачі дізналися про особливості формування стрічки, додавання до списку відтворення «Переглянути пізніше», навчилися оцінювати переглянуте відео.

Заняття, присвячене мобільному додатку Viber, дозволило учасникам курсів опанувати особливості його налаштування, створення і редагування текстових та голосових повідомлень.

Світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 64

Щороку, 21 лютого світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. Свято було вперше проголошено у 1999 році за ініціативою ЮНЕСКО з метою максимального збереження та шанобливого ставлення до мов всіх народів світу.

З цієї нагоди пропонуємо ознайомитися з унікальним виданням кандидатки філологічних наук Ольги Дубчак «Бачити українською. Слово в мовній картині світу» (Київ: Віхола, 2021) з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Це книга про нашу рідну мову. Право спілкуватися нею ми виборюємо саме зараз. Авторка у простій і доступній формі розповідає про правила використання частин мови, лексичне значення і походження слів, фразеологізми, просторіччя, прислів’я, запозичені слова та ін.

«… є й такі власне українські слова, автори яких нам відомі. Наприклад, Іван Котляревський уперше у своїй «Енеїді» вжив слово несамовитий, а Лесі Українці належить перша заявка на слово промінь. Кажуть, її мама, Олена Пчілка, вигадала слово мистецтво, а Іван Нечуй-Левицький – слова перепона, стосунок і світогляд… Тичинове яблуневоцвітно не прижилось, а Шевченкове високочолий – цілком. І навпаки: є слова, якими здавна послуговуються в народі, але в літературну мову вони не потрапили.».

Вивчаємо українську! Спілкуємося українською!

#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДні #Вітання #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо

День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 49

Друзі! У День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя представляємо вам книгу письменниці Анастасії Левкової «За Перекопом є земля» (Київ: Лабораторія, 2024).

Це роман, в якому переплелися кримськотатарська культура та українська історія. Героями роману стали кримські татари, караїми, українці, німці, євреї та представники інших народів, що населяють півострів.

«Це роман етнографічний – про багату культуру кримських татар і складну суміш культур у Криму. Інтелектуальний – про віднайдення ідентичності, історичний – про болісні злами у Криму від 1980-х і до наших днів».

Ростислав Семків, літературознавець.

«Левкова передала внутрішній світ кримськотатарської спільноти, висловила колективні тривоги і сподівання. А кримськотатарські пісні та прислів’я дають таке емоційне потрясіння, що з новою силою накриває хвиля скорботи від втрати кримтатарами свого фольклору».

Джемілє Сулейманова, літературознавиця.

Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #ВизначніДати #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

Лауреат Нобелівської премії з літератури 2005 р. Гарольд Пінтер

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 61

Британський драматург, кіносценарист, театральний режисер Гарольд Пінтер (1930-2008) у 2005 р. став лауреатом Нобелівської премії з літератури. Його вважають новатором у драматургії та літературі, а унікальний стиль його творів отримав назву «пінтеризм».

Майбутній драматург відвідував школу «Хакні Даунс», він увійшов до групи, яка захоплювалася театром та поділяла антифашистські погляди. Навчався у Королівській академії драматичного мистецтва. Як переконаний пацифіст, він відмовився від служби в армії. Працював актором у різних театральних колективах під псевдонімом Девід Барон.

У 1957 р. була поставлена його перша п’єса «Кімната». Відомими стали драми – «Сторож», «Колекція», «Коханець», «Чаювання», «Повернення додому», «Спогади про речі, що минули» та ін. У своїх п’єсах Гарольд Пінтер наголошував на необхідності для людини зберегти баланс між минулим, сьогоденням і майбутнім, закликав вириватися зі стану пригнічення та страху.

Г. Пінтер написав кілька сценаріїв, за якими були зняті кінофільми, зокрема «Жінка французького лейтенанта» (реж. Карел Рейш), кінотрилогія «Слуга» – «Нещасний випадок» – «Посередник», (реж. Джозефа Лоузі), політичний трилер «Меморандум Квіллера» (реж. Майкл Андерсон), драма «Останній магнат» (реж. Еліа Казан).

Пінтер – почесний доктор наук багатьох європейських університетів, лауреат численних літературних премій. Також він нагороджений Орденом Британської Імперії.