Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (April 10-12, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 217 p.

121 Гендерна ідентичність, що виступає однією з базових характеристик особистості, формується в соціальному середовищі в процесі інтеграції маскулінних і фемінних рис та розвивається у взаємодії особистісного «Я» з іншими людьми [4]. З раннього дитинства людина опиняється в соціальному середовищі, де її поведінка оцінюється відповідно до гендерних очікувань. Дівчат зазвичай орієнтують на прояв м‘якості, скромності та емоційності, тоді як хлопців заохочують бути сильними, рішучими та стриманими у виявленні почуттів. У результаті поступово формується внутрішнє переконання, що одні риси характеру є прийнятними, а інші – небажаними. Постійне співвіднесення себе із соціально заданими ідеалами нерідко призводить до пригнічення частини особистісного потенціалу. Через це людина починає оцінювати себе не стільки за власними можливостями та потребами, скільки за рівнем відповідності очікуванням оточення. Гендерні стереотипи можуть не лише негативно впливати на самооцінку, а й спричиняти внутрішні суперечності. Наприклад, жінка, яка прагне реалізувати себе в професійному лідерстві, може зіткнутися з упередженим ставленням і звинуваченнями у невідповідності традиційним уявленням про жіночність, що викликає сумніви щодо власної компетентності. Чоловік, який відкрито проявляє емоційність або вразливість, часто відчуває соціальний тиск стримувати свої переживання, що ускладнює розвиток саморефлексії та прийняття власних почуттів. Усе це суттєво впливає на формування Я-образу особистості та визначає те, як людина сприймає себе, свої цінності й межі власних можливостей. Результати численних досліджень свідчать про те, що гендерні стереотипи можуть обмежувати прояви креативності особистості. Найсприятливіші умови для розвитку індивідуального потенціалу виникають тоді, коли вплив гендерних стереотипів є мінімальним або слабко вираженим. Також встановлено, що люди з меншою залежністю від стереотипних гендерних уявлень легше адаптуються до змін у суспільстві та виявляють вищий рівень творчої активності у різних