Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека
Ще одна сторінка для нашого спільного літопису "Вірші, народжені війною" від колег з Теплицької центральної бібліотеки
Певне, хтось дорікне: милування, мовляв, не на часі,
Бо війна навкруги… Бо здригається жінка й дитя.
Та звитяжці ідуть задля подвигів, радості, щастя.
Відлітають найкращі заради любові й життя.
Хай лящить німота, повз каміння стіка нетямущо…
Хай химери чужі за водою чимдуж спливуть…
Вищі Сили зійдуть задля світла нехай – не тому що
у молитвах земних їх звитяжці на поміч зовуть!
Найгучніші слова, що в душі – некрикливі, немовлені.
З потаємних глибин, з крапель поту, із крові й сльози.
Чим гіркіш гіркота, тим разючіше разять Намолені,
Відчайдушні і Доблесні – вдвічі, втричі – в рази!!!
-----
Ми просто жили. Поспішали щосили
пізнати обмежений Всесвітом час.
А ворог запрагнув позбавити нас
отого життя, де були ми щасливі.
Де мирно любили, ростили сади,
де сіяли жито, кохали, родили…
Рашист нас прийшов убивати сюди –
вважав нас, безумець, мішенню у тирі.
Породженню зла, не збагнути йому:
в священній борні всі ми здатні на спротив.
В нас воля споконвік від роду до роду –
на рівні сердець і ми сильні тому!
Де «оркові» знати, тій дикій орді,
що значить для нас наша вільна країна?!
Не здатні поставити нас на коліна
ніякі злі сили ніколи в житті!
Ми вміємо жити і гідно вмирать
і наш вільний дух не зламати смертями.
Вкраїна – це фенікс! Наш ворог без тями:
народ український – це сила, це рать!
Не буде пощади рашисту ніде:
міста наші й села квітучі – в руїнах,
залита сльозами і кров’ю Вкраїна…
Росія – це монстр, що невдовзі паде!
Ми вірою сильні, біда нас єдна.
Країна звитяжців, країна героїв!
За нами – весь світ у підтримці – горою,
та чашу гірку пити нам лиш до дна.
Катів зачекались розплата і Суд!
Усе відбудуєм, хоч як буде тяжко…
Здіймай свої стяги, злітай, Божа пташко –
Вітчизно, усіх молитов наших суть!
(c) О.Герасименко. 14.04.2022