Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Congress of Advanced Studies‖ (April 3-5, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 350 p.

23 бухгалтерський облік має трансформуватися з інструменту простої фіксації господарських операцій у систему стратегічного вимірювання цінності. Обліково-аналітичне забезпечення сталого розвитку підприємства є ключовою основою для прийняття управлінських рішень, пов‘язаних із досягненням економічних, екологічних і соціальних цілей. Водночас сучасна практика та дослідження науковців свідчать про наявність низки суттєвих проблем, що обмежують ефективність формування та використання відповідної інформації, а саме: • Фрагментарність облікової системи , яка проявляється у відокремленому веденні фінансового, управлінського та нефінансового обліку. Інформація про екологічні та соціальні витрати часто не інтегрується у загальну систему обліку, що унеможливлює комплексну оцінку діяльності підприємства. В результаті управлінські рішення приймаються без урахування повного спектра факторів сталого розвитку. • Відсутність єдиної методології обліку ESG-витрат . На практиці підприємства самостійно визначають підходи до ідентифікації, оцінки та класифікації екологічних і соціальних витрат, що призводить до їх неоднорідності та ускладнює порівнянність даних. Навіть вимоги European Sustainability Reporting Standards (ESRS) більше регламентують розкриття інформації, ніж конкретні облікові процедури. • Недостатній рівень деталізації облікових даних . У більшості випадків витрати, пов‘язані зі сталим розвитком, «розчиняються» у загальних статтях витрат (наприклад, загальновиробничих витратах чи витратах на збут), що ускладнює їх ідентифікацію та подальший контроль. • Обмеженість аналітичного інструментарію . Традиційні методи аналізу витрат орієнтовані на фінансові показники і не враховують екологічний та соціальний ефекти. Відсутність інтегрованих показників, що поєднують відповідні витрати та їх вплив, не дозволяє оцінити ефективність понесених витрат у контексті сталого розвитку.