Статті
Галина Крук
/ 0
- Деталі
- Хіти: 415
Безстрокова акція "Поезія, народжена війною", що на початку війни оголосила Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, триває. Щодня ми разом з вами усіма пишемо літопис героїчного протистояння новітній орді. Разом - до перемоги!
стоїш із плакатиком «no war» як індульгенцією за те,
чого уже не відвернути: війну не зупинити,
як яскраву артеріальну кров із відкритої рани –
вона тече, доки не вб’є,
заходить у наші міста озброєними людьми,
розсипається ворожими дрг у внутрішніх дворах,
ніби смертельні ртутні кульки, що їх уже не визбирати,
не повернути назад, хіба що вистежувати і знешкоджувати
цим цивільним менеджерам, клеркам, айтішникам і студентам,
яких життя не готувало до вуличних боїв, але війна вчить
в польових умовах, на до болю знайомій місцевості, наспіх
в тероборону спершу беруть чоловіків із бойовим досвідом,
потім уже навіть тих, що мають за плечима тільки Dune і Fallout,
ну і ще короткий майстерклас із приготування вибухових коктейлів від знайомого
бармена. в найближчого нічному клубі сплять діти, плачуть діти, народжуються діти
у світ, тимчасово непридатний для цього
у дворі на дитячому майданчику варять протитанкові їжаки
і розливають смертельні «напої» – сімейним підрядом,
цілими родинами, які нарешті спізнали радість спілкування
і злагодженої колективної праці – війна скорочує відстань
від людини до людини, від народження до смерті,
від того, чого ми собі не бажали –
до того, на що ми виявилися здатні
– мамо, візьми трубку, другу годину просить жінка у підвалі багатоповерхівки,
вперто і глухо, не припиняючи вірити в чудо
але мама її поза зоною досяжності, у тому передмісті,
де панельки склалися, як дешевий конструктор,
від масованих ударів, де вежі зв’язку ще вчора
перестали зв’язувати, де світ розірвався на до війни і після
вздовж нерівного згину плакатика «no war»,
який ти викинеш у найближчий смітник,
ідучи із протестів додому, російський поете
війна убиває руками байдужих
і навіть руками бездіяльних співчутливих
Галина Крук