Леонід Миколайович Талалай - український поет, лауреат Шевченківської премії (1993)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 69

11 листопада 1941 року народився відомий український поет Леонід МиколайовичТалалайвселі Савинці, нині смт. Харківської області. Народився в селянській сім’ї. У 1956 році разом із батьками переїхав до Горлівки. Працював теслею, каменярем.

У 1958 року закінчив школу робітничої молоді. По тому служив в армії в Білорусі та Казахстані в ракетних військах, де зазнав опромінення, після чого довго й тяжко хворів.

У 1971 році закінчив Літературний інститут імені Горького у Москві. Леонід Талалай вірші складав від п’ятого класу, а 1956 року вперше надрукував вірші в горлівській міській газеті «Кочегарка». Він, разом з Володимиром Демидовим, був одним з визнаних неформальних літературних лідерів міста Горлівки.

У 1993 став лауреатом Шевченківської премії, був лауреатом премії імені Володимира Сосюри та Літературної премії «Князь роси» ім. Тараса Мельничука.

Життя і творчість тісно пов'язані з донецьким краєм. Тут він почав свою художню діяльність, видавши перші поетичні збірки "Журавлиний леміш", "Вітрила тривоги", "Осінні гнізда", "Не зупиняйся, мить!", "Допоки твій час" та ін.

Відомий літературний критик Степан Крижанівський охарактеризував нашого талановитого земляка як ліричну, схильну до ясної, прозорої, але разом із тим і не скутої традиційної форми, особистість. Справді, ліриці поета властиве загострене емоційне відчуття часу, бачення його мінливості і швидкоплинності, взаємозв’язок у житті людини її минулого, сучасного та прийдешнього.

Бібліотека запросила містян на зустріч із миколаївською поетесою, лауреаткою обласного конкурсу «Барви надії» Валентиною Хейною

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Хіти: 56

29 квітня Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запросила містян на зустріч із миколаївською поетесою, лауреаткою обласного конкурсу «Барви надії» Валентиною Хейною та презентацію її другої поетичної збірки «Листи до себе», що побачила світ цього року у видавництві «Іліон».

Пані Валентина – творча й багатогранна особистість. Вона є учасницею естрадно-поетичної студії народного театру мініатюр «Повітове місто N», сценаристкою та ведучою оперно-вокальної студії Обласного палацу культури під керівництвом Анатолія Сорочана. Це талановита поетеса, на вірші якої вже створено музику до понад 20 пісень.

Нову збірку авторка присвятила граням сучасного життя, ставлячи запитання, передусім собі, на які не завжди існують однозначні відповіді. У своїх поезіях вона гармонійно поєднує теми кохання, гумору, філософських роздумів, віри в Бога, любові до Миколаєва та регіону Північного Причорномор’я.

Творчу зустріч прикрасили виступи педагога, поета й літературознавця, керівника літературного гуртка «Пегас» Миколаївського міського Будинку вчителя Леоніда Ржепецького; співачки, керівниці клубу бардівської пісні «Біла ворона» Оксани Шевченко; соліста оперної студії та народного театру мініатюр «Повітове місто N» Олександра Березанського.

28 та 30 квітня в Регіональному тренінговому центрі бібліотеки відбулися заняття з комп’ютерної грамотності з циклу «Інтернет. Освоюємо нові комунікаційні можливості»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 53

28 та 30 квітня в Регіональному тренінговому центрі Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулися заняття з комп’ютерної грамотності з циклу «Інтернет. Освоюємо нові комунікаційні можливості» у рамках діяльності факультету «Основи комп’ютерних знань» Університету третього віку.

Слухачі отримали корисну інформацію про інтернет-банкінг – один із видів дистанційного банківського обслуговування, що забезпечує доступ до рахунків і банківських послуг у будь-який час через мережу Інтернет. Учасники переглянули онлайн-презентацію та навчальне відео, а також ознайомилися з практичними аспектами роботи з банківськими сервісами.

Зокрема, вони дізналися, як зареєструватися та увійти до вебпорталу «Приват24», як створити комунальний платіж за шаблоном і правильно його заповнити. Додатково учасники отримали інформацію про придбання електронних квитків онлайн і роботу з Google Картами.

