Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (April 17-19, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 367 p.

323 об‘єкті чи середовищі, які відкриті назустріч природному оточенню, як це відбувається у Л. Саллівана (1856-1924) та Ф.-Л. Райта (1867-1959); «органічною» може називатися і архітектура, матеріали та форми якої немов продовжують природу – саме так її трактують представники західно- європейського «крила», що започаткував Р. Штайнер (1861-1925), і активно розвивається в наші дні. Органічна архітектура в Європі поєднує традиційні методи будівництва з сучасними технологіями та матеріалами, створюючи гармонійні, стійкі та естетично привабливі будівлі. Цей підхід підкреслює важливість збереження природного середовища, культурної спадщини та комфортного життя для майбутніх поколінь. Отже, органічна архітектура постає як необхідний засіб компенсації агресивного впливу урбанізованого середовища. Вона пропонує перехід від механістичного сприйняття будівлі до трактування її як живого організму. Поєднання ідей американської школи щодо відкритості середовища та західноєвропейського «крила» щодо пластичності форм дозволяє створювати об‘єкти, які є продовженням природи, а не її антагоністами. Сучасний розвиток органічної архітектури базується на синергії традиційних методів будівництва та новітніх технологій. Це дозволяє створювати стійкі будівлі, які забезпечують високий рівень комфорту без шкоди для довкілля. Органічний підхід у формуванні просторово-предметного середовища можна визначити як стратегічний інструмент соціальної терапії. Створення середовища, відкритого до природи, сприяє формуванню гармонійного світовідчуття у майбутніх поколінь. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Черкес Б. С., Лінда С. М. Архітектура сучасності: остання третина ХХ – початок ХХІ століть: навч. посібник. 2-ге вид. Львів : Видавництво Львівської політехніки , 2014. 384 с.