Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Congress of Advanced Studies‖ (April 3-5, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 350 p.

24 • Низький рівень інтеграції фінансової та нефінансової інформації . Дані про екологічні та соціальні аспекти діяльності підприємства часто формуються поза системою бухгалтерського обліку (у звітах зі сталого розвитку, ESG-звітах тощо), що призводить до їх розриву з фінансовими показниками та знижує їх аналітичну цінність. • Недостатній розвиток цифрових систем обліку та аналітики . Багато підприємств не мають автоматизованих інструментів для збору та обробки ESG- даних, що зумовлює високу трудомісткість процесів та знижує точність інформації та оперативність її отримання. • Низька якість та недостовірність нефінансових даних . Відсутність стандартизованих процедур збору, перевірки та верифікації ESG-даних призводить до суб‘єктивності оцінок та підвищує ризик викривлення інформації. • Недостатня інтеграція принципу «подвійної суттєвості» (double materiality) у систему обліково-аналітичного забезпечення. На практиці підприємства або оцінюють вплив ESG-факторів на фінансові результати, або аналізують власний вплив на довкілля і суспільство, але рідко поєднують ці підходи у єдиній системі. • Крім того, має місце кадрова проблема , пов‘язана з недостатнім рівнем компетенцій фахівців у сфері обліку та аналізу сталого розвитку. Це обмежує можливості впровадження сучасних підходів до контролю витрат та управління ESG-показниками. У табл. 1 подано узагальнені пропозиції щодо вирішення описаних вище проблем.