Тренери детально відповіли на запитання слухачів, розглянули типові ситуації, що виникають під час користування інтернет-банкінгом, а також ознайомили з можливими проблемами при роботі з банківськими сервісами та шляхами їх вирішення.

Освітній серіал «Інклюзивний вебдизайн»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 68

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «Інклюзивний вебдизайн» https://osvita.diia.gov.ua/courses/inkluzivnij-vebdizajn

Цей освітній серіал знайомить з інструментами, які зроблять вебдизайн доступним для людей із порушеннями зору (і не тільки). Інклюзивний вебсайт – наче пандус, яким люди з порушенням зору можуть дістатися потрібного місця в Інтернеті. Разом з онлайн школою Projector тут можна навчитися базовим правилам дизайну інтерфейсу для тих, хто має вади зору, а також дізнатися про рекомендації W3C і стандарти WCAG, роботу з контрастом, шрифтами та навігацією. Освітній серіал допоможе зрозуміти, як проводити аудит доступного дизайну і чому його вигідніше закласти на початку створення продукту. Ці правила допоможуть не лише людям з порушенням зору. Вони зроблять сайт зручним навіть тоді, коли користувачі мають погане інтернет-з'єднання, старий девайс чи засліплений сонцем екран.

Цей серіал є гостьовим курсом онлайн школи Projector на платформі Дія.Освіта. Складається з 9 серій та фінального тесту.

Користуйтеся з користю!

Засідання Ради керівників бібліотечних закладів Миколаївської області за темою «Бібліотеки Миколаївщини: тенденції розвитку та стратегічні орієнтири в контексті суспільних змін»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 55

30 квітня в онлайн-форматі відбулося засідання Ради керівників бібліотечних закладів Миколаївської області за темою «Бібліотеки Миколаївщини: тенденції розвитку та стратегічні орієнтири в контексті суспільних змін». Участь у заході взяли керівники бібліотек та фахівці відділів культури територіальних громад області.

Засідання відкрила начальник Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА Олена Буберенко. Голова ГО «Миколаївське регіональне відділення Української бібліотечної асоціації» Надія Богза привітала учасників та акцентувала увагу на важливості згуртування бібліотечної спільноти у реалізації спільних ініціатив.

У ході засідання було розглянуто ключові питання бібліотечної діяльності. Директор Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека Вікторія Агаркова проаналізувала сучасний стан бібліотечної мережі Миколаївщини, звернула увагу на проблемні питання, а також наголосила на розширенні соціальної функції бібліотеки у громаді, переосмисленні ролі бібліотеки як відкритого простору для комунікації. Директор Миколаївська Обласна Дитяча Бібліотека Тетяна Жайворонок презентувала ініціативи, спрямовані на формування стійкості та патріотизму, розвитку творчості у дітей. Директор Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва Світлана Рагімова окреслила роль бібліотеки як точки опори для молоді в умовах сучасних викликів.

У блоці «Бібліотека: суспільні орієнтири діяльності» начальник управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОВА Олена Буберенко акцентувала увагу на питанні надання бібліотечних послуг ветеранам та презентувала відповідну ініціативу.

29 квітня: цей день в історії України

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 67

29 квітня 1648 року понад 378 років тому розпочалась битва під Жовтими Водами, яка стала першою перемогою козаків у Визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.

В період з 29 квітня по 19 травня 1648 року військо Богдана Хмельницького завдало поразки польській армії під керівництвом Стефана Потоцького під Жовтими Водами (це правий берег Дніпра, на Південний Захід від сучасного м. Кременчука).

Ця битва посідає особливе місце в історії України. Вона стає першою масштабною битвою у період національно-визвольної боротьби українського народу (проти його пригноблення Річчю Посполитою) на чолі з українським полководцем та державним діячем Богданом Хмельницьким. Саме в цей час відновилася ідея української державності.

На війну проти Речі Посполитої спільним фронтом виступили козацтво, селяни й міщани. Хоча розпочалася вона без попередньої підготовки та організації. Очільник народно-визвольної війни, сотник реєстрового війська Богдан Хмельницький, зазнавши безчинств з боку чигиринського підстарости поляка Чаплинського і не знайшовши правосуддя у польської влади, пішов на Запоріжжя. З ним були його син Тиміш, реєстровий сотник Бурлай та охорона – близько двох десятків кінних. Дорогою він закликав простий люд до боротьби проти польського насильства і знаходив співчуття та готовність народу до повстання.

