Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Congress of Advanced Studies‖ (April 3-5, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 350 p.

262 -безперервне вдосконалення (потреба у постійному моніторингу, оцінці та змінам). Для подолання цих труднощів було здійснено наступне: • забезпечення достатнього фінансування для впровадження СМЯ; • надавання можливості та підтримки для навчання персоналу, щоб забезпечити їхню готовність до змін та підвищити компетентність у впровадженні нових процедур[2]; • розробка та впровадження стандартизованих протоколів із урахуванням специфіки досліджень; • забезпечення прозорості та відкритості у процесі впровадження та постійному поліпшуванні СМЯ для зменшення опору змінам зі сторони персоналу; • впровадження системи моніторингу та оцінки якості, що дозволило вчасно виявляти та виправляти помилки; • забезпечення доступу до консультацій та підтримки з боку фахівців з якості, які допомогли у вирішенні складних питань. При проведенні оцінки системи якості лабораторних досліджень використовується комплексний підхід, що включає в себе оцінку всіх складових компонентів якості медичних послуг та використання різних методик його оцінки [4]. Для оцінки системи якості та підвищення якості у медичних лабораторіях Африканським регіональним бюро ВООЗ (AFRO) у 2011 році був розроблений SLIPTA - покроковий процес покращення якості лабораторій на шляху до акредитації (Stepwise Laboratory Quality Improvement Process Towards Accreditation), який дозволяє поетапно впроваджувати вимоги стандарту ISO 15189, оцінювати готовність лабораторії до акредитації, забезпечити зовнішню незалежну оцінку за допомогою стандартної шкали зірок (0–5 зірок) [5]. На основі цього інструменту для українських лабораторій був створений опитувальник з метою проведення внутрішнього аудиту та самооцінки медичної лабораторії на відповідність ключовим вимогам СMЯ відповідно ISO