Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Congress of Advanced Studies‖ (April 3-5, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 350 p.

261 отриманих результатів досліджень. Управління якістю - це не новий підхід до управління лабораторною діяльністю, та є універсальним процесом. Медична лабораторія ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ» (МЛ) з 2019 року впровадила систему менеджменту якості (СМЯ) відповідно до вимог ISO 15189. Якісне лабораторне дослідження – це правильно та своєчасно призначений необхідний для пацієнта тест, виконаний на достатньому рівні з необхідною інформацією для його інтерпретації [1]. На якість лабораторних досліджень впливають такі фактори, як: • стан матеріально-технічної бази, технічний рівень устаткування; • засоби та методи контролю досліджень; • неупередженість, компетентність і кваліфікація персоналу [3]. Якість лабораторних досліджень формується і забезпечується на всіх її стадіях: від моменту визначення необхідності дослідження та забору біологічного матеріалу до видачі результатів [4]. При впровадженні системи якості досліджень МЛ стикнулася з рядом труднощів: -недостатнє фінансування (потреба значних інвестицій у навчання персоналу, закупівлю обладнання та програмного забезпечення, а також у впровадження необхідних процедур); -бракування достатньо кваліфікованого персоналу, що має досвід у системі якості; -складність у впровадженні стандартизованих протоколів, яка пов‘язана з різноманітністю методів та підходів, що ускладнює розробку та впровадження єдиних стандартів якості; -опір змінам з боку персоналу, вважаючи зміни такими, що, ускладнюють їхню роботу; -проблеми з інтерпретацією даних, що можуть призвести до помилкових висновків та негативно вплинути на якість досліджень; -забезпечення відповідності вимогам різних стандартів, що могло здаватися складним завданням для розуміння та впровадження;