Proceedings of the International scientific and practical conference ―Ukrainian Forum of Scientific Strategies‖ (April 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 275 p.

13 динаміці економічного зростання. Водночас у сучасних умовах ринковий механізм не завжди здатний самостійно усунути дисбаланси, що зумовлює необхідність активного державного впливу на економічні процеси. Державне регулювання економіки слід розглядати як систему цілеспрямованих заходів органів державної влади, спрямованих на забезпечення макроекономічної рівноваги, коригування ринкових дисбалансів та створення умов для сталого розвитку. У межах макроекономічного підходу його основними інструментами виступають фіскальна, монетарна, структурна, інвестиційна та соціальна політика. Саме збалансоване використання цих важелів дає змогу державі пом’якшувати кризові явища, знижувати макроекономічні ризики та підтримувати економічну рівновагу. Важливе місце у забезпеченні макроекономічної стабільності посідає фіскальна політика. Через бюджетну систему держава перерозподіляє фінансові ресурси, підтримує сукупний попит, фінансує стратегічно важливі галузі та забезпечує виконання соціальних функцій. У періоди економічної нестабільності зростає роль державних видатків як інструменту антикризового впливу. Разом із тим надмірне збільшення дефіциту бюджету, не підкріплене джерелами фінансування, може створювати додатковий інфляційний та борговий тиск. Саме тому фіскальна стабільність має базуватися не лише на розширенні видатків, а й на підвищенні ефективності бюджетного управління, прозорості публічних фінансів і розширенні дохідної бази держави. За оцінками міжнародних інституцій, для України збереження зовнішнього фінансування, посилення мобілізації доходів та інституційних реформ залишається критично важливим для підтримання макрофінансової рівноваги. [1] Не менш значущим інструментом виступає монетарна політика, реалізація якої покладається насамперед на центральний банк. Її основною метою є підтримання цінової та валютної стабільності, регулювання грошової маси, відсоткових ставок і кредитної активності. У сучасних умовах монетарна політика має бути достатньо гнучкою, щоб реагувати на зовнішні шоки, коливання інфляції та зміни інфляційних очікувань. Національний банк України