30 квітня: цей день в історії України

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 59

«Znaj.ua»

186 років тому у світ вийшов перший "Кобзар" - збірка поезій Тараса Шевченка, яка стала дороговказом для поколінь наших співвітчизників.

30 квітня 1840 року петербурзький цензор Петро Корсаков підписав квиток на видачу "Кобзаря" Тараса Шевченка з друкарні Є. Фішера. Ця дата вважається днем виходу в світ першого "Кобзаря".

Перший "Кобзар" побачив світ накладом 1 000 примірників по 114 сторінок. Зворот першого аркуша книжки був прикрашений офортом за малюнком Василя Штернберґа "Кобзар із поводирем". Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ Кобзаря, який і дав назву збірці.

Видання "Кобзаря" було зроблено ярижкою (орфографія української мови, основана на російських правилах читання – ред). Справа в тому, що Емський указ російського уряду забороняв окрему українську абетку, а до друку допускалися лише тексти, записані "без отступления от общерусской орфографии".

На той час Тарас Шевченко вже написав поеми "Катерина", "Тарасова ніч", "Іван Підкова", балади "Перебендя" і "Тополя", послання "До Основ`яненка", думку "Нащо мені чорні брови ..." Ці твори поета склали першу його поетичну збірку "Кобзар". Безпосередньо перед виданням збірки і спеціально для неї Шевченко написав вступний вірш-заспів "Думи мої, думи мої ...", який вмістив на початку книги.

Зустріч з письменницею Оксаною Зененко

Рейтинг користувача:  / 2

Деталі

Хіти: 57

28 квітня Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека занурила читачів у вир історичних подій і художнього слова. Краще зрозуміти минуле крізь призму літератури молоді допомогла авторка популярних історичних романів «Останній лицар гетьмана», «Таємна місія», «Побратим гетьмана» та «Ад'ютанти України» – українська письменниця, дослідниця історії України, лауреатка Міжнародний літературний конкурс "Коронація слова" Оксана Зененко.

Вечір живого слова й глибоких смислів відбувся за ініціативи військовослужбовиці 36 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського пані Олени.

Учасники заходу – учнівська та студентська молодь, відкрили для себе маловідомі сторінки української історії, що стали основою сюжетів книг.

Вони почули захопливі розповіді про створення романів і роботу з архівними матеріалами, ставили авторці змістовні запитання та долучилися до щирого діалогу.

Окремий інтерес викликали нові творчі задуми й майбутні літературні проєкти Оксани Зененко.

Народився Шевчук Василь Андрійович - український письменник, лауреат премії ім. Андрія Головка (1986)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 56

Шевчук Василь Андрійович народився 30 квітня 1932 року в селі Бараші Ємільчинського району Житомирської області в сім'ї селянина.

Закінчивши середню школу, 1950 року вступає на відділення української мови й літератури філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З 1955 року працював у редакції журналу "Піонерія", на кіностудії ім. О. П. Довженка, в редакціях газети "Літературна Україна" та "Романів і повістей" видавництва "Дніпро".

У 1951 році в "Альманасі молодих" надрукував перші ліричні поезії. Тоді ж у журналі "Барвінок" — кілька дитячих віршів, що започаткували збірку "У труді зростаємо", яка вийшла 1953 року. Згодом з'явились друком поетичні книжки для дітей "Гілка яблуні" (1955), "Довгоногі косарі" (1959), "На зеленому роздоллі" (1968), науково-популярний нарис "Синочок сонця" (1960), повість "Горобиної ночі" (1960), збірка оповідань "Як Андрійко біди позбувся" (1965).

У 1958 році виходить у світ збірка лірики В. Шевчука "Ходімо весну зустрічать!". Потім повісті "Зелений шум" (1963), "Вітрила" (1964), "Трублять лебеді над Славутичем" (1967).

Етапною книгою для В. Шевчука став роман про Григорія Сковороду "Предтеча", який з'явився першим виданням 1969 року під назвою "Григорій Сковорода". Потім було ще три видання, з них одне російською мовою. Роман мав широкий розголос серед критики й читацької громадськості, й, можливо, це надихнуло автора на цілу серію історичних та історико-біографічних творів. Так, він пише і 1972 року видає роман "Побратими, або Пригоди двох запорожців на суходолі, в морі та під водою".

