Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (April 10-12, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 217 p.

91 найрізноманітніші точки зору щодо її сутності і суспільної ролі. Сам термін «культура» (його появі передувало латинське cultura, що означало процес культивування, вирощування, обробіток, виховання, освіта, розвиток, шанування) як самостійна лексична одиниця існує з ХVIII ст. До цього зазначений термін використовувався тільки у словосполученнях, означаючи функцію чогось – здобуття знань (cultura scientiae), удосконалення мови (cultura literatym), вироблення правил поведінки (cultura juris) тощо. Згодом цим терміном почали позначати всі ті матеріальні й моральні цінності, що здійснюються і створюються не природою, а людьми (знаряддя праці, соціальні форми життя, звичаї, зразки, норми, соціальний контроль тощо) . Відповідно, терміном «культура» позначали те, що відрізняє людину від тварин, – людські якості, що регулюються не біологічними інстинктами, не успадковуються від природи, не передаються генетично, а відпрацьовуються (під впливом досвіду, набутого людством) конкретною людиною в собі, в інших людях, у суспільстві в результаті соціальної взаємодії. Поки що не має загальновизнаного визначення культури, і є думка, що на сьогоднішній день це одне із найскладніших слів, які вживаються в науці і практиці. Найчастіше використовуються такі типи визначення культури : 1. описові : наголос робиться на перерахуванні того, що охоплює поняття культури, наприклад,: «культура, або цивілізація ... складається ... із знань, вірувань, мистецтва, моральності, законів, звичаїв і деяких інших здібностей і звичок, засвоєних людиною як членом суспільства» (Є.Тайлор); 2. історичні : акцентуються процеси соціальної спадковості, наприклад,: «культура – соціально успадкований комплекс способів діяльності і переконань, що складають тканину нашого життя» (Є.Сепір); 3. нормативні : орієнтуються на: 1) ідею способу життя, наприклад,: «спосіб життя, якого дотримується сім'я чи плем‘я, вважається культурою» (К.Уіслер): 2) уявлення про ідеали і цінності, наприклад: «культура... – це матеріальні і соціальні цінності будь-якої групи людей» (У.Томас);