Proceedings of the International scientific and practical conference ―Ukrainian Forum of Scientific Strategies‖ (April 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 275 p.

234 поєднують функції збереження, дослідження та популяризації історико- культурних цінностей. Слобожанський краєзнавчий музей є важливим осередком культурного життя громади, який акумулює та репрезентує історичну спадщину регіону. Будівля музею, зведена на початку ХХ ст., має історико- архітектурну цінність і потребує належної охорони та збереження. Водночас її функціонування відбувається в умовах обмежених ресурсів і сучасних викликів, що актуалізує проблему ефективного управління об’єктами культурної спадщини на місцевому рівні. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного аналізу стану збереження та функціонування Слобожанського краєзнавчого музею як об’єкта культурної спадщини територіальної громади, а також пошуку ефективних механізмів його охорони та розвитку в сучасних умовах. Аналіз досліджень. Проблематика збереження культурної спадщини в Україні ґрунтовно висвітлена в нормативно-правових актах, що визначають основні принципи охорони та використання історико-культурних об’єктів. Зокрема, Закон України «Про охорону культурної спадщини» регламентує правові, організаційні та економічні засади збереження пам’яток [1], тоді як Закон України «Про музеї та музейну справу» визначає функціонування музеїв як інституцій збереження культурних цінностей [2]. Конституція України закріплює обов’язок держави щодо охорони культурної спадщини як важливої складової національної ідентичності [3]. Наукові дослідження доповнюють правову базу теоретичним осмисленням проблеми. Так, О. М. Присяжнюк аналізує правові та організаційні механізми охорони культурної спадщини, підкреслюючи необхідність удосконалення управлінських підходів [4]. М. В. Бевз розглядає питання реставрації та збереження архітектурних об’єктів, акцентуючи увагу на комплексності підходів до їх охорони та адаптації до сучасних умов [5]. Важливу роль у дослідженні відіграють електронні ресурси та офіційні бази даних, зокрема матеріали Міністерства культури України [6] та Державного реєстру нерухомих пам’яток України [7], які містять актуальну інформацію щодо стану об’єктів культурної спадщини та механізмів їх обліку.