Лауреат Нобелівської премії 1926 р. – італійська письменниця Грація Деледда (1871-1936) належала до веристів – письменників, що відображали в своїх творах соціально-психологічні конфлікти італійського суспільства.
Г. Деледда народилася на острові Сардинія в містечку Нуоро. вона не здобула систематичної освіти, закінчила лише початкову сільську школу. У 8-річному віці Деледда написала свої перші вірші та оповідання, засновані на місцевому фольклорі. У 15 років її перше оповідання «Сардинська кров» було опубліковано у журналі в Римі.
У 1892 р. роман «Квітка Сардинії» отримав теплий відгук читачів Італії. Наступний роман письменниці «Чесні душі» (1895) підтвердив її європейську славу – був перекладений кількома мовами.
У 1900 р. Г. Деледда оселилася в Римі, де щороку писала по роману. Один із визначних романів раннього періоду творчості Деледди – «Еліас Портолу» (1903). А романи «Тростини на вітрі» (1913) та «Мати» (1920) засвідчили, що в її особі італійська література має майстра європейського рівня.
Грація Деледда відома як автор збірки новел «Сопілка у лісі» (1923), «Запорука любові» (1926) та багатьох інших творів.
У 1926 р. письменниці було присуджено Нобелівську премію за «поетичні твори, в яких з пластичною ясністю описується життя її рідного острова, а також за глибину підходу до людських проблем у цілому».
Українською мовою твори Г. Деледди відомі у перекладах О. Вороненко, В. Шовкуна.
Запрошуємо познайомитися з творчістю Г. Деледди до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
Фото з сайту: https://uk.wikiquote.org/
#НобелівськаПремія #цікавіфакти #читайукраїнською
#Календар_МОУНБ #ВизначніДати #Відзначаємо