Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (April 10-12, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 217 p.

181 Мета роботи. Провести порівняння і наукове обгрунтування ефективності застосування при хронічному стресі таких фармакологічних груп препаратів, як антидепресанти і седативні лікарські засоби. Матеріали та методи. Використовувався мета-аналіз, в тому числі теоретичні, математичні, порівняльні методи дослідження. Результати і обговорення. Хронічний стрес — це тривалий стан психологічної або фізичної напруги, який призводить до постійної активізації стресової відповіді організму. У цьому стані наднирники безперервно виділяють кортизол, а нервова система працює у режимі «бий або тікай» навіть тоді, коли реальної загрози немає. Від гострого стресу (короткочасного) хронічний відрізняється тривалістю й руйнівними наслідками для фізичного та психічного здоров‘я. Симптоми хронічного стресу Хронічний стрес рідко має лише один прояв — зазвичай це комбінація фізичних, емоційних і поведінкових змін: Фізичні ознаки: постійна втома, головний біль, безсоння, біль у шиї або спині, зниження лібідо, проблеми з травленням Психоемоційні: тривожність, дратівливість, втрата мотивації, емоційна нестабільність Когнітивні: забудькуватість, зниження концентрації, плутаність думок Поведінкові: переїдання або втрата апетиту, ізоляція, зловживання алкоголем або стимуляторами Найнебезпечніше те, що з часом ці симптоми стають ―новою нормою‖, і людина перестає їх помічати. При хронічному стресі змінюється робота ключових систем: Нервова система: симпатичний тонус переважає, людина завжди у ―напрузі‖; Ендокринна система: підвищується рівень кортизолу, знижується вироблення серотоніну, мелатоніну та дофаміну;