Статті

Володимир Шашкевич

• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Хіти: 71

 

 

7 квітня 1839 року на Львівщині у родині відомого галицького поета, духовного просвітителя, провісника незалежності соборної України Маркіяна Шашкевича народився син Володимир. Вихований у дусі українських національних православних традицій молодший Шашкевич, залишаючись вірним ідеям свого батька, став одним з лідерів народовецького руху Галичини. Знаний поет, перекладач та журналіст XIX століття Володимир Шашкевич нині є незаслужено забутим. В день народження митця Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ближче познайомитися з цією унікальною особистістю.

Першим вчителем та духовним наставником Володимира Шашкевича став його батько Маркіян. Саме він з ранніх років займався вихованням сина, привчивши малого до науки та молитов. Безтурботне життя чотирирічного Володимира скінчилося у 1843 році, коли, після тяжкої хвороби, помирає батько.

Переїхавши разом з мамою до діда, Володимир продовжує освоювати грамоту. Навчався в Деревнівській та Жовківській школах, Львівській гімназії, юридичному факультеті Львівського та Віденського університетів. Саме під час навчання у Львові Володимир Маркіянович Шашкевич починає писати вірші, сповнені щирої любові до рідної землі та віри у незламність і незалежність України:

Та й зведеться удовиця, мучениця стане,

І упадуть тяженькії залізні кайдани.

А сини їй рани змиють втішними сльозами,

І пропаде раз неволя, а воля настане!

1857 року Володимир разом з другом та однодумцем Корнилом Устияновичем створив патріотичний осередок, метою якого стала популяризація української народної мови серед польськомовних галичан. У 1861 році В. Шашкевич приєднався до студентського товариства «Січ», учасники якого захоплювались козацьким минулим та намагалися відтворити давній устрій у своїх громадах.

Володимир багато працює на літературній ниві – пише вірші та перекладає Генриха Гейне. Друкується у часописах «Вечорниці», «Слово», «Основа», «Зоря Галицька». З 1863 року Шашкевич, ставши редактором «Вечорниць», закликає «збирати й записувати слова народної пісні, легенди, історичні спогади...». Саме завдячуючи Володимиру Маркіяновичу часопис починає публікувати статті фонетичним правописом.

Цього ж 1863 року Шашкевич видає свої твори окремим збірником під назвою «Зільник», зі змістом якого, завдячуючи Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, можна познайомитись у відкритому доступі, перейшовши за посиланням https://shron1.chtyvo.org.ua/Shashkevych.../Zilnyk.pdf

1864 року Володимир почав видавати власний гумористичний часопис «Дуля», а 1866 року, повернувшись з Відня – народовецький часопис «Русалка». Фінансові труднощі змусили Володимира припинити видання журналів. Деякий час він працював вчителем, перебивався тимчасовим літературним заробітком. 1868 року стає членом новозаснованого товариства «Просвіта» й редагує читанки для народу. З 1869 року працює на посаді чиновника суду, паралельно співпрацюючи з редакцією часопису «Основа», потім Шашкевича призначають фінансовим урядником у Тернополі, Коломиї. Після відставки у 1883 році поет повернувся до Львова, де у бідності та самотності мешкав до кінця своїх днів. 16 лютого 1885 року 45-річний поет помирає від тяжкої легеневої хвороби.

«Володимир Шашкевич як поет виявив дуже гарний і симпатичний талант, гідний стати обік свойого батька, але життя його склалося так, що не дозволило йому розвинути той талант, як можна було надіятися», – І. Я. Франко.

Згадуючи Володимира Шашкевича хочемо відзначити, що його невелика літературна спадщина позначена впливом творчості Тараса Шевченка, споминами про звитяжну історію українського народу та фольклорними мотивами.

Деякі з його віршів, наприклад, «Заспів», «Думка», «Сині очі», покладені на музику відомими галицькими композиторами, свого часу були досить популярними піснями.

#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДати #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо