Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (April 10-12, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 217 p.

31 У сучасних умовах глобалізації та цифровізації вища освіта перестає бути лише процесом передачі знань. Вона трансформується у простір формування м‘яких навичок (soft skills) , лідерського потенціалу та громадянської відповідальності, що відповідає вимогам суспільства знань та економіки інновацій [5]. Студентські громадські об‘єднання (СГО) є ключовим інструментом трансформації університетського середовища, адже вони формують соціальну активність, командну взаємодію та управлінські навички. Проте бюрократичні методи управління часто стримують розвиток молодіжних ініціатив, знижуючи їхню гнучкість та інноваційність. Модернізація управління СГО передбачає впровадження інноваційних практик: • Менторство – передача досвіду та підтримка молодих лідерів. • Коучинг – розвиток індивідуального потенціалу й мотивації студентів. • Проєктний менеджмент – структуризація діяльності, ефективне планування ресурсів та досягнення результатів. Ці підходи забезпечують розвиток лідерських компетентностей, підвищують ефективність студентських ініціатив та інтегрують українську освіту у світовий простір [2]. Теоретичну основу модернізації формують педагогіка, соціологія та менеджмент. В. Кремень [3] обґрунтовує концепцію людиноцентризму, де студент виступає співкерівником освітнього процесу. М. Жорнова [1] трактує самоврядування як «школу громадянського гартування», а О. Стариченко наголошує на важливості проєктного підходу. В. Радзюк [4] досліджує мотиваційні механізми лідерства. У світовому дискурсі J. Kotter акцентує на створенні «рушійної коаліції», D. Boyatzis – на коучинговому лідерстві, H. Kerzner – на адаптивних матричних структурах, L. S. Kezar – на моделі спільного лідерства.