Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (April 10-12, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 217 p.

189 Підтверджує таку думку і той факт, що у 1698 р. Шведська Балтія надала Московії військову допомогу у боротьбі з Туреччиною, безкоштовно передавши їй 300 гармат та ще 300 гармат продавши для кораблів Азовської флотилії. Таким гарматним парком цілком можна було озброїти 16 – 18 фрегатів. Окрім того на думку Х. Паллі: «Наприкінці XVII ст. Швеція не мала наміру нападати на своїх сусідів. Тим більше, що у 1695 – 1697 рр. вся Швеція зазнала неврожаю (були голод та епідемії)». Воєнні дії розпочалися у лютому 1700 р. з облоги Риги, тодішньої столиці Шведської Лівонії (нині – столиця Латвії). Незважаючи на значну чисельність саксонського війська, воно не мало достатньо артилерії і, не наважувалось на прямий штурм міської фортеці. У березні 1700 р. датчани здійснили напад на герцогство Гольштейн-Готторп, яке мало гарантії свого суверенітету з боку Швеції. Незважаючи на утворення досить сильної Північної коаліції та їх раптовий напад у них була повільність і неузгодженість воєнних дій, що дозволило молодому шведському монархові спланувати бойову стратегію і підготуватися до ведення морських і сухопутних операцій. Карл XII вирішив діяти зі своїми союзниками оперативно і організовано, розуміючи, що його давні супротивники задіяли відносно незначні військові сили, які легше перемогти поодинці, а зі вступом у кампанію усієї польської і російської армії протидіяти їм буде набагато складніше. Таким чином, Північна війна 1700–1721 рр. стала кульмінацією багатовікового суперництва за контроль над Балтійським регіоном. Її передумови полягали у прагненні сусідніх держав обмежити гегемонію Швеції, яка завдяки реформам Густава II Адольфа та перемогам у Тридцятилітній війні утвердилася як провідна протестантська держава Європи. Розширення шведських володінь у Прибалтиці викликало реваншистські настрої Данії та Речі Посполитої, а також стратегічний інтерес Московії щодо виходу до Балтійського моря. Формування антишведської коаліції 1699 р. стало результатом збігу цих інтересів, однак її дії виявилися неузгодженими. Попри