Proceedings of the International scientific and practical conference ―Ukrainian Forum of Scientific Strategies‖ (April 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 275 p.

233 музею була збудована на початку ХХ ст. і є цінним зразком історико- архітектурної спадщини. Висвітлено сучасний стан будівлі музею як об’єкта архітектурної спадщини, окреслено основні проблеми її збереження, зокрема недостатнє фінансування, потребу в реставраційних роботах, вплив зовнішніх чинників та виклики, пов’язані із сучасними соціально-політичними умовами. Особливу увагу приділено інституційним та організаційним механізмам охорони культурної спадщини на рівні територіальних громад, а також можливостям залучення інвестицій, грантових програм і цифрових технологій для підвищення ефективності функціонування музею. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до збереження історичних будівель, що поєднує реставрацію, адаптивне використання та популяризацію культурної спадщини. Зроблено висновок про те, що Слобожанський краєзнавчий музей є важливим осередком культурного розвитку громади, а його збереження потребує системної державної підтримки, активної участі місцевого самоврядування та впровадження сучасних управлінських практик. Ключові слова: культурна спадщина, територіальні громади, Слобожанський краєзнавчий музей, історична будівля, архітектурна спадщина, збереження культурної спадщини, реставрація, музейна справа. Культурна спадщина є важливим ресурсом розвитку територіальних громад, оскільки вона формує історичну пам’ять, забезпечує важливість культурних традицій та сприяє зміцненню локальної ідентичності. В умовах децентралізації в Україні особливого значення набуває роль органів місцевого самоврядування у збереженні об’єктів історико-культурної спадщини, зокрема архітектурних пам’яток, що виконують не лише культурну, а й соціально- комунікативну функцію. Сучасні виклики, пов’язані з недостатнім фінансуванням, зношеністю історичних будівель, а також впливом соціально- політичних факторів, зумовлюють необхідність переосмислення підходів до охорони та використання культурної спадщини. У цьому контексті особливого значення набуває дослідження діяльності місцевих музеїв як інституцій, що