Статті
Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1904 рік Фредерік Містраль (1830-1914)
/ 0
- Деталі
- Хіти: 105
Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1904 рік провансальський поет і лексикограф Фредерік Містраль (1830-1914) закінчив пансіон в Авіньйоні, де розмовляв тільки провансальською і перекладав цією мовою Вергілія. У 1851 р. закінчив університет з дипломом юриста. Як поет Містраль сформувався під впливом народних пісень Провансу й середньовічної поезії трубадурів. Разом з поетом Ж. Руманілем 1854 року заснував Товариство фелібрів – об’єднання провансальських поетів, які відроджували власну літературу і культуру.
Ф. Містраль працював над унормуванням граматики, орфографії й лексики провансальської мови, видав провансальсько-французький словник «Скарбниця Фелібрижу» (1879-1887).
Літературне визнання Містралю принесла поема «Мірейо» (1859) – розповідь про трагічну любов Мірей і Вінсента. Поема, за висловом Михайла Драгоманова, перейнята релігійністю та водночас співчуттям до селянського життя.
Строфа поеми має сім рядків з особливим римуванням: перший рядок римує з другим (обидва дев’яти складові), третій із сьомим (дванадцяти складові), четвертий, п’ятий і шостий (дев’ятискладові) – між собою. Така складна побудова витримана протягом усієї поеми.
Українському читачеві Містралеву поему подарував український поет і перекладач Михайло Литвинець. Переклад було опубліковано в Києві в 1980 році.
За словами українського літературознавця Григорія Кочура, у багатьох строфах перекладу розповідь плине природньо й невимушено.
Можна розгорнути книжку і цитувати першу-ліпшу строфу:
Їм відкривається тепера
Холодна і лунка печера,
І там навпочіпки Тавен сидить одна
Біля розв’язаного клунка, поринула в думки вістунка,
Кукіль бере й кладе чаклунка…
Сльозяться очі їй, і журиться вона…
У рік 50-ліття руху фелібрів Ф. Містралю присудили Нобелівську премію (разом з Х. Ечегараєм) за «свіжість і оригінальність творів, котрі правдиво відображують дух народу, а також за наукові роботи як провансальського філолога». На її врученні зазначалося, що головним критерієм А. Нобель вважав «ідеалізм», «у чому аж ніяк не можна відмовити людині, яка все своє життя присвятила ідеалу відродження національного духу, рідної мови і літератури». Хворий поет не був на врученні і навіть не подав традиційної лекції.
Після присудження премії Ф. Містраль написав мемуари та видав невелику книжку віршів. Він засновував музеї народної культури, писав передмови до книжок провансальських поетів, об’єднував земляків у товариства.
За мотивами поеми «Mirèio» Ш. Ґуно написав однойменну оперу (1863). На честь Містраля чилійська поетеса Л.-Ґ. Алькайяґа взяла псевдонім Ґабріела Містраль. Астероїди 5033 (Містраль) та 594 (Мірей) було названі на честь цієї видатної особистості.
#НобелівськаПремія #цікавіфакти #читайукраїнською
#Календар_МОУНБ #ВизначніДати #Відзначаємо