Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Congress of Advanced Studies‖ (April 3-5, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 350 p.

82 перетині довільності, інтеграції та переживання як основних ліній розвитку цілісної особистості та передбачає усвідомлену перебудову її смислових утворень і народження нових сенсів через особливі переживання. Науковець визначає, що становлення психічної саморегуляції відбувається в три етапи: • базова емоційна саморегуляція; • вольова саморегуляція та смислова; • ціннісна саморегуляція [3]. О. Фурс у науковій публікації окреслює, що психічна саморегуляція військових являється процесом свідомого впливу на власний психічний і фізичний стани, який залежить від бажання військовослужбовця управляти власними психічними процесами, емоціями, почуттями і станами, і загалом – поведінкою та діяльністю. Зокрема, автор зазначає, що застосування військовими теорії та практики методів психічної саморегуляції в умовах повсякденної бойової діяльності сприяють швидкому відновленню, зняттю психічної напруженості, активізації психічних та фізичних функцій організму на подолання кризового стану [5]. Л. Пріснякова зазначає, що високий рівень саморегуляції дозволяє особистості: - зберігати внутрішній спокій та чіткість мислення в кризові моменти, уникаючи панічних настроїв та інших руйнівних емоційних станів; - конструктивно переосмислювати травматичні події, інтегруючи їх у власний життєвий досвід без надмірного деструктивного впливу на психічне здоров‘я; - підтримувати цілеспрямовану активність, гнучко коригуючи свої цілі відповідно до мінливих обставин та мобілізуючи внутрішні ресурси навіть за умов значного фізичного й емоційного виснаження; - свідомо обирати та застосовувати найбільш ефективні копінг стратегії для подолання стресу [4].