Proceedings of the International scientific and practical conference ―Ukrainian Forum of Scientific Strategies‖ (April 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 275 p.

213 Особливого значення набувають інтегральні моделі, наприклад модель BASIC Ph М. Лаада [12], що охоплює шість каналів подолання стресу: віру, емоції, соціальність, уяву, когніції та фізичну активність. Використання метафоричних методів і візуального моделювання майбутнього знижує рівень когнітивного дисонансу та створює суб'єктивне відчуття опори. Для фахівців- психологів критично важливим є розвиток власної толерантності до невизначеності. Терапевтичний альянс у кризових умовах вимагає від психолога здатності витримувати непередбачуваність процесу без передчасного структурування. Висновки. Невизначеність вимагає переходу від стратегій уникнення до активного прийняття та адаптивної гнучкості. Комплексна допомога має поєднувати стабілізаційні техніки (заземлення, дихальні вправи) з глибинною роботою над ціннісними орієнтаціями. Перспективним напрямом є розробка тренінгів емоційної стійкості для сфер бізнесу та освіти, де рівень відповідальності є найвищим. Розгляд кризи як точки зростання дозволяє особистості зберігати цілісність та продовжувати професійний розвиток. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Бойко А. Психологічні особливості перебування особистості в екстремальних умовах. Наукові інновації та передові технології . 2024. С. 806–818. 2. Кіреєва З.О. Предиктори резильєнтності та оптимізму у осіб різного віку під час пандемії. Науковий вісник ХДУ . 2022. Вип. 1. С. 5-10. 3. Максименко С.Д. Особистість як суб’єкт подолання кризових ситуацій: монографія. Суми: Вид-во СумДПУ, 2017. 540 с. 4. Носенко Е.Л., Четверик-Бурчак А.Г. Емоційний інтелект як чинник досягнення успіху: монографія. Київ, 2016. 182 с. 5. Титаренко Т.М., Ларіна Т.О. Життєстійкість особистості: соціальна необхідність та безпека. Київ: Марич, 2009. 76 с.