Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (April 10-12, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 217 p.

188 обрано курфюрста Саксонії Фрідріха-Августа Веттіна, двоюрідного брата Карла XII по лінії матері зі шведської династії Ваза, що мали право претендувати на корону Швеції. Шведське королівство мало потужну і найкращу армію в Європі тому коаліціанти намагалися заручитися військовою підтримкою інших країн та підготувати належну стратегію спільних заходів протидії супротивникові з урахуванням постійної зміни бойового простору. Водночас бранденбурзькому курфюрсту Фрідріху III вдалося загітувати Петра I взяти участь у майбутньому переділі шведської спадщини у Прибалтиці, що відкривав йому шлях до Балтійського моря. У 1699 р. Росія уклала таємну угоду з Данією й Польщею, спрямовану проти 18-літнього шведського короля Карла XII, яка мала на меті примусити його піти на значні територіальні поступки на узбережжі Балтики. У лютому 1700 р. без проголошення війни польський король Август II дав розпорядження саксонським військам вирушити в Лівонію й захопити Ригу. Датський король Фрідріх IV тим часом зі своїм морським десантом висадився у союзниці Швеції – Гольштинії (сучасний – регіон Північної Німеччини з центром у місті Кіль) і спробував захопити Шлезвіг (земля на півдні Ютландського півострова, нині – територія ФРН). Петро I, щоб здобути вихід до моря, хотів заволодіти іншою власністю Швеції – областями на узбережжі Фінської затоки. У відповідь на такі дії й наміри Карл XII ввійшов у співдружність з Англією та Нідерландами. Основною силою анти шведської коаліції так званої Північної Ліги, повинна була бути Річ Посполита, оскільки поляки мали досить багаточисельну і боєздатну армію та Данія яка володіла потужним флотом, що мав протистояти і усунути на морі шведські кораблі. Росії, що мала застаріле проте досить численне військо, яке в боєздатності поступалося загальноєвропейським арміям, відводилась на початку Північної кампанії допоміжна роль. Цікавим є те, що Шведське королівство маючи завойовані у попередніх військових кампаніях території не намагалося розширити межі своїх кордонів до початку бойових дій проти неї країн Північної Ліги, а скоріше навпаки прагнуло вберегти свої здобутки та налагодити добросусідські відносини.