Микола ЗЕРОВ
БЛИЗНЯТА
(Квітень)
Люблю я й досі присмерки прозорі
Квітневих вечорів, і чорну сіть
Вишневих, яблуневих верховіть,
І по калюжах ніжнотонні зорі.
Як повійнуло свіжістю надворі!..
Десь ключ птахів небачених летить,
А сутінь гусне, і дзвінка блакить
Вже мерехтить у іскрявім уборі.
Молочний пас обняв небесну шир,
І Чаші видко золотий пунктир,
І в світлі заходу стоять Близнята.
В повітрі вогкість, холодок і млость,
І бачить неба темноока шата,
Як сходить ряст і набрякає брость.
12.11.1930
#титани20х #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати в Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!