Proceedings of the International scientific and practical conference ―Ukrainian Forum of Scientific Strategies‖ (April 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 275 p.

27 З метою підвищення ефективності інституційних механізмів управління корупційними ризиками у сфері фінансового моніторингу доцільно реалізувати комплекс взаємопов’язаних напрямів, серед яких важливе місце займає удосконалення нормативно-правової бази шляхом гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами Financial Action Task Force (FATF) та директивами Європейського Союзу у сфері протидії відмиванню доходів. Не менш важливим є посилення інституційної спроможності державних органів, відповідальних за здійснення фінансового моніторингу, що передбачає підвищення рівня професійної підготовки фахівців, упровадження сучасних інформаційно-аналітичних систем та забезпечення прозорості діяльності відповідних інституцій. Значну роль також відіграє розвиток міжнародного співробітництва у сфері обміну фінансовою інформацією, що сприятиме більш ефективній протидії транснаціональним фінансовим злочинам та незаконним фінансовим потокам. Водночас важливим напрямом є впровадження цифрових технологій у систему фінансового моніторингу, зокрема використання інструментів штучного інтелекту, машинного навчання та аналітики великих даних для аналізу фінансових операцій і прогнозування потенційних ризиків. Висновки . У сучасних умовах глобалізації фінансових ринків та цифровізації економіки управління корупційними ризиками у сфері фінансового моніторингу набуває особливої актуальності, оскільки відмивання доходів, фінансування тероризму та інші фінансові злочини створюють значні загрози економічній стабільності та довірі до фінансових інституцій. Ефективність системи фінансового моніторингу визначається рівнем розвитку інституційних механізмів, що охоплюють регуляторні, організаційні та технологічні інструменти, а також якістю взаємодії між державними органами, фінансовими установами та міжнародними інституціями. Аналіз показує, що слабкість інституційного середовища, недостатній рівень координації та обмежений обмін інформацією між суб’єктами фінансового моніторингу створюють сприятливі умови для поширення корупційних практик і фінансових злочинів. Водночас впровадження сучасних