Коваль Г. П. Бажання літати / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 417 с.

Коваль Г.П. Бажання літати. Коваль Г.П. Бажання літати. Коваль Г.П. Бажання літати. 71 зробити їм іспит на пілота. обидва політехніки давно займаються літанням і кілька разів літали за кордоном [31]. В Варшаві 24 червня скінчився авіаційний конкурс. Уточкін взяв на 17.500 франків призів [32]. В Бетені 26 червня баронеса де-Ларош літала на біплані Вуазена, упала з висоти 30 метрів і покалічила собі руки й ноги. Баронеса напевне вмре [33]. Бажання літати було й на Кубані «Теж літун». «Кубанський Край» пише, що в Петровську молодий хлопець М. дуже захопився літальною справою і задумав сам зробити літальну машину. Скільки місяців працював хлопець і в решті таки зробив якусь літальну машину невиданої конструкції. Коли вже було готово, М. витаскав ту машину на дах високого хліва і думав звідтіль летіти під небеса. Але звичайно, нічого з того не вийшло. Замісць того, щоб летіти «під небеса», безстрашний літун полетів разом з своєю машиною на землю. Машина розбилась на шматки, а горе-літун викрутив собі ногу [33]. 29 червня у Києві в сім годин вечора молодий київський літун, інженер Ф.Гейне, буде літати на аероплані системи Блеріо. Літання відбудеться на майдані за політехнічним інститутом [34]. Київське літання товариство відкриває з весни 1911 року школу літання у Києві. Літати вчитимуть у цій школі тільки на аеропланах Фармана і Блеріо [34]. Мрії людей були направлені на подорожі «На «цепеліні» до північного бігуна». Німці таки не кидають думки використовувати дирижаблі графа Цепеліна, щоб долетіти на одному з них до північного бігуна (полюса). Цими днями за приводом германського наслідника, принца Генріха Пруського, відбулась нарада з участю графа Цепеліна і інших. На нараді докладно обговорювались подробиці майбутньої подорожі на Льодовитий океан, щоб там зробити дослід повітряних течій, чи можна долетіти на дирижаблі до Північного полюсу. В цій науковій подорожі на Льодовитий океан візьме участь сам принц Генріх Пруський, граф Цепелін, професори – Гергезель,