Ще один вірш Гліба Бабіча - ще одна сторінка в антологію "Поезія, народжена війною", яку від перших днів війни збирає Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
Гліб Бабіч
Я повторюю тим, хто в танку -
У піхоти пам'ять сталева.
Там, на гірці, о сьомій ранку,
Міцно встряла полів королева.
Вже БК, як скарб, рахувала,
Та трьохсотих, і бехі биті.
Вже годину арта мовчала,
Щоб своїх вогнем не накрити.
Міцно так, взяли за горлянку -
Свято пекла в фінальній фазі...
Тут з'явилися ті, хто в танку -
"Ну ж бо! Хто піхоту образив?"
Розповзлася ведмежа трійка,
Розібрала цілі і точки,
Намотала на траки бійку,
І порвала всіх на шматочки.
Вихлоп в очі, бісові діти -
І пішли на залізних лапах.
Краще всіх парфумів у світі,
Був для нас той солярний запах.
Так, без здобичі, на світанку,
Йшла додому безноса леді...
Я повторюю тим, хто в танку -
Бережи вас небо, Ведмеді!