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запросила відвідувачів на екскурсію залами Миколаївського обласного краєзнавчого музею

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Хіти: 62

28 квітня Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запросила відвідувачів на екскурсію залами Миколаївський обласний краєзнавчий музей разом із Світланою Романенко – заступницею директора музею з наукової роботи, дослідницею нашого краю, етнографом, авторкою численних публікацій з історії декоративно-ужиткового мистецтва Миколаївщини.

Учасники екскурсії «Мистецтво крізь віки», що відбулася у межах діяльності краєзнавчого клубу «БібліоКліо», відкрили для себе сторінки історії мистецтва Миколаївщини – від давніх поселень до сучасності. Вони ознайомилися з унікальними колекціями археологічних та етнографічних експонатів, зразками зброї та іншими пам’ятками матеріальної й духовної культури краю, згадали імена талановитих миколаївських митців – майстрів декоративно-ужиткового мистецтва та художників, а також зробили пам’ятні світлини в історичній будівлі музею.

Особливе захоплення у молоді викликали експозиції, присвячені українському побуту та весільним традиціям, де були представлені вишиті рушники, дівочі прикраси, віз із посагом нареченої тощо. Не менш вражаючими стали унікальний таврійський розпис і виставка до 50-річчя народного творчого об’єднання «Прибужжя» Миколаївського обласного центру народної творчості.

Відбулася артзустріч «Таємниці живопису експресіонізму»

Рейтинг користувача:  / 2

Деталі

Хіти: 59

29 квітня відділ документів з питань культури і мистецтв Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запросив шанувальників мистецтва на артзустріч «Таємниці живопису експресіонізму». Захід став другим у циклі «Мистецтво як терапія», що реалізується у співпраці з лекторкою Альбіною Єрмаковою у межах проєкту «Майстерня психологічної саморегуляції засобами мистецтва» та Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».

Під час зустрічі було проаналізовано творчість Фердинанда Ходлера, Джеймса Енсора та Едварда Мунка – художників, яких вважають провісниками формування експресіонізму у живописі.

Учасники заходу мали можливість зануритися у світ художніх образів, неспішно споглядаючи твори за методом «Стратегії візуального мислення». Такий формат взаємодії з мистецтвом мав виразний арттерапевтичний ефект. Під чуттєвим керівництвом пані Альбіни учасники змогли ніби «увійти в картину», встановити емоційний зв’язок із творами, усвідомити власні емоції та враження. Це сприяє розвитку креативності, умінню інтерпретувати візуальні образи, помічати деталі та формулювати власну позицію, що є важливим для внутрішньої рівноваги та психологічної стійкості.

28 квітня: цей день в історії України

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 69

28 квітня 1563 р. першодрукарі Іван Федоров та Петро Мстиславець почали працювати над підготовкою тексту, литтям шрифту та виготовленням гравюр для видання “Апостола”. Роботу було закінчено 1 березня 1564 р.

У книзі було вміщено післяслово, у якому Федоров оповідав історію першої друкарні та першої друкованої (про сім попередніх видань він не згадує) книги на Русі. Багато зі своїх наступних видань Федоров супроводжуватиме авторською післямовою, де оповідатиме історію цих книг, невіддільну тепер від історії його життя.

У Москві Іван Федоров встиг підготувати та видати тільки одну книгу — “Часословець”, що вийшла двома тиражами і користувалася значною популярністю як посібник для навчання грамоти.

Невдовзі Федоров та Мстиславець змушені були покинути Москву та переїхати у Заблудів, маєток литовського гетьмана Ходкевича.

За легендою, їхню друкарню було спалено, а вони самі ледь врятувались від неминучої загибелі. Проте пізніше Федоров головною причиною свого від’їзду назвав переслідування та наклепи заздрісних бояр та переписувачів книг. Зрештою, всі наступні книги майстра зроблено однаковим шрифтом із використанням тих самих заставок. Тож, вони ніяк не могли згоріти, очевидно, Іван забрав їх із собою, від’їжджаючи з Москви.